Постанова № 41890003, 11.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 918/1435/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Пількевич В.В. (довіреність №14-136 від 13 травня 2014 року)

відповідача: Якубець К.М. (довіреність №01-09/1034 від 07.11.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Рівненського державного гуманітарного університету на рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2014 року у справі № 918/1435/14 (суддя Політика Н.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Рівненського державного гуманітарного університету

про стягнення заборгованості в сумі 22779 грн. 34 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року у справі №918/1435/14 позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач) до Рівненського державного гуманітарного університету (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22779 грн. 34 коп. задоволено /а.с. 71-76/. Стягнуто з Рівненського державного гуманітарного університету (33028, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 12, код ЄДРПОУ 25736989) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) 18 913 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 628 (одну тисячу шістсот двадцять вісім) грн. 96 коп. пені, 1 974 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 93 коп. 3 % річних, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на час розгляду справи доказів оплати основного боргу в сумі 18 913 грн. 60 коп. матеріали справи не містять, доказів в підтвердження спростування факту поставки природного газу на зазначену суму відповідачем не подано та не зазначено про їх існування.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за поставлений природний газ та штрафні санкції є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Рівненський державний гуманітарний університет звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2014 року у справі №918/1435/14 в частині стягнення з Рівненського державного гуманітарного університету пені, 3% річних та інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат /а.с. 81-83/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2014 року по справі №918/1435/14 незаконне та необґрунтоване, в процесі розгляду справи суд першої інстанції не об'єктивно дослідив всі надані докази, що призвело до неправомірного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань сталося не з вини Рівненського державного гуманітарного університету. Всупереч вимогам діючого законодавства позивач - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не дотримався частин 2, 3 статті 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та не відкрив в установах уповноважених банків поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природній газ від відповідних категорій споживачів (підтверджується листом Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 20.02.2013 року за вих.№1338/16/47-13). Позивачем, вимога про відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом використання була виконана лише в 2014 році, про що в своєму листі від 03.03.2014 року №26-820/1.5-14 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» сповістило, в тому числі РДГУ.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2014 року у справі №918/1435/14 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 11 грудня 2014 року /а.с. 80/.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Дужича С.П. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л.

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 травня 2014 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та Рівненським державним гуманітарним університетом був укладений договір купівлі-продажу природного газу на закупівлю природного газу №2176/14-КП(Т)-28, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець, у свою чергу, - прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору /а.с. 33-38/ (далі - Договір).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 Договору передбачено, що газ, поставлений за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), (далі - споживачам Покупця).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 11 тис. куб. м. (одинадцять тисяч куб. м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 2; лютий - 2; березень - 2; квітень - 1; жовтень - 1; листопад - 1; грудень - 2.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів, обліку газу Покупця.

Відповідно до пункту 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу - газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до пункту 4.1 договору встановлено, що кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Відповідно до пункту 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м газу становить 3 113, 00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287, 00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57, 40 грн., всього з ПДВ - 344, 40 грн. (триста сорок чотири гривні 40 коп.).

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 462, 26 грн., крім того ПДВ - 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4 154,71 коп. (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири гривні, 71 коп.) гривень.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судами обох інстанцій встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - квітня 2014 року поставила відповідачу природний газ на загальну суму 18913 грн. 60 коп.. Даний факт підтверджується підписаними позивачем та РДГУ актами прийому-передачі природного газу, які датовані 31 травня 2014 року на суму: 6 597 грн. 68 коп., 6 036 грн. 79 коп., 5 031 грн. 36 коп., 1 247 грн. 77 коп. /а.с. 39-43/.

Про належне виконання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов'язань за цим договором щодо поставки газу також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Водночас судами встановлено, що Рівненський державний гуманітарний університет взятий на себе обов'язок по оплаті вартості природного газу, поставленого у спірний період, не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 18 913 грн. 60 коп..

Враховуючи порушення Університетом термінів виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №2176/14-КП(Т)-28 від 12 травня 2014 року, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 628 грн. 96 коп. - пені, 261 грн. 93 коп. - 3% річних, 1 974 грн. 85 коп. - інфляційних втрат за періоди згідно долученого до позовної заяви розрахунку /а.с. 31-32/.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу №2176/14-КП(Т)-28 від 12 травня 2014 року.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 520 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник у зобов'язані може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України форма правочинну, щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 Цивільного кодексу України. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на час розгляду справи доказів оплати основного боргу в сумі 18 913 грн. 60 коп. матеріали справи не містять, доказів в підтвердження спростування факту поставки природного газу на зазначену суму відповідачем не подано та не зазначено про їх існування.

На підставі наведеного місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 18 913 грн. 60 коп. основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 261 грн. 93 коп. - 3% річних, 1 974 грн. 85 коп. - інфляційних втрат, 1 628 грн. 96 коп. - пені колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги посилання Рівненського державного гуманітарного університету на відсутність у позивача рахунку відповідно до статті 38 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", оскільки надані відповідачем суду першої інстанції документи, в підтвердження зазначеного, датовані 2013 роком. Відповідачем не надано як суду першої так і апеляційної інстанції документи в підтвердження відсутності рахунку у позивача за період заявлений до стягнення. Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" чи Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області стосовно оплати заборгованості за спожитий природний газ.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів перевірено розрахунок 3% річних в розмірі 261 грн. 93 коп. та інфляційних в розмірі 1 974 грн. 85 коп. та встановлено, що вони є арифметично правильними, відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а відтак суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про їх стягнення.

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору №2176/14-КП(Т)-28 від 12 травня 2014 року. визначено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені проведено Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Водночас, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви перевірено колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду та визнано його вірним, а відтак місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у сумі 1 628 грн. 96 коп..

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Рівненського державного гуманітарного університету про стягнення заборгованості в сумі 18 913 грн. 60 коп., пені в розмірі 1 628 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 261 грн. 93 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 974 грн. 85 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.14 р. у справі №918/1435/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Рівненського державного гуманітарного університету - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/1435/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.