Рішення № 41891685, 05.12.2014, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/2188/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року

Гощанський районний суд Рівненської області

в особі :

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Додчук О.О.

за участю представників:

позивача Станкевича В.О.

відповідачки адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційного банку

„ПРИВАТБАНК"

до

ОСОБА_3

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ „ПриватБанк " звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 18663,93 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору б/н від 13.11.2007 року відповідачка отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.

Відповідно до Умов укладеного договору , він складається із заяви позичальника , умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

З умовами договору відповідачка була ознайомлена та погоджувалася з ними , що підтверджується її підписом у заяві позичальника.

Свої зобов'язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконувала , внаслідок чого станом на 31.10.2013 року за нею рахується заборгованість в розмірі 18663,93 грн. , яка складається з : 4850,44 грн. - заборгованість за кредитом ; 9441,54 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом ; 3007 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом , а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), 864,95 грн. штраф (процентна складова ), які позивач просить стягнути з відповідачки , а крім того, 229,40 грн. сплаченого судового збору.

В судовому засіданні представник позивача Станкевич В.О. позов підтримав повністю з підстав , викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнали .

Відповідачка заперечувала сам факт укладання кредитного договору , посилаючись на те , що заява на видачу кредитної картки не є кредитним договором і працівники банку , які примусили її оформити кредитну картку, не ознайомлювали її з Умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою , чим ввели її в оману. Крім того , відповідачка посилається на те , що позивач умисно не звертався до суду в межах трьохрічного терміну з часу останнього платежу по кредитній картці - з серпня 2008 року з метою збільшення суми боргу. Також , відповідачка вважає , що оскільки Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено , що договір діє протягом дванадцяти місяців з дня його підписання , тому строк дії кредитного договору від 13.11.2007 року закінчився . За таких обставин просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін , оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено , що 13.11.2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" , правонаступником якого є позивач , та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору , він складається із заяви позичальника , Умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

Заперечення відповідачки щодо того , що заява на видачу кредитної картки не є кредитним договором і що вона не ознайомлена з Умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою не заслуговують на увагу , оскільки згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також , як вбачається із Заяви від 13.11.2007 року , відповідачка поставила свій підпис про те, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг.

У відповідності до ст.204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, станом на день винесення рішення договір б/н від 13.11.2007 року є чинним .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому у ст.ст.530,631 ЦК України визначаються різні поняття: „строк дії договору" і строк (термін) виконання зобов'язання .

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З пункту 6.5 Умов і правил надання банківських послуг, з якими була ознайомлена відповідачка, вбачається , що договором передбачено зобов'язання позичальника погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплата комісії на умовах , передбачених договором.

Договором від 13.11.2007 року передбачено , що погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості і встановлено строк дії кредитного ліміту , який відповідає строку дії карти.

Згідно з п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору , він автоматично пролонговується на той же строк.

З наданої представником позивача виписки з інформацією про карту 4149605356530527 , видану на ім'я відповідачки згідно її заяви, вбачається , що строк дії карти - 11/11 , тобто, листопад місяць 2011 року .

Таким чином , умовами договору - погашення кредитної заборгованості та строки чергових платежів визначено місяцями.

Отже , поряд з установленням строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів) , що входять до змісту зобов'язання , яке виникло на підставі договору.

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитними договором застосовується положення про договір позики.

У ч.2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому за договором або законом.

Представник відповідачки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності , оскільки вважає , що позивач пропустив строк звернення до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.11.2007 року, так як строк дії договору було встановлено 12 місяців , а позивач звернувся до суду 20.12.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 ЦК України.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у 3 роки - ст. 257 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України визначено застосування позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання , згідно із ч.3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події , якою пов'язаний його початок ( ст.253 ЦК України).

Як роз'яснив Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014 року у справі №6-14 цс14 за загальним правилом , перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином , у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом , повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як було встановлено в судовому засіданні строк дії карти до листопада 2011 року , а відповідачка внесла черговий платіж по кредитному договору 04.08.2008 року, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 31.10 2013 року.

За таких обставин суд вважає , що позивачем не пропущено строків позовної давності, але з відповідачки підлягає стягненню заборгованість по процентах , по тілу кредиту та комісії в межах 3-х річного строку , а не з часу прострочки останнього щомісячного платежу, за період з 30.10.2010 року по 31.10.2013 року на загальну суму 11912,51 грн. , з яких: 4850,44 грн. заборгованості за кредитом та 5316,07 грн. заборгованості по процентах. 1746 грн. заборгованості по комісії .

Пунктом 8.6 Умов і правил надання банківських послуг , передбачено сплату штрафу за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 500 грн. плюс 5% від суми позову, який, згідно розрахунку заборгованості від 31.10.2013 року , склав 864,95 грн. (процентна складова ).

Оскільки ч.2 ст.258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік щодо стягнення неустойки (штрафу,пені) , а строк дії карти закінчився 11.2011 року і позивачем не наведено підстав пропуску строків річного терміну звернення до суду щодо стягнення штрафу , то в цій частині позов не підлягає до задоволення у зв'язку з пропуском строків позовної давності..

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачки піджлягає стягненню на користь позивача 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215 ЦПК України, в силу ст. ст. 257,258, 261, 526, 610, 1054 ЦК України, Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин" , суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" ( р/р 29092829003111 , МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) 11912 (одинадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 51 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 13 листопада 2007 року , з яких: 4850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 44 коп. заборгованості за кредитом , 5316 (п'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 07 коп. заборгованості по процентах та 1746 (одна тисяча сорок шість) грн. заборгованості по комісії .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" ( р/р 64993919400001, МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) 229 ( двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору .

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2014 року.