увійти
УКР
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 року Справа №11/224/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Лукманова О.М.
при секретарі - Фесовець А.В.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача 1: - ОСОБА_1дов від 04.02.09 № 65
відповідача 2: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову господарського суду Запорізької області від 23.06.08
у справі № 11/224/08-АП (категорія статобліку - 6.6.6)
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя,
до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс -Ком ЛТД»
про визнання недійним договору,-
ВСТАНОВИЛА:
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі звернулася до суду з позовом про визнання господарського зобов'язання, оформленого договором поставки від 08.02.06 № 32/02-06, укладеного між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», недійсним, як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; стягнення з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь держави 15040,19 грн., стягнення з ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 15040,19 грн., отриманих за договором поставки № 32/02-06 від 08.02.06.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06 скасовано державну реєстрацію ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», визнано недійсними статут товариства та свідоцтво платника податку з моменту їх реєстрації. Цим же рішенням встановлено, що засновник ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» будь-якого відношення до товариства не має, його створенням не займався і не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності. Вказані обставини свідчать про те, що засновник товариства не здійснював самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності після державної реєстрації підприємства, що суперечить вимогам ст.42 Господарського кодексу України, а також моральним засадам суспільства в сфері здійснення підприємницької діяльності. Вказаний правочин вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки угода укладена з юридичною особою, яка була зареєстрована протиправним шляхом та яка не мала за мету здійснення підприємницької діяльності, при провадженні якої й виникає об'єкт оподаткування.
Постановою господарського суду Запорізької області від 23.06.08 у задоволенні
позову відмовлено.
Постанова мотивована безпідставністю та необґрунтованістю заявлених позивачем вимог, недоведеністю наявності, зокрема, у відповідача-2, при укладенні договору мети, що суперечить інтересам держави та суспільства. Жодного доказу ухилення ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» від сплати податків і зборів позивачем не надано.
Не погодившись з постановою господарського суду Запорізької області, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не прийнято в якості доказів рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06, яке набрало законної сили. Судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи ст.ст.207,208 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.
Представник позивача, відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги подав письмові заперечення, в яких зазначає, що доводи позивача не відповідають нормам діючого законодавства, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач в якості обставини, яка свідчить про укладення договору поставки №32/02-06 від 08.02.06 з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, посилається на те, що угода укладена юридичною особою, яка була зареєстрована протиправним шляхом, про що свідчить Заочне Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06. Також позивач посилається на обставини, викладені у постанові «Про проведення перевірки» від 30.03.07, а саме: матеріали кримінальної справи стосовно до яких, невстановлені слідством особи шляхом використання паспортних даних гр.ОСОБА_2 та ОСОБА_3., з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, створили ТОВ «Сервіс-КОМ ЛТД», після чого невстановлені слідством особи підробили податкові декларації про податок на додану вартість та податок на прибуток та здали їх до податкового органу.
Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено, що спірний договір укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, сторонами договору виконано свої обов'язки за договором в повному обсязі, умови договору не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, визнання судом установчих документів ТОВ «Сервіс-КОМ ЛТД» недійсними не свідчить про недійсність спірного договору і не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» укладений договір поставки №32/02-06 від 08.02.06, відповідно до умов якого постачальник (ВАТ «Запоріжжяобленерго») зобов'язався у визначені договором строки передати у власність покупця (ТОВ «Сервіс-КОМ ЛТД»), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар - універсальний відлякувач собак у кількості, асортименті і за ціною згідно специфікації №1 від 08.02.06, що є невід'ємною частиною договору, на загальну суму 15040,19грн.
Факт виконання сторонами умов договору підтверджується відповідними документами, зокрема: актом звіряння розрахунків станом на 31.12.06, складеним відповідачами, видатковими накладними, податковими накладними, рахунком-фактурою № 052 від 07.02.06, прибутковими ордерами, банківськими виписками по банківському рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06 скасовано державну реєстрацію, визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД».
Цим судовим рішенням встановлено, що один із засновників ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» - ОСОБА_1відповідно до його пояснень до діяльності підприємства не має жодного відношення, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, внески до статутного фонду не робив, підприємство в установленому порядку не реєстрував, ніяких фінансово-господарських документів не підписував, печатку не отримував, на посаду директора нікого не призначав; управління підприємством здійснюється невстановленими особами.
Актом № 162 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого 30.09.06 начальником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, на підставі зазначеного вище судового рішення анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» з 10.03.05. ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» як платник податку на додану вартість виключений із Реєстру 30.09.06.
Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Укладений договір відповідає вимогам Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України, які ставляться до договору поставки (купівлі-продажу). Вимоги, встановлені нормами Цивільного кодексу України для чинності правочину, укладення договору, відповідачами додержані.
Предметом оскаржуваного договору є товар, не виключений з цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагається ліцензія, відсутні будь-які інші обмеження щодо операцій з таким товаром.
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Посилання позивача на факти, встановлені рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06, як підставу для визнання оскаржуваного договору недійсним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане судове рішення не свідчить про відсутність у відповідача-2 цивільної дієздатності під час укладення договору поставки №32/02-06 від 08.02.06.
На момент укладення вказаного договору та фактичного його виконання ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 002931, видане 25.02.05.
04.03.05 ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» в установленому порядку взято на облік як платник податків за № 10546, про що свідчить довідка податкового органу № 824/19-205 від 10.03.05; 10.03.05 ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» видано свідоцтво № 36107898 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Сам по собі факт визнання в судовому порядку після виконання оскаржуваного договору недійними установчих документів відповідача-2 - ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», свідоцтва платника податку на додану вартість, а також анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість, виключення його з Реєстру платників податку на додану вартість 30.09.06 не є підставою для визнання спірного господарського зобов'язання недійсним, таким, що укладено з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Обставини, які б підтверджували наявність у сторін за оскаржуваним договором, зокрема у ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», умислу на укладення цього договору всупереч інтересам держави та суспільства, зазначеним вище рішенням Солом'янського районного суду м. Києва не встановлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
На момент укладення спірного договору ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» перебувало в Єдиному державному реєстрі, дієздатності не позбавлено.
Відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а саме: умови про форму, умови про сторони, умови про зміст, умови про відповідальність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивачем не наводиться фактів, не подано доказів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.
Крім того, оскільки угоди, про які йдеться у ст.207 Господарського кодексу України, укладаються з метою, яка завідомо суперечить держави і суспільства, для визнання цих угод недійсними необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди, при цьому умисел може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків з оскаржуваної угоди конкретними посадовими особами відповідача-2 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Крім того, сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією із сторін договору не може бути підставою для визнання угоди недійсною, оскільки при таких обставинах, відповідальність особи наступає за несплату податків, а не за здійснення операції.
Отже, колегія суддів, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, як того вимагає ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено умислу у відповідачів, зокрема, у відповідача-2, на укладення оскаржуваного договору з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для визнання оскаржуваного договору недійсним і задоволення позовних вимог.
Також відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь держави 15040,19 грн., стягнення з ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 15040,19 грн., отриманих за договором поставки № 32/02-06 від 08.02.06, оскільки таки вимоги ґрунтується на нормах ст.208 Господарського кодексу України, яка передбачає наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним і застосовується лише у випадках визнання недійсним господарського зобов'язання.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а стосуються особистого тлумачення позивачем окремих норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 23.06.08 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
У повному обсязі ухвалу складено 23.07.09
