Ухвала суду № 41890246, 09.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"09" грудня 2014 р. Справа № 922/1125/14

вх. № 1125/14

Суддя господарського суду: Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання: Зміївська С.С.

за участю представників сторін:

стягувача - Бахтіярова Е.Т.

боржника - не з"явився;

представник відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківського області - Гапон Є.В.

розглянувши скаргу Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В від 12.09.2014року ВП№44730979 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014року.

за позовом Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, м. Харків

до

Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", Харківська область

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 20.05.2014року по справі№922/1125/14, затверджено мирову угоду укладену між сторонами 20.05.2014року, провадження у справі №922/1125/14 припинено.

05.11.2014 Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, м. Харків(вх.№262) звернувся до господарського суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В від 12.09.2014року ВП№44730979 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014року., в якій просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. віл 12.09.2014року ВП№44730979 та постанову начальника Бунякіна В.О. від 06.10.2014року ВП№44730979 відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області , крім того просить суд зобов'язати відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ -ухвалу господарського суду Харківської області від 20.05.2014року по справі№922/1125/14.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2014року прийнято скаргу Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В від 12.09.2014року ВП№44730979 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014року до розгляду , розгляд скарги призначено на 25.11.2014року .

Ухвалою господарського суду від 25.11.2014року по справі№922/1125/14, у зв'язку із неявкою в судове засідання стягувача та боржника , розгляд скарги відкладено до 09.12.2014року.

Представник стягувача в судовому засіданні 09.12.2014року підтримує скаргу у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№43286 від 03.12.2014року) надав пояснення стосовно заявленої скарги , вказує на те, що з моменту уникнення боржника від виконання зобов'язань ,відповідно до п.п. 4 п.1. резолютивної частини ухвали суду , у стягувача виникло право на майнові претензії до боржника , а саме право вимоги примусового виконання ухвали суду,якою затверджено мирову угоду, вважає, що не виконання боржником хоча б однієї частини загального обов'язку у визначений строк є підставою для примусового виконання всього зобов'язання .

Представник відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області в судовому засіданні 09.12.2014року заперечував проти скарги, вказує на те, що винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.09.2014року було правомірним, оскільки ухвала господарського суду від 20.05.2014року не містить всіх даних, зазначених в ст.18 Закону України "Про виконавче провадження",одже не має статусу виконавчого документа, крім того вказує на те, що на державну виконавчу службу покладений обов'язок здійснювати виконання рішень, а не виконувати функцію суду щодо встановлення дотримання вимог мирової угоди щодо строків оплати платежів згідно наданого графіку.

Представник боржника в судове засідання 09.12.2014року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2014року відділом державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області винесено постанову (ВП№44730979) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) оскільки у виконавчому документі та заяві стягувача не вірно зазначено назва підприємства боржника Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України", а потрібно - Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець"Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України".

Пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень є неправомірними, а прийнята ним постанова підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, відповідно до ст. 11 Закону України "Про судоустрій" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 року №202/98-ВР, Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 2 вказаного Закону, передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої служби становить Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв на час проведення виконавчих дій) від 21.04.1999 року № 606-ХІУ та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці). За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі на керівника групи можуть покладатися права і повноваження у виконавчому провадженні, встановлені цим Законом, для начальників відділів примусового виконання рішень та заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби (далі - начальники відділів). (ч. 1-3 ст. 2 вказаного Закону).

Частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ст. 11 Закону).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, яким серед іншого є і накази господарських судів (ст. 17 Закону).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими (серед іншого) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Стаття 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Таким чином, невідповідність виконавчого документа вказаним вимогам, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", є прямою підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Під час розгляду скарги, державним виконавцем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, з якого вбачається, що вірна назва підприємства боржника - Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України".

Дослідивши надані до матеріалів скарги документи, зокрема, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, господарським судом встановлено,що в резолютивній частині ухвали господарського суду від 20.05.2014року по справі№922/1125/14 дійсно міститься описка в частині назви підприємства боржника, разом із тим, під невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", в контексті даної норми, слід розуміти саме факт неправильного зазначення назви підприємства боржника, який не може бути перевірений державним виконавцем на стадії прийняття виконавчого документа до виконання.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення даної скарги.

Керуючись ст.86 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В від 12.09.2014року ВП№44730979 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014року.

Суддя Присяжнюк О.О.