Постанова № 41890005, 15.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа № 922/3665/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Федоров Д.Р. (довіреність від 01.04.2014 року),

відповідача - Прокоп'єв К.Є. (довіреність №1/2014 від 03.12.2014 року),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №3869Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 03.11.14 у справі № 922/3665/14

за позовом ТОВ "Маргунас-Україна", м.Харків

до Комунальне підприємство "Комплекс по благоустрою Харківського району", м.Харків

про стягнення 7 341,04 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району" (надалі - відповідач) заборгованості у розмірі 7 341,04 грн. ( основний борг - 7 200 грн., три відсотки річних - 40,24 грн., інфляції - 100,80 грн.)

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року у справі № 922/3665/14 ( суддя Жигалкін І.П.) позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, не передав позивачу жодних документів та продовжує користуватись грошовими коштами позивача без законних правових підстав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

06.11.2013 року ТОВ "Маргунас-Україна" (замовник) та КП ""Комплекс по благоустрою Харківського району" (виконавець) уклали договір про розробку нормативно-технічної та технологічної документації № 13/128 від (а.с.12).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: розробка проекту лімітів для дозволу на утворення та розміщення відходів на 2014 рік за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищево, вул. Промислова, 17; узгодження проекту лімітів на утворення та розміщення відходів на 2014 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.1998 року.

Загальна вартість передбачених договором робіт складає 7200 грн. (п.2.1 договору).

Згідно п. 3.4. договору, виконавець починає виконувати роботу за умови виконання замовником п. 2.2 та 4.5 договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено порядок оплати робіт за цим договором, а саме передоплата складає 100% від загальної вартості передбачених договором робіт.

Відповідно до п.4.5 договору, замовник зобов'язується не пізніше 2 днів з моменту підписання договору, надати виконавцю усю необхідну інформацію і документацію, зазначену у Додатку №1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт.

Робота вважається виконаною після підписання акту здачі-приймання робіт (п.3.7 договору).

Відповідно до п.3.5 договору, по закінченню робіт, після повної оплати, згідно п.2.2 договору та підписання сторонами акту виконаних робіт, замовнику надається наступна документація:

-погоджений Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної Державної адміністрації ліміт на утворення та розміщення відходів на 2014 рік за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищево, вул. Промислова, 17;

-погоджений Міністерством екології та природних ресурсів України ліміт на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2014 рік;

-дозвіл Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної Державної адміністрації на розміщення відходів у 2014 році;

-дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на розміщення відходів у 2014 році.

У додатку №1 до договору, визначено перелік документів та інформації, які замовник повинен був передати виконавцеві. Зокрема, в пункті 8 додатку зазначено, що замовник повинен передати договори на вивезення та утилізацію відходів ТПВ, небезпечних відходів (за класами небезпеки), та рідких нечистот та акти виконаних робіт (за необхідністю), продовжені до кінця 2013 року.

На виконання умов договору, 22.11.2013 року позивач сплатив відповідачу 7200 грн. передплати за договором, про що свідчить банківська виписка, де вказано призначення платежу: «плата за розробку та узгодження проекту лімітів відходів на 2014р з/но рах. №СФ-0000420 від 07.11.2013р. в т. ч. ПДВ 20% 1200 грн.» (а.с.18).

Позивач листами №0212-1/МУ від 02.12.2013 року та №1612-1/МУ від 16.12.2013 року, на виконання п.4.5 договору, передав відповідачу інформацію та документацію, зазначену в додатку №1 до договору, яка необхідна для виконання робіт (а.с.19,20).

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором, які необхідні для виконання робіт відповідачем.

06.06.2014 року відповідач листом №06/06-5 повідомив позивача про те, що у зв'язку з набранням 26.04.2014 року чинності Закону України № 1193-18 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 року, Міністерство екології та природних ресурсів України та Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації припиняють свою діяльність щодо видачі дозвільних документів.

08.07.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу № 0307-1/МУ від 03 липня 2014 року, в якій посилаючись на відсутність виконання відповідачем договору, невиконання відповідачем п.3.5 договору, відсутність підписаних актів приймання-здачі робіт, просить повернути передоплату у розмірі 7 200 грн, оскільки виконання умов договору щодо погодження розміщення відходів і отримання дозволу на розміщення відходів та розробки лімітів стало неможливим і безпідставним. (а.с.22).

Відповідач листом № 18/07-2 від 18.07.14 року, повідомив позивача про відмову у задоволенні претензії-вимоги та поверненні передоплати, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов договору, що призвело до затримки у виконанні договору відповідачем (а.с.26).

Позивач, посилаючись на неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, враховуючи, що станом на 06.06.2014 року сторонами не підписано акти здачі-приймання робіт, просить суд стягнути з відповідача суму передплати за договором №№13/128 від 06.11.2013 року в сумі 7200 грн., 3% річних в сумі 40,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 100,80 грн.

Колегія суддів враховує наступне.

Укладений сторонами договір є одним із видів підрядних договорів.

Частиною 1 статті 887 ЦК України, передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.3.5 договору, по закінченню робіт, після повної оплати, згідно п.2.2 договору та підписання сторонами акту виконаних робіт, замовнику надається наступна документація:

-погоджений Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної Державної адміністрації ліміт на утворення та розміщення відходів на 2014 рік за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Васищево, вул. Промислова, 17;

-погоджений Міністерством екології та природних ресурсів України ліміт на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2014 рік;

-дозвіл Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної Державної адміністрації на розміщення відходів у 2014 році;

-дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на розміщення відходів у 2014 році.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, оплатив вартість робіт та надав відповідачу необхідну інформацію та документацію для виконання робіт, тобто виконав положення п.2.2 та 4.5 договору.

09.04.2014 року прийнято Закон України № 1193-18 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру", яким скасовується необхідність отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів, про що 13.08.2014 року Міністерство екології та природних ресурсів листом №17/2450-14 повідомило відповідача.

06.06.2014 року відповідач листом №06/06-5 повідомив позивача про те, що у зв'язку з набранням 26.04.2014 року чинності Закону України № 1193-18 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 року, Міністерство екології та природних ресурсів України та Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації припиняють свою діяльність щодо видачі дозвільних документів.

Отже, стало неможливим виконання договору; згідно ст.1212 ЦК України відповідальність можлива і без вини.

Станом на 06.06.2014 року відповідач не надав позивачу акти приймання-здачі виконаних робіт, документацію, передбачену в п.3.5 договору позивачу не передав.

08.07.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію № 0307-1/МУ з вимогою повернути передплату за договором в розмірі 7200 грн. у зв'язку із неможливістю подальшого виконання умов договору відповідачем.

Відповідач в добровільному порядку грошові кошти позивачу не повернув.

Таким чином, відповідачем не виконані роботи на суму, перераховану йому в якості попередньої оплати відповідних робіт, виконання договору є неможливим у зв'язку із внесенням змін до законодавства України та скасуванням дозволу на розміщення відходів, у зв'язку із чим відповідач утримує грошові кошти у розмірі 7200 грн. безпідставно.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В даному випадку, відповідач набув майно у вигляді перерахованих позивачем грошових коштів на виконання робіт за договором підряду. Підстави для подальшого зберігання майна (утримання грошових коштів) відсутні, оскільки виконання договору є неможливим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми в розмірі 7200 грн..є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 40,24 грн. та 100,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 40,24 грн. та інфляційних витрат в сумі 100,80 грн..

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором, несвоєчасно надавав необхідну інформацію та документи за договором, не всі надані документи відповідали умовам договору та чинному законодавству України, а тому вимога про повернення грошових коштів (передоплати) за договором є незаконною та необґрунтованою.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.4.6-4.7 договору, у разі невиконання або неналежного виконання замовником п.2.3 договору, виконавець має право призупинити дії щодо подальшого виконання умов цього договору до припинення (замовником) обставин, що заважають (унеможливлюють) здійснення зобов'язання.

Відповідачем не доведено неналежне виконання вимог договору позивачем, призупинення виконання договору ним не вимагалось, будь - які листи з вимогою виконавця до замовника про надання необхідних документів (до 26.04.2013 р.) в матеріалах справи відсутні.

Посилання на несвоєчасну оплату позивачем погоджень є необґрунтованим.

Крім того позивач мав надати відповідачу до початку виконання ним робіт тільки ті документи, що визначені в п. 3.5. договору. Вказані умови були виконані позивачем остаточно в 16.12.2013р.

Враховуючи, що відповідач набув майно у вигляді перерахованих позивачем грошових коштів на виконання робіт за договором підряду, підстави для подальшого зберігання майна (утримання грошових коштів) відсутні, доводи позивача про незаконність вимог позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року у справі №922/3665/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/3665/14 підписано 15.12.2014 року

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.