Рішення № 41889899, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19331/14 03.12.14

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»,

приватного акціонерного товариства «Альба Україна»

про визнання недійсними правочинів,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом:

публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»,

приватного акціонерного товариства «Альба Україна»

про визнання частково відсутнім права,

суддя Шкурдова Л.М.

за участю представників:

ПАТ «Банк «Київська Русь»: Кирей О.В., довіреність № 431 від 21.10.2014;

ТОВ «Фармастор»: Лець Ю.В., довіреність №б/н від 03.10.2014;

ПрАТ «Альба Україна»: не з'явився;

ПАТ «Київський вітамінний завод»: Іщук М.М., довіреність №б/н від 02.04.2012,

Суть спору:

12.09.2014 публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» та приватного акціонерного товариства «Альба Україна», в якій просило суд визнати правочини про зарахування зустрічних вимог, укладені між відповідачами шляхом подання заяв від 07.05.2014 та 21.05.2014, недійсними.

Позовні вимоги із посиланням на норми статей 203, 215, 572-593, 602, 603 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що спірні правочини суперечать нормам чинного законодавства та положенням Договору застави майнових прав №101388-20/13-6 від 13.11.2013, оскільки оспорюваними правочинами порушено пріоритетне право позивача, як заставодержателя, та вони вчинені щодо двосторонніх вимог, які не є зустрічними та однорідними, строк виконання яких не настав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2014.

Ухвалою суду від 21.10.2014 розгляд справи відкладений на 29.10.2014.

24.10.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Фармастор" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання частково відсутнім права застави за договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та приватним акціонерним товариством "Альба Україна" в частині застави майнових прав щодо сплати грошових коштів за поставлені медичні препарати та лікарські засоби за укладеним між приватним акціонерним товариством "Альба Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" договором купівлі-продажу № 01/03/10-АФ від 01.03.2010.

Ухвалою суду від 27.10.2014 зазначену зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 29.10.2014 було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом публічне акціонерне товариство «Київський вітамінний завод» та приватне акціонерне товариство «Альба Україна», а розгляд справи відкладений на 12.11.2014.

В судовому засіданні 12.11.2014 було продовжено термін розгляду справи на 15 днів та розгляд справи ухвалою суду відкладений на 02.12.2014.

Ухвалою суду від 02.12.2014 розгляд справи був відкладений на 03.12.2014.

У судове засідання 03.12.2014 з'явились представники публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» та публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод».

Представник приватного акціонерного товариства «Альба Україна» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, телефонограмою, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення приватного акціонерного товариства «Альба Україна» про дату, час і місце проведення судового засідання, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд розглядає справу за відсутності представника приватного акціонерного товариства «Альба Україна».

В судовому засіданні 03.12.2014 представник позивача за первісним позовом наполягав на задоволенні первісних позовних вимог та заперечував проти задоволення зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву. Зокрема вказував, що позивача за зустрічним позовом було належним чином повідомлено про відступлення ПрАТ «Альба Україна» права вимоги до позивача та існування договору застави майнових прав № 101388-20/13-б від 13.11.2013; заяви про зарахування зустрічних вимог від 07.05.2014 та 21.05.2014 не припиняють існуючого грошового зобов'язання позивача за зустрічним позовом та порушують пріоритетне право ПАТ «Банк «Київська Русь» як заставодержателя; право застави ПАТ «Банк «Київська Русь» за договором застави майнових прав № 101388-20/13-б від 13.11.2013 зареєстроване у встановленому законом порядку, а отже поширюється не лише на боржника і кредитора, а й на третіх осіб.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 03.12.2014 наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви та заперечував проти задоволення первісного позову з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву. Так, представник ТОВ «Фармастор» зокрема вказував, що в порушення ч.2 ст.49 Закону України «Про заставу» ТОВ «Фармастор» не було повідомлено про передачу права вимоги до нього за договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, а отже не знав та не міг знати про існуюче право до нього; договір застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013 не містить обмежень на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог; право вимоги за договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013 у позивача за первісним позовом настало лише 22.06.2014, оскільки звернення стягнення за цим договором зареєстровано 21.05.2014.

У судовому засіданні 03.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 між публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) та приватним акціонерним товариством «Альба Україна» був укладений кредитний договір №99117-20/13-1 (далі - Кредитний договір) відповідно до умов якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію та зобов'язується надавати кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені проценти, інші платежі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 200000000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 05.11.2018, процентна ставка - трьохмісячний Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб + 2,5 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ «Банк «Київська Русь» як заставодержателем та ПрАТ «Альба Україна» як заставодавцем укладено Договір застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013 (далі - Договір застави), предметом якого є майнові права за договорами купівлі-продажу, перелік яких викладений у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

У Додатку №1 до Договору застави визначено, що у заставу ПАТ «Банк «Київська Русь» передано майнові права, зокрема, щодо сплати грошових коштів за поставлені медичні препарати та лікарські засобі за укладеним між ПрАТ «Альба Україна» та ТОВ «Фармастор» Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010.

29.01.2014 публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №14149523 приватне (забезпечувальне) обтяження майнових прав за укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ПрАТ «Альба Україна» Договором застави, що підтверджується відповідним витягом.

13.11.2013 між ПАТ «Банк «Київська Русь» (Цесіонарій) та ПрАТ «Альба Україна» (Цедент) укладено Договір про уступку права вимоги №101389-20/13-7 (далі - Договір про уступку права вимоги) за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-б від 13.11.2013, відповідно до положень якого Цедент відступає, а Цесіонарій приймає право вимоги від юридичних осіб, перелік яких викладений у Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, у тому числі право вимоги щодо сплати грошових коштів за поставлені медичні препарати та лікарські засоби за укладеним між ПрАТ «Альба Україна» та ТОВ «Фармастор» Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010.

У пункті 3.2 Договору про уступку права вимоги №101389-20/13-7 від 13.11.2013 визначено, що право вимоги, яке є предметом цього договору переходить до Цесіонарія у тому числі з моменту виникнення у Цесіонарія права звернення стягнення на заставлені майнові права за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-б від 13.11.2013 після відправлення Цесіонарієм письмового повідомлення на адреси Цедента та боржника.

Листом від 23.05.2014 вих. № 3416/20-23919 публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» повідомлено ТОВ «Фармастор» про виконання вимог за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 в частині перерахування коштів в сумі 6300740,35 грн. на розрахункові рахунки ПАТ «Банк «Київська Русь» в строк до 05.06.2014.

На думку позивача за первісним позовом 23.05.2014 ПАТ «Банк «Київська Русь» у повному обсязі набуло право вимоги про стягнення з ТОВ «Фармастор» заборгованості за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010.

У той же час, ТОВ «Фармастор» було надіслано на адресу ПрАТ «Альба Україна» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.05.2014, відповідно до якої шляхом зарахування припиняється непогашене зобов'язання ТОВ «Фармастор» перед ПрАТ «Альба Україна» в сумі 4934699,88 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 та зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» перед ТОВ «Фармастор» в сумі 4934699,88 грн., яке виникло на підставі Договору відступлення права вимоги від 06.05.2014, укладеного між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод» за договором поставки №4 від 02.01.2014.

Крім цього, ТОВ «Фармастор» було надіслано на адресу ПрАТ «Альба Україна» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.05.2014, відповідно до якої шляхом зарахування припиняється непогашене зобов'язання ТОВ «Фармастор» перед ПрАТ «Альба Україна» в сумі 2400000,00 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 та зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» перед ТОВ «Фармастор» в сумі 2400000,00 грн., яке виникло на підставі додаткової угоди від 19.05.2014 до Договору відступлення права вимоги від 06.05.2014, укладеного між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод» за договором поставки №4 від 02.01.2014.

Позивач за первісним позовом вважає, що вищезазначене зарахування є таким що не відбулось у зв'язку із проведенням його з грубим порушенням як норм чинного законодавства, так і обумовленого договором майнового права ПАТ «Банк «Київська Русь» на отримання суми заборгованості від ТОВ «Фармастор» як боржника за договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010.

У свою чергу, на думку позивача за зустрічним позовом, товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор» було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог з

ПрАТ «Альба Україна» за договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 на загальну суму 7334699,88 грн. у повній відповідності до норм чинного законодавства та укладених між сторонами та третіми особами у справі правочинів, у зв'язку із чим у відповідача за зустрічним позовом відсутнє право застави за Договором застави в частині майнових прав щодо сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010.

Проаналізувавши обставини справи суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «Альба Україна» та ТОВ «Фармастор» було укладено Договір купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 згідно умов якого ПрАТ «Альба Україна» зобов'язалось поставляти, а ТОВ «Фармастор» приймати та оплачувати на умовах, визначених договором, лікарські засоби, товари медичного призначення та супутні товари.

Станом на 07.05.2014 розмір заборгованості ТОВ «Фармастор» перед ПрАТ «Альба Україна» склав 7396220,87 грн.

Крім цього, між ПрАТ «Альба Україна» та ПАТ «Київський вітамінний завод» був укладений Договір поставки №4 від 02.01.2014 відповідно до умов якого ПАТ «Київський вітамінний завод» зобов'язується передавати у власність ПрАТ «Альба Україна» харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання), біологічні добавки) та/або лікарські засоби, а ПрАТ «Альба Україна» зобов'язався приймати й здійснювати оплату за поставлену продукцію в порядку, передбаченому даним договором.

Станом на 01.05.2014 у ПрАТ «Альба Україна» виникла прострочена заборгованість перед ПАТ «Київський вітамінний завод» за поставлений та неоплачений товар на суму 4934699,88 грн., яка підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.

05.05.2014 ПАТ «Київський вітамінний завод» направив ПрАТ «Альба Україна» листа вих. №17/789 про розірвання Договору поставки №4 від 02.01.2014 в односторонньому порядку та припинення його дії протягом п'яти днів з моменту отримання даного повідомлення. Також у даному листі ПАТ «Київський вітамінний завод» із посиланням на п.9.7. Договору поставки №4 від 02.01.2014 повідомив ПрАТ «Альба Україна» що з моменту припинення дії цього договору у ПрАТ «Альба Україна» достроково виникне зобов'язання з оплати отриманої продукції незалежно від того, які строки були встановлені в договорі, додаткових угодах до нього, товарно-транспортних накладних.

Зазначений лист був отриманий ПрАТ «Альба Україна» 08.05.2014, а отже дія Договору поставки №4 від 02.01.2014 припинилась з 14.05.2014 та у ПрАТ «Альба Україна» достроково виникло зобов'язання з оплати отриманої продукції незалежно від строків, що встановлені у договорі, додаткових угодах до нього, товарно-транспортних накладних.

06.05.2014 між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод» було укладено Договір відступлення права вимоги, згідно умов якого ПАТ «Київський вітамінний завод» відступив ТОВ «Фармастор» право вимоги до ПрАТ «Альба Україна» на суму 4934699,88 грн., яке виникло на підставі Договору поставки №4 від 02.01.2014 за зобов'язаннями, строк виконання яких настав.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Договір відступлення права вимоги від 06.05.2014 укладений у такій же простій письмовій формі як і Договір поставки №4 від 02.01.2014.

06.05.2014 листом вих. №17/798 ПАТ «Київський вітамінний завод» повідомило ПрАТ «Альба Україна» про відступлення ТОВ «Фармастор» права вимоги на суму 4934699,88 грн. за Договором поставки №4 від 02.01.2014.

19.05.2014 між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод» було укладено Додаткову угоду до Договору відступлення права вимоги, згідно умов якої сума грошового зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» що відступається, була збільшена на суму грошового зобов'язання у розмірі 2445392,92 грн., яке достроково виникло у ПрАТ «Альба Україна» наслідок припинення дії Договору поставки №4 від 02.01.2014.

19.05.2014 ПАТ «Київський вітамінний завод» листом вих. №17/864 повідомило ПрАТ «Альба Україна» про збільшення розміру права вимоги на 2445392,92 грн. що відступається ТОВ «Фармастор» за Договором поставки №4 від 02.01.2014.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «Фармастор» було надіслано на адресу ПрАТ «Альба Україна» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.05.2014, відповідно до якої шляхом зарахування припиняється непогашене зобов'язання ТОВ «Фармастор» перед ПрАТ «Альба Україна» в сумі 4934699,88 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 та зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» перед ТОВ «Фармастор» в сумі 4934699,88 грн., яке виникло на підставі Договору відступлення права вимоги від 06.05.2014, укладеного між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод» , за договором поставки №4 від 02.01.2014.

Зазначена заява була отримана ПрАТ «Альба Україна» 08.05.2014.

Крім цього, ТОВ «Фармастор» 21.05.2014 було надіслано на адресу ПрАТ «Альба Україна» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.05.2014, відповідно до якої шляхом зарахування припиняється непогашене зобов'язання ТОВ «Фармастор» перед ПрАТ «Альба Україна» в сумі 2400000,00 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 та зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» перед ТОВ «Фармастор» в сумі 2400000,00 грн., яке виникло на підставі додаткової угоди від 19.05.2014 до Договору відступлення права вимоги від 06.05.2014, укладеного між ТОВ «Фармастор» та ПАТ «Київський вітамінний завод», за договором поставки №4 від 02.01.2014.

Вказана заява була отримана ПрАТ «Альба Україна» 23.05.2014.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зустрічні зобов'язання між ТОВ «Фармастор» за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 та між ПрАТ «Альба Україна» договором поставки №4 від 02.01.2014 в силу ст. 514 Цивільного кодексу України є однорідними, а зобов'язання ПрАТ «Альба Україна» за договором поставки №4 від 02.01.2014 на суму 7380092,80 грн. на момент укладення Додаткової угоди до Договору відступлення права вимоги, було прострочене внаслідок припинення 14.05.2014 дії Договору поставки №4 від 02.01.2014.

Отже посилання позивача за первісним позовом на те що зустрічні вимоги є неоднорідними, а строк виконання за певною їх частиною не настав, суд вважає необґрунтованими.

Що стосується посилання позивача за первісним позовом на те, що зарахування зустрічних вимог є недійсним з огляду на те що оспорюваними правочинами порушено пріоритетне право ПАТ «Банк «Київська Русь», як заставодержателя за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст.585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України «Про заставу» у договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.

ТОВ «Фармастор» вказує що він не був повідомлений про передачу в заставу права вимоги до нього за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013. Доказів такого повідомлення сторонами суду не надано.

У пункті 3.2 Договору про уступку права вимоги №101389-20/13-7 від 13.11.2013 визначено, що право вимоги, яке є предметом цього договору переходить до Цесіонарія у тому числі з моменту виникнення у Цесіонарія права звернення стягнення на заставлені майнові права за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013 після відправлення Цесіонарієм письмового повідомлення на адреси Цедента та боржника.

Листом від 23.05.2014 вих. № 3416/20-23919, який був надісланий 26.05.2014, публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» повідомлено ТОВ «Фармастор» про виконання вимог за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 в частині перерахування коштів в сумі 6300740,35 грн. на розрахункові рахунки ПАТ «Банк «Київська Русь» в строк до 05.06.2014.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений лист був отриманий ТОВ «Фармастор» 30.05.2014, тобто після здійснення зарахування зустрічних вимог між ТОВ «Фармастор» та ПрАТ «Альба Україна» шляхом подання заяв від 07.05.2014 та 21.05.2014.

Крім цього, відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

29.01.2014 публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №14149523 приватне (забезпечувальне) обтяження майнових прав за укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ПрАТ «Альба Україна» Договором застави, що підтверджується відповідним витягом.

Дослідивши зазначений витяг, суд приходить до висновку що у ньому конкретний об'єкт обтяження не визначений та з нього не вбачається, що майнові права стосовно вимоги сплатити грошові кошти за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 передані в заставу ПАТ «Банк «Київська Русь».

За таких обставин суд приходить до висновку що ТОВ «Фармастор» не знало та не могло знати про передачу права вимоги за Договором купівлі-продажу №01/03/10-АФ від 01.03.2010 в заставу за Договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013,а право вимоги ПрАТ «Альба Україна» до ТОВ «Фармастор» перейшло до ПАТ «Банк «Київська Русь» вже після здійснення зарахування зустрічних вимог між ТОВ «Фармастор» та ПрАТ «Альба Україна» шляхом подання заяв від 07.05.2014 та 21.05.2014, а обтяження за Договором застави не є чинним у відносинах із ТОВ «Фармастор».

Таким чином обставини, на які посилається представник позивача за первісним позовом у цій частині є також необґрунтованими.

Крім цього, суд зауважує, що ТОВ «Фармастор» не є стороною договору застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, зазначений договір не містить обмежень на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не стороною цього договору, оскільки в даному випадку зарахування зустрічних позовних вимог є односторонньою дією ТОВ «Фармастор».

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Таким чином, оскільки як вже встановлено судом, правочини про зарахування зустрічних вимог, що укладені між ТОВ «Фармастор» та ПрАТ «Альба Україна» шляхом подання заяв від 07.05.2014 та 21.05.2014 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та їх зміст відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Отже, у задоволенні первісного позову необхідно відмовити повністю.

Згідно з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Такий інший спосіб встановлений ст.20 Господарського кодексу України відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Судом встановлено, що ТОВ «Фармастор» не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, а обтяження за Договором застави не є чинним у відносинах із ТОВ «Фармастор»

Відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність права застави за договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та приватним акціонерним товариством "Альба Україна" в частині застави майнових прав щодо сплати грошових коштів за поставлені медичні препарати та лікарські засоби за укладеним між приватним акціонерним товариством "Альба Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" договором купівлі-продажу № 01/03/10-АФ від 01.03.2010

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача за первісним позовом йому не відшкодовуються у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, а витрати позивача за зустрічним позовом покладаються на позивача за первісним позовом у зв'язку із задоволенням зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» відмовити повністю.

2. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» задовольнити повністю.

3. Визнати відсутнім право застави публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь» за договором застави майнових прав № 101388-20/13-6 від 13.11.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та приватним акціонерним товариством "Альба Україна" в частині застави майнових прав щодо сплати грошових коштів за поставлені медичні препарати та лікарські засоби за укладеним між приватним акціонерним товариством "Альба Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" договором купівлі-продажу № 01/03/10-АФ від 01.03.2010.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 24214088) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» (вул. Нижній Вал, 61, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 34048360) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 09.12.2014

Суддя Л.М. Шкурдова