Ухвала суду № 418907, 16.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді Сіроша М.В,

суддів: Гордійчук М.П., Костенко М.І., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку попереднього розглядуадміністративну справу за касаційноюскаргоюСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського cуду від 04.04.2005 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський лікеро-горілчаний завод «Столичний стандарт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25.06.2004 року,

встановила:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 року, позов задоволено повністю.Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податківвід 26.06.2004 року:

1. № 0000471602/1;

2. №0000481602/1;

3. №0000491602/1;

4. №0000501602/1;

5.№0000511602/1.

Не погоджуючись із рішеннями судів, Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків звернулася із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вищий господарський суд України ухвалою від 09 листопада 2005 року на підставі п. п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив касаційну скаргу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2006 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2006 року визнано за можливе попереднє провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи по дерегуляції підприємницької діяльності» встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Інших видів перевірок зазначений Указ не передбачає.

Абзацом 6 пункту 1.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року, встановлено додатково ще один вид перевірки камеральна перевірка.

Пунктом 1.3 Порядку визначено, що документальні перевірки проводяться за місцем знаходження підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, і вірно зазначено судами попередніх інстанцій, дані, які зазначені в Акті перевірки від 27.05.2004 року № 373/16-2/19364615, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, дають всі підстави зробити висновок щодо невідповідності Акту вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указу Президента «Про деякі заходи по дерегуляції підприємницької діяльності», а також листу Державної податкової адміністрації України від 11.08.2004 року № 1536/7/15-2417.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо невідповідності оспорюваного акту перевірки та відповідних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавстває правильними, порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень, судовою колегією не встановлено.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського cуду від 04.04.2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: Сірош М.В.

Гордійчук М.П. Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

ЮрченкоВ.В.