Рішення № 41890121, 08.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/133/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 Справа № 908/5255/14

За позовом: Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 6 605 грн. 41 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Маслов О.В., дов. б/н від 07.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне про стягнення 5 602 грн. 58 коп. основного боргу за оренду комунального майна , 448 грн. 51 коп. 3 % річних, 554 грн. 32 коп. пені.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справи від 26.11.2014р., справу № 908/5255/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.11.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5255/14, присвоєно справі номер провадження 27/133/14 та призначено судове засідання на 08.12.2014р.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 08.12.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 5 602 грн. 58 коп. основного боргу за оренду комунального майна, 448 грн. 51 коп. 3 % річних, 554 грн. 32 коп. пені.

Відповідач у судове засідання, відкрите 08.12.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 08.12.2014р. перед початком судового засідання до канцелярії суду відповідач надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги у сумі 6 605 грн. 41 коп. визнав у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Клопотання відповідача про розгляд справи без його участі прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 09.01.2008р. між Комунальним унітарним підприємством "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 11.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради від 27.03.2008р. № 27 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі - об'єкт оренди, за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нежитлове приміщення, загальною площею 50,83 кв.м, згідно викопіювання з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору; устаткування, інвентар та інше майно (за наявності), згідно переліком, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до розділу 3 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпрорудненської міської ради від 28.12.2006р. № 25, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, на дату підписання договору становить 142 грн. 33 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індекс інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та

порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плата є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 4.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Додатковою угодою від 04.04.2011р. до договору оренди сторонами внесено зміни в п. 9.1 договору та викладено його у наступній редакції: договір оренди діє до 09.11.2013р.

Відповідно до п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином, про що свідчать підписаний обома сторонами акт приймання-передачі від 09.01.2008р.

Відповідач в порушення умов договору з грудня 2011р. по 09.11.2013р. не вносив орендні платежі своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого сума основного боргу склала 5 602 грн. 58 коп.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, який підписаний та узгоджений сторонами на суму основного боргу за оренду комунального майна 5 602 грн. 58 коп.

17.09.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 09/1025 про сплату заборгованості.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 ГПК України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, ст.16 ЦК України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 602 грн. 58 коп. основного боргу заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню саме в цій сумі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 448 грн. 51 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 448 грн. 51 коп. 3 % річних заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 554 грн. 32 коп. пені.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.2 договору № 11 від 09.01.08р. за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Нарахування позивачем пені, у зв'язку з порушенням умов договору № 11 від 09.01.2008р. у розмірі 554 грн. 32 коп. не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 602 грн. 58 коп. основного боргу за оренду комунального майна, 448 грн. 51 коп. 3 % річних, 554 грн. 32 коп. пені.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 08.12.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 33000065) 5 602 (п'ять тисяч шістсот дві) грн. 58 коп. основного боргу за оренду комунального майна, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 51 коп. 3 % річних, 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 32 коп. пені, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 11.12.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.