Рішення № 41891248, 01.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11883/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/5952/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 1 01.12.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз», компанія з управління активами «Ексінор» про звернення стягнення та визнання права власності на майно, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра», Банк, Позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення та визнання права власності на майно.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до кредитного договору від 09 червня 2008 року № 393/П/99/2008-840 ВАТ КБ «Надра» (яке на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінило найменування на ПАТ КБ «Надра», що підтверджується витягом із статуту товариства, наявного в матеріалах справи, далі - ВАТ КБ «Надра») надав ОСОБА_1 кредит у тимчасове користування у сумі 60 147,51 доларів США строком до 09 червня 2028 року на умовах сплати відповідачем 14,19 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно договору, відповідач зобов'язаний забезпечити повернення коштів, отриманих в рамках кредиту, сплату процентів щомісяця до 10 (десятого) числа поточного місяця у сумі не менше ніж 250,61 доларів США - сума мінімально необхідного платежу.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 в сумі 883 806 (вісімсот вісімдесят три тисячі вісімсот шість) грн. 54 коп., звернути стягнення на належні ОСОБА_1 цінні папери - звичайні іменні цільові облігації, емітовані ТОВ «Укргаз», код ISIN UA 102683ВВ04, серія В, форма існування - бездокументарна у кількості 4 408 (чотири тисячі чотириста вісім), загальною номінальною вартістю 132 240 (сто тридцять дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., звернути стягнення на повний комплекс майнових прав, що надається власнику цінних паперів, на які звертається стягнення - а саме право вимагати від ТОВ «Укргаз» погашення цінних паперів, на які звернуто стягнення, шляхом передачі у власність позивачу об'єкту нерухомого майна: 1 кімнатної квартири АДРЕСА_1), реальна адреса - АДРЕСА_1, визнати за ПАТ КБ «Надра» право власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна, з метою оформлення ПАТ КБ «Надра» права власності на спірний об'єкт нерухомості, визнати за позивачем право від свого імені пред'являти до погашення спірні цінні папери.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ПАТ КБ «Надра» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про їх задоволення. Зазначило, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «Надра» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року скасуванню в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про їх часткове задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,

підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону, рішення суду першої

інстанції не відповідає.

Як встановлено в судовому засіданні та відповідно до кредитного договору від 09 червня 2008 року № 393/П/99/2008-840 ВАТ «КБ «Надра» (яке на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінило найменування на ПАТ КБ «Надра», що підтверджується витягом із статуту товариства, наявного в матеріалах справи, далі - ПАТ КБ «Надра») надало ОСОБА_1, у тимчасове користування кредит, у сумі 60 147,51 доларів США, строком до 09 червня 2028 року на умовах сплати відповідачем 14,19 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно договору, відповідач зобов'язаний забезпечити повернення коштів, отриманих в рамках кредиту, сплату процентів щомісяця до 10 (десятого) числа поточного місяця у сумі не менше ніж 250,61 доларів США - сума мінімально необхідного платежу.

09 червня 2008 року позивач виконав зобов'язання з надання кредиту відповідачу, що підтверджується копією заявки на видачу готівки від 09 червня 2008 року, копіями меморіальних ордерів № 973, № 975 від 09 червня 2008 року.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість: по основній сумі кредиту - 56 935,29 доларів США (за курсом НБУ становить 455 083,77 грн.), за відсотками - 40 531,24 доларів США (за курсом НБУ становить 323 966,24 грн.).

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 3.3.3 кредитного договору відповідач сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку із вищевикладеним, відповідачу була нарахована пеня в сумі56 680,62 грн.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем вимог п. 4.3 за виключенням п. п. 4.3.8, 4.3.9 кредитного договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної п.1.1 кредитного договору, за кожен випадок.

За таких обставин, відповідачу було нараховано штраф в сумі 48 075,90 грн.

Згідно з п. 4.2.4 кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо відповідач не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п. 3.3.3 кредитного договору, а також у випадку не оформлення договору іпотеки, що визначений у п. 2.1.3 кредитного договору (не залежно від причин), у строк, визначений у кредитному договорі.

В зв'язку з несплатою відповідачем мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту протягом 59 місяців, у період з 10 січня 2009 року позивачем визнано строк повного повернення кредиту таким, що настав, та відповідачу надіслано вимогу про повне повернення кредитних коштів, сплату процентів, штрафу та пені за кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.2 кредитного договору, цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску, емітованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаз» (далі - ТОВ«Укргаз») кількістю 4 408 шт., номінальною вартістю 30,00 грн. кожна, номінальна вартість лоту облігацій - 132 240,00 грн.

Зазначене придбання облігацій мало відбутись з метою фінансування будівництва нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 09 червня 2008 року № Б-464/81-06-2/2008/001, що укладений між відповідачем в якості покупця та продавцем цінних паперів ВАТ КБ «Надра», що діє в якості повіреного від імені ТОВ «КУА «Ексінор», яке в свою чергу, діє від імені та в інтересах і за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду «Ексінор 1» недиверсифікованого виду закритого типу.

В п. 1.1 договору купівлі-продажу вказано, що, предметом договору є наступні цінні папери: найменування, форма випуску - облігації звичайні іменні цільові, емітент - ТОВ «Укргаз», код ЄДРПОУ емітента - 32209081, форма існування - бездокументарна, серія В, код ISIN - UA102683ВВ04, загальна кількість цінних паперів 4 408, номінальна вартість 1 ЦП - 30,00 грн., договірна вартість 1 ЦП - 95,95 грн., загальна договірна вартість ЦП (сума договору) - 132 240,00 грн.

За правилами ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Крім того, з метою визначення в натурі об'єкту нерухомого майна, будівництво, якого інвестується за рахунок придбання за кредитні кошти цільових облігацій, 26 травня 2008 року між відповідачем та ТОВ «Укргаз» укладено договір бронювання об'єкту будівництва № 9/1/6/37/Ж.

Предметом цього договору, є бронювання за відповідачем індивідуально визначеної нерухомості, а саме: однокімнатна квартира загальною площею 44,08 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса). Реальна адреса згідно рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 18 січня 2008 року - АДРЕСА_1. Зазначена нерухомість має стати власністю відповідача після завершення її будівництва та за умови придбання лоту цільових облігацій, що відповідає метражу нерухомості та існування права власності відповідача на зазначений лот облігацій на момент їх погашення.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестування в об'єкти інвестиційної діяльності як об'єкти житлового будівництва (фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб) може здійснюватися через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Крім того, відповідно до глави 2 кредитного договору, в день його укладення, відповідач передав в заставу позивачу майнові права, що випливають із договору купівлі-продажу та полягають в праві вимозі передання у власність лоту облігацій, на придбання якого одержані кредитні кошти.

В ст. 3 Закону України «Про заставу» вказано, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 12 Закону України «Про заставу» передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

09 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави цінних паперів № 180, за яким, в якості забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором в заставу передано в повному обсязі лот цільових облігацій, дані про які наведено в розділі 1 цієї позовної заяви.

Крім того, з 09 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майнових прав № 255. Зазначені майнові права визначені договором застави майнових прав як право вимоги, що належить заставодавцю на підставі проспекту емісії цінних паперів, факту перерахування облігацій на рахунок боржника з метою їх погашення, що підтверджується відповідною випискою про обіг по рахунку, відкритому у цінних паперах та договору бронювання житла.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчої напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави так як вона відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо відмови позивачу в задоволенні інших заявлених позовних вимог, то колегія суддів не погоджується з думкою Києво-Святошинського районного суду Київської області про повну відмову в їх задоволенні, так як вважає, що дані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині звернення стягнення на майнові права відповідача та визнання за відповідачем права від свого імені пред'явити до погашення спірні цінні папери так як відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. 572 ЦК України, в силу договору застави, кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення в вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу», у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження, обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості, згідно із встановленим пріоритетом.

Як зазначалось вище , між позивачем та відповідачем, 09 червня 2008 року було укладено кредитний договір з цільовим призначенням, придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 4 408 штук,

з метою фінансування будівництва житлової нерухомості, а також Договір купівлі-продажу облігацій від 09 червня 2008 року № Б-464/81-06-2/2008/001, який укладений між відповідачем та ТОВ КУА «Ексінор», Договір бронювання об'єкту будівництва № 9/1/6/37/Ж від 26 травня 2008 року, який укладений між відповідачем та ТОВ «Укргаз» на підставі якого, за відповідачем резервується (бронюється) об'єкт нерухомості, за вище вказаною адресою, який має стати власністю відповідача після завершення його будівництва та за умови придбання лоту цільових облігацій, що відповідає метражу нерухомості та існування права власності відповідача на зазначений лот облігацій на момент їх погашення.

Відповідно до п. 14 Проспекту емісії облігацій ТОВ «Укргаз», що оприлюднений у офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,Української міжнародної фондової біржі, Київської міжнародної фондової біржі (далі ДКЦПФР, інформація про випуск) від 25 жовтня 2006 року № 256, погашення облігацій відбувається за умови перерахування облігацій з рахунку в цінних паперах власника на рахунок цінних паперів емітента при наявності чинного Договору бронювання об'єкту нерухомості та Договору участі у будівництві, шляхом передачі емітентом власнику облігацій відповідного об'єкта нерухомості. Одна облігація ТОВ «Укргаз» серії В дає право на придбання 0,01 кв.м. загальної площі нерухомості, визначеної Проспектом емісії продажу облігацій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що на підставі Проспекту емісії цінних паперів та Договору купівлі-продажу облігацій, у ОСОБА_1 виникло майнове право вимагати від ТОВ «Укргаз» погашення цінних паперів із розрахунку 1 облігація серії В = 0,01 кв.м. об'єкта нерухомості.

З п.п. 4.1, 2.1 Договору бронювання, вбачається, що ОСОБА_1 має право отримати від ТОВ «Укргаз» об'єкт будівництва, розташований в будинку АДРЕСА_1 (будівельна адреса).

Згідно п. 3.3 Договору бронювання, погашення лоту облігацій відбувається шляхом передачі відповідачу об»єкта будівництва за Актом прийому -передачі, що є передумовою та підставою для оформлення та реєстрації ним первісного права власності на об'єкт будівництва, а забудовник, згідно п. 3.4 Договору бронювання повинен погасити лот облігацій та передати відповідачу об'єкт будівництва протягом термінів для погашення облігацій, визначених інформацією про випуск, а також виготовити за свій рахунок технічну документацію на об'єкт будівництва та надати її відповідачу в момент підписання Акту прийому-передачі об'єкту будівництва.

Отже, на підставі Договору бронювання у відповідача виникло майнове право вимагати від ТОВ «Укргаз» погашення облігацій, шляхом передачі відповідачу об'єкта будівництва, визначеного Договором бронювання.

09 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави цінних паперів № 180, за яким, в якості забезпечення зобов'язань відповідача за Кредитним договором, в заставу передано в повному обсязі лот

цільових облігацій, дані про які наведено вище.

В зв'язку з укладенням Договору застави цінних паперів, відомості про їх обтяження, 14 червня 2013 року внесено до державного реєстру обтяжень

рухомого майна, запис № 4096504.

09 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майнових прав № 255, в п. 1.1 якого вказано, що заставодавець в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором передає заставодержателю в заставу належні йому майнові права. Вказані майнові права визначені Договором застави майнових прав як право вимоги, що належить заставодавцю на підставі: 1) Проспекту емісії, 2) факту перерахування облігацій на рахунок боржника з метою їх погашення, що підтверджується відповідною випискою про обіг по рахунку, відкритому у цінних паперах, 3) Договору бронювання житла.

Як вказано в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В ст. 23 Закону України «Про заставу» вказано, що при заставі майнових прав, реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Виходячи з сутності цільової облігації, як об'єкту цивільного обігу, такий цінний папер/сукупність паперів є майном, яке надає його власнику певний обсяг майнових прав, а саме - право отримати в обмін на погашення цінних паперів певний об'єкт нерухомості.

Як вказано в ст. 5 Закону України «Про заставу», застава майна охоплює його приналежності та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що право застави встановлене щодо цільових облігацій відповідача розповсюджується і на майнові права, які походять з заставлених цінних паперів та є невіддільними від облігацій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ КБ «Надра» набув право не тільки на звернення стягнення на цінні папери, але й на повний комплекс майнових прав, що надається власнику цінних паперів, на які звертається стягнення, пред'являти від свого імені для погашення ТОВ «Укргаз» звичайні іменні цільові облігації, належні відповідачу.

Задовольняючи вимогу позивача про звернення стягнення на цінні папери та відмовляючи йому у зверненні стягнення на майнові права та у визнанні права від свого імені пред'являти для погашення ТОВ «Укргаз» звичайні іменні цільові облігації, належні відповідачу, Києво-Святошинський районний суд Київської області фактично позбавив ПАТ КБ «Надра» права переводу на нього заставленого права відповідно до Договору застави майнових прав, що в свою чергу позбавило позивача вимагати від ТОВ «Укргаз» погашення лоту облігацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «Надра» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на повний комплекс майнових прав, що надається власнику цінних паперів, на які звертається стягнення та визнання за ПАТ КБ «Надра» право від свого імені пред'явити для погашення ТОВ «Укргаз» звичайні іменні цільові облігації, належні ОСОБА_1 скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

В решті позовних вимог позивача, висновки суду першої інстанції є законними, тому, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року в цій частині, слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк

«Надра» в частині відмови в задоволенні позовних вимог задовольнити частково.

Звернути стягнення на повний комплекс майнових прав, що надається власнику цінних паперів, на які звертається стягнення.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» право від свого імені пред'явити для погашення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» звичайні іменні цільові облігації емітовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаз» UA102683ВВ04, серія В, форма існування - бездокументарна, у кількості 4 408 штук, загальною номінальною вартістю 132 240,00 грн., що знаходяться на рахунку в цінних паперах № 005378, відкритому у Приватному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра».

В решті, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: