Рішення № 41893221, 24.11.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 507/615/14-ц

Провадження № 2/177/844/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 листопада 2014 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Примор'є» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2014 року представник позивача звернувся до Любашівського районного суду Одеської області, після чого у квітні 2014 року вказана справа була направлена до Криворізького районного суду Дніпропетровської області за підсудністю, яку ухвалою судді Криворізького райсуду від 05.06.2014 року прийнято до провадження (а.с.69).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 18.12.2012 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 (далі, - Позичальник) були укладені: Договір № 999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи та Договір № 999-00039359/1 про надання кредиту, на підставі яких Банком наданий Позичальникові овердрафт за допомогою платіжної картки VISA, з максимальною сумою заборгованості 35 000,00 гривень, в обмін на обов'язок відповідача повернути в повному обсязі овердрафт з нарахованими процентами у розмірі 19% річних від суми заборгованості, щомісячною комісією за розрахункове обслуговування поточного рахунку та можливими штрафними санкціями у терміни, визначені Договором, з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 17.12.2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 18.12.2012 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „ІМЕКСБАНК", позичальником - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі, - Поручитель) було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився перед позивачем у повному обсязі, солідарно з Позичальником відповідати за виконання останнім кредитних зобов'язань щодо сплати основного зобов'язання, процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій згідно з умовами Договору про надання кредиту, а також зобов'язань щодо сплати комісій за розрахункове обслуговування поточного рахунку, передбачених Договором про відкриття та обслуговування поточного рахунку.

Крім того, 18.12.2012 року між АТ «Страхова компанія «Примор'є» (далі, - Страховик) та позичальником ОСОБА_1 (далі, - Страхувальник) був укладений Договір №18/12/ГО-332/1 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, предметом якого є страхування майнових інтересів ОСОБА_1, пов'язаних з обов'язком останнього в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі - Кредитору в зв'язку з неповерненням (непогашенням) кредиту згідно з умовами Кредитного договору № 999-00039359/1 від 18.12.2012 року, укладеного між Кредитором та Страхувальником.

Усупереч умовам спірного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 11.12.2013 року, виникла кредитна заборгованість у розмірі 40 700,28 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом - 30744,65 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 2 615,63 грн., комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку (згідно Договору №999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку) - 3 640,00 грн. та штраф - 3 700,00 грн.

29.08.2013 року банк звернувся до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість в повній сумі. Однак зазначена вимога залишилась без задоволення. Така ж бездіяльність спостерігається і з боку поручителя - ОСОБА_2

АT „Страхова компанія «Примор'є» у порушення умов Договору страхування та ст. 979 ЦК України також не здійснила виплату страхового відшкодування.

Вказане змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

08.04.2014 року ухвалою Любашівського районного суду Одеської області за заявою позивача позовні вимоги до АТ «Страхова компанія «Примор'є» залишено без розгляду.

Після цього позивач - ПАТ «ІМЕКСБАНК» просить суд:

1) стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1

та ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНК" заборгованість станом на 11.12.2013 року, у розмірі 40 700,28 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом - 30 744,65 грн.;

- заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 2 615,63 грн.;

- штрафу - 3 700,00 грн.;

- заборгованості по комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за Договором №999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку - 3 640,00 грн.

2) стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В судове засідання представник ПАТ «ІМЕКСБАНК» не з'явився, надавши суду заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.129, 130).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явилися. Від ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с.77,78) надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, у яких вони кожен окремо просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 77,78, 134, 135).

У своїх письмових запереченнях проти позову ОСОБА_4 посилається на безпідставність пред'явлення банком вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_1 застрахувала свою відповідальність за неповернення кредиту, а отже за вимогою про погашенням кредитної заборгованості позивач має звернутися саме до страховика - АТ «Страхова компанія «Примор'є». Не виключає правомірності вимог в частині стягнення з відповідачів суми заборгованості, що перевищує суму страхової виплати та окремо штрафних санкцій, однак в решті позовних вимог позов не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні (а.с. 88-89).

Представник третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «Примор'є» в судове засідання не з'явився, подавши суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Між тим, вказував на те, що відповідачем ОСОБА_1 усупереч Договору добровільного страхування від 18.12.2012 року та п.5 ч.1 ст.989 ЦК України не були належно виконані умови щодо своєчасного повідомлення Страховика про настання страхового випадку, у зв'язку з чим, нею втрачене право на страхове відшкодування (а.с.117-118, 132).

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст.549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, він повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеню), під якою розуміється грошова сума або інше майно.

Судом встановлено, що 18.12.2012 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 (далі, - Позичальник) були укладені: Договір № 999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи та Договір № 999-00039359/1 про надання кредиту (а.с.6-11, 19-22), на підставі яких Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 картковий рахунок, видавши платіжну карту VISA, з максимальним лімітом овердрафту 35 000,00 гривень, в обмін на обов'язок відповідача повернути в повному обсязі овердрафт з нарахованими процентами у розмірі 19 % річних від суми заборгованості, комісійними винагородами згідно п.6.17 Договору № 999-00039359 та можливими штрафними санкціями у терміни, визначені Договором, з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 17.12.2015 року.

Пунктом 4.9. Договору про надання кредиту встановлена відповідальність ОСОБА_1 за повне або часткове прострочення повернення кредиту (овердрафту) та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором у вигляді обов'язку сплати Банку штраф у розмірі - 200,00 гривень за перший прострочений платіж, та 500,00 гривень за кожний наступний прострочений поспіль платіж.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 18.12.2012 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „ІМЕКСБАНК", позичальником - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі, - Поручитель) було укладено Договір поруки (а.с.12), відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився перед Кредитором у повному обсязі, солідарно з Позичальником відповідати за виконання останнім зобов'язань за Договором про надання кредиту № 999-00039359/1 щодо сплати основного зобов'язання, процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а також зобов'язань щодо сплати комісій за розрахункове обслуговування поточного рахунку, передбачених Договором про відкриття рахунку № 999-00039359, що ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 553, ст. 554 ЦК України.

Також судом встановлено, що 18.12.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Примор'є» зі скороченим найменуванням АТ «Страхова компанія «Примор'є» (далі, - Страховик) та позичальником ОСОБА_1 (далі, - Страхувальник) був укладений Договір №18/12/ГО-332/1 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту (далі, - Догові страхування) (а.с.15-18), що відповідає положенням ст. 6 Закону України «Про страхування».

Усупереч умовам спірного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконала.

Судом достовірно встановлено і це не оспорювалося ОСОБА_1, що починаючи з середини 2013 року, нею допущено порушення погашення кредиту. В результаті цього виникла заборгованість, розмір якої станом на 11.12.2013 року, складає 40 700,28 грн., у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 30 744,65 грн.

- заборгованість по сплаті відсотків - 2 615,63 грн.

- комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку (згідно

Договору №999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку) - 3 640,00 грн.

- штраф - 3 700,00 грн.

Сума заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 23, 24).

Невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед Кредитором - позивачем по справі підпадає під ознаки страхового випадку в розумінні п.2.1 Договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №18/12/ГО-332/1 від 18.12.2012 року.

Та обставина, що ОСОБА_1 застрахувала свою відповідальність за непогашення спірного кредиту, вказує на те, що до спірних правовідносин застосовуються норми законодавства у сфері страхування.

Законом, що регулює відносини у сфері страхування є Закон України «Про страхування» і спрямований він на посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Згідно з п. 1.1. Договору страхування №18/12/ГО-332/1 від 18.12.2012 року предметом цього договору є страхування майнових інтересів ОСОБА_1, пов'язаних з обов'язком останньої в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі - Кредитору в зв'язку з неповерненням (непогашенням) кредиту згідно з умовами Кредитного договору № 999-00039359/1 від 18.12.2012 року, укладеного між Кредитором та Страхувальником.

З викладеного слідує висновок, що захист майнових інтересів страхувальника є пріоритетним напрямком в сфері страхування, а суть самого страхування полягає у мінімізації негативних ризиків для страхувальника, в даному випадку - для ОСОБА_1

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов'язок страховика по здійсненню страхової виплати у разі настання страхового випадку закріплений і у ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування" та п. 5.5.2 Договору страхування.

У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), зобов'язана сплатити особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, та якою така шкода завдана (ст.1194 ЦК України).

У ч. 2 ст. 985 ЦК України закріплене право Страхувальника при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно пункту 1.3. Договору страхування Вигодонабувачем за цим Договором призначено Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК».

Межею відповідальності Страховика по договору є визначена в ньому страхова сума (п.2.9 Договору страхування).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору страхування страхова сума складає 35 000 гривень, безумовна франшиза - 15% від страхової суми.

За змістом п.2.8. цього ж Договору страхування не розповсюджується на суми, які пішли на сплату штрафів, пені і нецільового використання кредиту, різниці в курсах валют, відсотків за прострочку та інші непрямі витрати.

Згідно п. 2.3 страховий захист розповсюджується на страхові випадки, які настали в період дії цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору страхування цей договір вступає в силу після його підписання усіма сторонами, з 00 годин доби, що наступає після дати зарахування страхового платежу на рахунок страховика у сумі 3150,00 грн. та діє до закінчення строку Кредитного договору.

Вказане узгоджується з положенням статті 983 ЦК України.

Як видно з письмової виписки, наданої ПрАТ «Страхова компанія «Примор'є» (а.с. 120), страховий платіж від імені ОСОБА_1 в сумі 3150,00 грн. зарахований на рахунок Страховика 19.12.2012 року, тобто є законні підстави вважати, що на сьогоднішній день Договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №18/12/ГО-332/1 від 18.12.2012 року є чинним, а отже тягне за собою відповідне правове навантаження на Страховика.

Матеріалами справи встановлено, та це не оспорювалось самим Страховиком, що до теперішнього часу страхове відшкодування ним не здійснено (а.с.118, 126).

Суд не приймає до уваги доводи третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «Примор'є» стосовно втрати Страхувальником права на страхове відшкодування з підстав недотримання останньою умов договору страхування щодо своєчасного повідомлення Страховика про настання страхового випадку, та вважає їх передчасними (а.с.118), оскільки ця обставина не є доведеною, підстави звільнення від доказування, перелічені у ст. 61 ЦПК України суду не представлені, Договір страхування від 18.12.2012 року є чинним та продовжує діяти, відповідно до чого у суду немає підстав вважати, що відповідачем ОСОБА_1, дійсно, втрачено право на страхове відшкодування.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14).

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ст.1194 ЦК України, суд приходить до переконання, що відповідачі повинні відповідати за невиконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань як солідарні боржники лише у межах тієї суми збитку, яка не покривається страховою сумою за Договором страхування №18/12/ГО-332/1 від 18.12.2012 року, а також в частині стягнення штрафу у розмірі 3 700,00 грн., оскільки на вказану суму страхування не розповсюджується (п.2.8. Договору страхування).

Сума збитків позивача, що не покривається страховою сумою, становить 7 250,28 грн., (35 000,00 - 5 250,00 - (40 700,28 - 3 700,00) = 7250,28 грн., де:

- 35 000,00 грн. - це страхова сума, 5 250,00 грн. - франшиза у розмірі 15% від страхової суми, яка відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» не підлягає відшкодуванню страховиком, 40 700,28 грн. - загальна сума збитків, 3 700,00 грн. - сума штрафу, на яку страхування не розповсюджується.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 допущено порушення умов Договору № 999-00039359/1 про надання кредиту від 18.12.2012 року та Договору №999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи від 18.12.2012 року, в результаті чого, станом на 11.12.2013 року виникла заборгованість у загальному розмірі 40 700,28 грн., яка до теперішнього часу нею не погашена, однак з урахуванням того, що відповідальність ОСОБА_1 за непогашення кредиту застрахована відповідно до Договору №18/12/ГО-332/1 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 18.12.2012 року, тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку кредитної заборгованості підлягають задоволенню в межах суми збитку, яка не покривається страховою сумою за вищевказаним договором страхування, у розмірі 7 250,28 грн., а також в частині стягнення штрафу в розмірі 3700,00 грн., на який страхування не розповсюджується, а всього з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку кредитна заборгованість у сумі 10 950,28 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити, у зв'язку з їх передчасністю.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позивачу частково задоволено позовні вимоги у розмірі 10 950,28 грн. замість 40 700,28 грн., що становить 27 % позовних вимог (10 950,28 грн. х 100% / 40 700,28 грн. = 27 %), тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 109,89 грн. (407,00 грн. х 27% / 100% = 109,89 грн.).

З огляду на те, що солідарне стягнення з відповідачів судового збору діючим законодавством не передбачено, тому судовий збір у сумі 109,89 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах по 54,95 грн. з кожного (109,89 грн. : 2 = 54,95 грн.), як те випливає з положень п.12 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції".

Разом з цим, судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду не в повному обсязі було сплачено судовий збір, а саме - 380,93 грн. (а.с.1) замість 407,00 грн. (1% від ціни позову), як те вимагають ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, визначені ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», тому різниця зазначених сум у розмірі 26,07 грн. (407,00 - 380,93 = 26,07) підлягає стягненню з позивача в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 525, 526, 554, 625, 627, 988, 979, 1048, 1049, 1050, 1054, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст.10, 11, 60, 88 ч.1, 197 ч.2, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Примор'є» про стягнення заборгованості за кредитним, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Богданівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер, НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер, НОМЕР_2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК», ідентифікаційний код, 20971504, кредитну заборгованість станом на 11.12.2013 року у загальному розмірі 10 950 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 28 копійок, яка складається із:

- заборгованості за Договором № 999-00039359/1 про надання кредиту від 18.12.2012 року та Договором № 999-00039359 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи від 18.12.2012 року - 7 250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 28 коп.

- штрафу - 3 700 (три тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Богданівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер, НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер, НОМЕР_2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК», ідентифікаційний код, 20971504, витрати по сплаті судового збору в рівних частинах по 54 (п'ятдесят чотири) грн. 95 коп. з кожного.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК», ідентифікаційний код, 20971504, в дохід держави судовий збір у розмірі 26 (двадцять шість) гривень 07 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: