Рішення № 41892606, 15.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.14 Справа № 904/7388/14

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпропетровськ в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення 167 251,24 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Гаврилюк Є.В., довіреність № 804 від 21.08.2014

від відповідача: Чорнобай О.І., довіреність №46-11-852 від 04.06.2014

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (надалі - Відповідач) про стягнення 197 546,44 грн. за договором №2014/ТА-Б-033107/1 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 30.01.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

10.11.2014 Позивач подав заяву вих. №11/3-121 від 10.11.2014 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 189 623,32 грн. в зв'язку з перерахунком розміру пені. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

25.11.2014 Позивач подав заяву вих. №11/3-0607 від 25.11.2014 про уточнення позовних вимог, відповідно якої позовні вимоги були зменшені до 167 251,24 грн. в зв'язку з перерахунком розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судових засіданнях 13.10.2014, 10.11.2014, 25.11.2014 розгляд справи відкладався на 10.11.2014, 25.11.2014, 10.12.2014 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 строк розгляду спору був провчений до 10.12.2014 на підставі клопотання Позивача та Відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за природний газ та послуги з постачання газу у січні, березні та лютому 2014 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №2014/ТА-Б-033107/1 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 30.01.2014, додатки 1, 2 до нього, акти прийому-передачі природного газу за січень, лютий та березень 2014 року.

Позивач керуючись п.п. 4.1., 4.6., 6.2.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожитий природний газ та послуги з постачання газу в сумі 138 794,88 грн., три проценти річних у сумі 2 014,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 16 784,74 грн., пеню в сумі 9 656,66 грн.

Представник Відповідача позовні вимоги визнав частково - в частині основного боргу в сумі 138 794,88 грн.; надав відзив вих. №361 від 10.11.2014 на позовну заяву, в якому, зокрема, посилається на відсутність вини Коледжу у порушенні зобов'язань по Договору в частині оплати.

В судовому засіданні 10.12.2014 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» в особі Верхньодніпровського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (Позивач, Постачальник) та Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (Відповідач, Споживач) уклали Договір №2014/ТА-Б-033107/1 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався здійснювати постачання природного газу Відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Відповідача, а Відповідач зобов'язався оплачувати Позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Пунктами 4.2., 4.5., 4.6., 5.3.3. Договору встановлений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість природного газу за ціною за 1000,00 куб.м. природного газу з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3 425,3520 грн., авансовими платежами у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача в січні-березні 2014 року постачання природного газу у обсязі 40,725 тис.м.куб. загальною вартістю 139 497,45 грн. з ПДВ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень, лютий, березень 2014 року, та не заперечується сторонами.

Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ за січень-березень 2014 року здійснив частково - в сумі 702,57 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 138 794,88 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунку за поставлений природний газ, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 138 794,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 2 014,96 грн. за загальний період прострочення з 27.12.2013 по 18.08.2014, та інфляційні втрати в сумі 16 784,74 грн. за період прострочення з січня 2014 року по липень 2014 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за природний газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрату, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: підлягають стягненню 2 014,96 грн. 3% річних та 16 784,74 грн. інфляційних втрат.

Виходячи з п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував пеню у розмірі 9 656,66 грн. за загальний період прострочення з 27.12.2013 по 18.08.2014.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 9 656,66 грн. є обґрунтованими.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.12.2014 щодо Відповідача, Положення відокремленого підрозділу, Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету є вищим навчальним закладом освіти І (першого) рівня, зважаючи на той факт, що Коледж знаходиться в тяжкому матеріальному становищі через значну кредиторську заборгованість (зокрема заборгованість із виплати заробітної плати складає 383 139,00 грн., водопостачання та водовідведення - 17 383,40 грн., електроенергія - 41 836,34 грн., послуги ЖКГ - 7 569,78 грн.), що підтверджується наданою довідкою, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 9 656,66 грн. на 70% від заявленої суми, що становить 2 897,00 грн.

Крім того, в зв'язку зі зменшенням Позивачем розміру позовних вимог до 167 251,24 грн., розмір судового збору за подання позовної заяви, що має бути сплачений, становить 3 345,02 грн.

В той же час, як вбачається з платіжного доручення № З 111 від 12.09.2014, Позивачем сплачений судовий збір в сумі 3 950,93 грн., тобто в більшому, ніж належить до сплати розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, надмірно сплачений судовий збір в сумі 605,91 грн. (3 950,93 грн. - 3 345,02 грн. = 605,91 грн.) підлягає поверненню Позивачу за ухвалою суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, код ЄДРПОУ 00493675) в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, 1, код ЄДРПОУ 26371969) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзерижнськ, провулок Цегельний, будинок 3, код ЄДРПОУ 24607860) 138 794,88 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 88 копійок) основного боргу, 16 784,74 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 74 копійки) інфляційних втрат, 2 014,96 грн. (дві тисячі чотирнадцять гривень 96 копійок) 3% річних, 2 897,00 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім гривень 00 копійок) пені, 3 345,02 грн. (три тисячі триста сорок п'ять гривень 02 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.12.2014.

Суддя А.Є. Соловйова