Ухвала суду № 41891629, 10.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1422/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3573/14

Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В.

Доповідач Корнієнко В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Абрамова П.С.., Винниченка Ю.М.

При секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Хорольської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Хорольському районі Полтавської області, про визнання недійсними рішень Хорольської міської ради та скасування державних актів на землю,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Хорольської міської ради про визнання недійсними рішень міської ради та скасування державних актів на землю.

Підстави позовних вимог вмотивовував тим, що 17 квітня 2013 року він отримав у спадщину 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на неприватизованій земельній ділянці.

Далі вказував, що звернувшись до міської ради з питанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою приватизації земельної ділянки, визначеної для обслуговування належної йому частини будинку, виявив порушення. Такі порушення, на думку позивача, полягали у тому, що інший співвласник будинку - відповідач ОСОБА_2, без згоди позивача приватизував більше половини земельної ділянки, яка розташована навколо спільного будинку.

У зв'язку з цим вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню рішення пленарного засідання Хорольської міської ради 19 сесії 4-го скликання від 28 квітня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол» щодо надання дозволу ОСОБА_2, рішення пленарного засідання Хорольської міської ради ( 23 сесії 4-го вкликання від 26 жовтня 2004 року «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» щодо ОСОБА_2 та Державні акти на земельну ділянку серії ПЛ №№ 191809, 191810, 191811 від 14 червня 2005 року, видані на ім'я ОСОБА_2

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Хорольської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Хорольському районі Полтавської області, про визнання недійсними рішень Хорольської міської ради та скасування державних актів на землю - задоволено.

Визнано недійсними ( незаконними ): рішення пленарного засідання Хорольської міської ради ( 19 сесії 4-го скликання від 28 квітня 2004 року) «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол» у відношенні ОСОБА_2; рішення пленарного засідання Хорольської міської ради (23 сесії 4-го скликання від 26 жовтня 2014 року ) «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» у відношенні ОСОБА_2.

Скасовано Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ПЛ №№ 191809, 191810, 191811 від 14 червня 2005 року, видані Хорольською міською радою на ім'я ОСОБА_2.

З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2 та в особі свого представника, подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд дійшов необгрунтованого висновку щодо неправомірності рішень Хорольської міської ради у відповідності до яких було оформлено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно виходив з наступних обставин.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_4 набув право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, успадкувавши його від матері. Викладене підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Інша 1/2 частина вказаного будинку належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1973 року, зареєстрованого в Лубенському МБТІ за № 836 від 24 грудня 1973 року.

Згідно державних актів на право приватної власності на землю серії ПЛ №№ 191809, 191810, 191811 від 14 червня 2005 року виданих на ім'я ОСОБА_2 /а.с.62-64/ встановлено, що відповідачу було видано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,0279 га; 0,0027 га; 0,0044 га в межах згідно з планом.

Також матеріалами справи підтверджується, що рішеннями Хорольської міської ради (19 сесії 4-го скликання від 28.04.2004 року) «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол»; рішенням пленарного засідання Хорольської міської ради (23 сесії 4-го скликання від 26.10.2004 року) «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» ОСОБА_2 надані дозволи на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та її затвердження.

На підставі виготовленої технічної документації ОСОБА_2 здійснив приватизацію земельної ділянки для обслуговування належної йому частини спільного будинку у загальному розмірі 0,0350 га.

Далі судом встановлено, що у листі Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області дала роз'яснення та повідомила, що рішенням Хорольської міської ради (23 сесія четвертого скликання від 26.10.2004 року) затверджено технічну документацію із землеустрою ОСОБА_2 з передачею у власність земельної ділянки площею 0,0350 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель з порушенням вимог ст.ст. 86-89 Земельного кодексу України.

Тобто, інспекцією встановлено факт порушення земельного законодавства а саме вимог ст.ст.86-89 ЗК України з передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2, площею 0,0350 га, яка знаходиться під частиною будівлі (домоволодіння) відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 використовує земельну ділянку загальною площею 0,0303 га (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1), яку отримав у власність на підставі рішення Хорольської міської ради Полтавської області від 28 квітня 2004 року.

Згідно ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності із визначенням частки кожного із учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення із неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, із виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно підпункту "е" п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2008року зі змінами "Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних часток, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Набута юридичною особою земельна ділянка не є спільною власністю її засновників, учасників або членів і не може розподілятися між ними як співвласниками.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сторонами не було здійснено попереднє визначення розміру земельних ділянок між співвласниками жилого будинку.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З урахуванням викладеного, суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо рівності часток сторін.

При цьому суд вірно взяв до уваги той факт, що на момент видачі державних актів відповідачу фактично не було погоджено акту встановлення і відновлення зовнішніх меж землекористування в натурі та технічного зображення плану запропонованих меж земельної ділянки одним із співвласників, оскільки відповідно до акту від 03 серпня 2004 року мається підпис ОСОБА_4, який на той час не був співвласником частини житлового будинку. Вказаний факт підтверджується матеріалами справи та оспорюється сторонами.

Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що сторонами не здійснювався поділ належного їм на праві спільної сумісної власності домоволодіння.

Згідно ст.. 89 Земельного кодексу України визначено, що у спільній сумісній власності перебувають також земельні ділянки співвласників жилого будинку. Такий вид земельних відносин застосовується у разі, коди забудову одноквартирного чи багатоквартирного будинку відводиться в передається у власність більше двох забудовників єдина земельна ділянка з оформленням одного проектного документа, без визначення часток земельної ділянки щодо кожного із співвласників ( ст.. 42 Земельного кодексу України).

Поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, з виділенням частки в натурі здійснюється з додержанням певних вимог.

По-перше, має бути встановлена можливість такого поділу в натурі. По-друге, має бути підготовлена проектна документація щодо визначення розмірів часток для кожної з осіб, що виділяється, які мають бути рівними, і план, який відтворював би порядок розмежування часток земельної ділянки.

Проте, дані вимоги не були дотримані при виготовленні проектної документації ОСОБА_2, як і не враховані органом місцевого самоврядування при ухваленні рішень про надання дозволу на виготовлення технічної документації та приватизацію земельної ділянки.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 16.04.2004 р. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" порядок користування земельною ділянкою встановлюється угодою між співвласниками домоволодіння, а при відсутності такої угоди права співвласників домоволодінню на земельну ділянку визначаються виходячи з розміру їх частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної часткової власності (початкових часток в домоволодінні).

Згідно п. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Внаслідок цього, місцевий суд дійшов вірного висновку, що оскаржуваними рішеннями Хорольської міської ради Полтавської області не були враховані інтереси власника 1 / 2 частини житлового будинку - позивача ОСОБА_4, який розташований на спірній земельній ділянці, яка частково передана у власність іншому співвласнику будинку ( без встановлення порядку користування).

Тим самим, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції, що внаслідок приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки позивача було фактично позбавлено у подальшому права на відповідну частку земельної ділянки відповідно до частки у спільному сумісному майні ( будинку ), яка необхідна для обслуговування належної йому частини будинку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що на підставі виготовленої відповідачем технічної документації земельної ділянки користування ОСОБА_2 виділеними йому частинами земельної ділянки явно передбачає необхідність проходу по частинам земельної ділянки, що внаслідок приватизації відповідачем залишилася у користуванні ОСОБА_4, як співвласника будинку. Вказане підтверджується планом та фотографіями, що містяться в матеріалах справи. Але питання щодо узгодження земельного сервітуту відповідачем не порушувалося.

Окрім того, судом встановлено, що мати позивача безперешкодно користувалась спірною земельною ділянкою і відповідно позивач, як її спадкоємець, вважав, що не буде перешкод для користування даною земельною ділянкою та оформлення відповідних документів.

Про існування оскаржуваних Рішення Хорольської міської ради (19 сесії 4-го скликання від 28 квітня 2004 року) «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол» у відношенні ОСОБА_2; рішення пленарного засідання Хорольської міської ради (23 сесії 4-го скликання від 26 жовтня 2004 року) «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» у відношенні ОСОБА_2. ОСОБА_4 дізнався лише 31 липня 2014 року, коли звернувся із скаргою до прокурора Хорольського району та отримавши відповідь від Державної інспекції сільського господарства.

З урахуванням цього, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що початком перебігу строку позовної давності по даному спору є день, коли позивач отримав лист Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 15 липня 2014 року, та, керуючись нормами ст.ст. 257, 267 ЦК України, з висновком, що позивачем строків позовної давності пропущено не було.

Посилання відповідача на обізнаність ОСОБА_4 про межі приватизованої ним земельної ділянки внаслідок підписання акту установлення і узгодження меж землекористування 03 серпня 2004 року замість матері не можуть бути взяті до уваги, оскільки співвласником будинку позивач став лише успадкувавши його відповідну частину.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги є неспроможними, не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції та не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Посилання апелянта на застосування норм чинного законодавства, що врегульовує правовідносини з приводу спільної часткової власності є такими, що не ґрунтуються на законі та можуть бути застосовані лише у відношенні спільного будинку сторін, а не земельної ділянки, як і доводи ОСОБА_3 стосовно відсутності порушень прав позивача, так як він не є власником земельної ділянки, оскільки він як співвласник будинку наділений правом користування нею та правом приватизації у розмірі, визначеному законом.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко

Судді: /підпис/ П.С. Абрамов /підпис/ Ю.М. Винниченко

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду

Полтавської області __ В.І. Корнієнко