Рішення № 41892792, 15.12.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5717/14-ц

(2/199/2827/14)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Грицай А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про відшкодування витрат на навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 4200 грн.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 09.08.2010 року по 15.07.2010 року. Відповідно до Законів України „Про освіту", „Про вищу освіту", „Про міліцію", Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77 „Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992 „Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" 10.08.2010 року з курсантом ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Наказом ректора університету №42ос від 31.07.2010 року відповідач був зарахований курсантом на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Наказом ректора університету №55ос від 15.07.2011 року ОСОБА_1 був звільнений з ОВС відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за ст. 64 п. "д" (через службову невідповідність).

Розділ 3 та 4 договору передбачають підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання договору.

Відповідно до довідки-розрахунку витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ склали 8846,82 грн., станом на 01.07.2014 року відповідачем добровільно відшкодовано суму збитків у розмірі 4646,82 грн., у зв'язку з чим представник позивача просив стягнути з відповідача решту суми 4200 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, якою підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлений належним чином, тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, підтримав позовні вимоги, про що надав суду письмові пояснення на позов.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 09.08.2010 року по 15.07.2010 року. Відповідно до Законів України „Про освіту", „Про вищу освіту", „Про міліцію", Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77 „Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992 „Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" 10.08.2010 року з курсантом ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Наказом ректора університету №42ос від 31.07.2010 року відповідач був зарахований курсантом на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Наказом ректора університету №55ос від 15.07.2011 року ОСОБА_1 був звільнений з ОВС відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за ст. 64 п. "д" (через службову невідповідність).

Згідно з довідкою-розрахунком витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ склали 8846,82 грн., станом на 01.07.2014 року відповідачем добровільно відшкодовано суму збитків у розмірі 4646,82 грн.

Відповідно до розділу 3 п. 3.1 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ дострокове розірвання договору у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або звільнення за негативними мотивами є підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з їх утриманням у зазначеному вищому навчальному закладі МВС України.

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував кошти у повному обсязі, тому суд вважає стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету витрати на навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 4200 гривень 00 копійок, а також 243,60 гривень витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути із ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Державного бюджету (ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446, р/р 31250202117468) витрати на навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 4200 гривень 00 копійок, а також 243,60 гривень витрат по сплаті судового збору, а всього 4443 (чотири тисячі чотириста сорок три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: