Рішення № 41892995, 27.11.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10569/14-ц (2/201/2662/2014)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,

при секретарі - Шнейдеріс А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «СК «АХА Страхування» 07 серпня 2014 року звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення в порядку зворотної вимоги суми страхового відшкодування та судових витрат. Позивач у позовній заві в обґрунтування позову посилався на те, що 18 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 36968Га/13дп. 14 травня 2013 року ОСОБА_3 завдано шкоду шляхом пошкодження його автомобіля «Мітсубіші», д/н НОМЕР_3, винними діями відповідача в дорожньо-транспортній пригоді. Згідно з рахунком № 2061 від 28 травня 2013 року матеріальні збитки страхувальнику транспортного засобу «Мітсубіші», д/н НОМЕР_2, складають 11 049,00 грн. Позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, розмір якого згідно до розрахунку суми страхового відшкодування склав 10 449,00 грн. У зв'язку з зазначеними обставинами представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку зворотної вимоги в сумі 10 449,00 грн. та витрати на судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (а. с. 2-4).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд даної цивільної справи за його відсутності, в заяві вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 83, 88).

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника для участі в розгляді даної цивільної справи не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України розглянути дану цивільну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 лютого 2013 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір № 36968Га/13дп добровільного страхування наземного транспорту Mitsubishi Lancer, д/н НОМЕР_2 (а. с. 31-41), який належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 46).

Також судом встановлено, що 14 травня 2013 року за участю автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Міцубісі», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були пошкоджені вказані автомобілі. Винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди за судовим рішення був визнаний відповідач ОСОБА_1 (а. с. 12).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 року (а. с. 12) набрала законної сили і виконана, а тому є достатньо підстав для звільнення позивача від доказування даного позову в частині питань чи мали місце дії відповідача, а саме дії, що містять в собі склад порушення, наявність причинно-слідчого зв'язку між винними діями, пов'язаними з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, відповідача і завданням шкоди позивачу. Вказаними протиправними діями відповідача потерпілій особі було завдано матеріальної шкоди.

На виконання договору №№ 36968Га/13дп ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 30).

Враховуючи викладене та зважаючи на зібрані документи, на підставі страхового акту (а.с. 17-18) АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплати 10 449,00 грн. страхового відшкодування (а.с. 20). Платіжним дорученням № 35317 від 31 травня 2013 року страхове відшкодування було перераховане для ОСОБА_5

Після виплати вказаного страхового відшкодування позивач отримав право вимоги до винуватця ДТП (відповідача)

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.... Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_4 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі. грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи,відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» (та ст. 993 ЦК України) до страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином відповідач, особа, що спричинила завдання збитки, зобов'язана відшкодувати в порядку зворотної вимоги шкоду завдану власнику автомобіля «Міцубісі», д/н НОМЕР_2.

Згідно ч. 1, 2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, в контексті викладених норм права суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 10 449,00 грн., з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом, 243,60 грн. (а. с. 6).

На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст. ст. 979, 993, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 27, 46, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк») завдані збитки у розмірі 10 449 (десять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк») у рахунок повернення витрат по сплаті судового збору у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме: рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Головуючий-суддя Г.В. Черновськой