Рішення № 41889568, 26.11.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2014 р.Справа № 921/979/14-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ).

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2).

За участю представників сторін:

позивача: Гулкевич Н.І. - заступник керівника напрямку з юридичної роботи, довіреність №3072-О від 19.09.2012 р.

відповідача: Не з'явився.

Cуть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 11.11.2014 року продовжено строк вирішення справи на 15 днів після закінчення строку вирішення спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про cтягнення заборгованості в розмірі 23 626 грн. 27 коп. (10 616 грн. 29 коп. - заборгованість за кредитом; 7854 грн. 48 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3435 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1719 грн. 90 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом).

В судове засідання представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

26.11.2014 року представником позивача до матеріалів справи подано додаткові пояснення № без номера від 26.11.2014 року.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: АДРЕСА_1 ухвалу від 12.09.2014 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 29.09.2014 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.

Повідомлення про вручення поштового відправлення , відправлене відповідачу 15.09.2014 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 12.09.2014 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за закінченням терміну зберігання».

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/979/14-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.06.2005 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", надалі - "Банк" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі - "Клієнт" було укладено договір № ТЕОРКН банківського рахунка, у відповідності до п. 1.1 р. 1 договору "Банк" відкриває "Клієнту" поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі - НБУ) та умов цього договору.

У п. 1.2 р. 1 договору зазначено, що за договором банківського рахунка "Банк" зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий "Клієнтові" грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження "Клієнта" про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору "Банк" бере на себе зобов'язання відкрити "Клієнту", після надання ним заяви та всіх необхідних документів, поточний (поточні) рахунок (рахунки), у тому числі картковий (карткові); у подальшому поточні рахунки "Клієнту" відкриваються на підставі його письмової заяви та інших документів, передбачених нормативними актами НБУ, і обслуговуються відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

У відповідності до п. 6.1 р. 6 даного договору, цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

03 березня 2011 року відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано Заяву, згідно якої відповідачу Банком відкрито рахунок НОМЕР_2 в даній Заяві зазначено, що про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування; підписавши цю заяву клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Вказану Заяву відповідачем підписано 03.03.2011 року електронно цифропідписом у системі інтернет-клієнт-банкінгу у Приват24 .

Як визначається в п. п. 3.18.1.1 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів "Клієнта" в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту "Банк" повідомляє "Клієнта" на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку "Банку" і "Клієнта" (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). "Банк" здійснює обслуговування ліміту "Клієнта", що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку "Клієнта", при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

В п.п. 3.18.1.3 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" зазначається, зокрема, що кредит надається в обмін на зобов'язання "Клієнта" з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно п.п. 3.18.1.11 п.п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку "Клієнта" при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо . Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

У відповідності до п.п. 3.18.1.12 п. 3.18.1 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена "Банком" у порядку, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

Як визначається в п. 3.18.1.13 п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" при порушенні "Клієнтом" будь-якого з грошових зобов'язань "Клієнт" сплачує "Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

У п.п. 3.18.2.2. п. 3.18 "Умов і правил надання банківських послуг" зазначається, зокрема, що "Клієнт" зобов'язується :

- використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг";

- сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3;

- здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.18.1.11;

- здійснювати погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом відповідно до п. 3.18.2.3.2, у разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого Ліміту, протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту;

- повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.

Як визначається в п. 3.18.4.1 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку "Клієнта" при закритті банківського дня "Клієнт" сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

- 3.18.4.1.1. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- 3.18.4.1.2. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, "Клієнт" сплачує "Банку" за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.

- 3.18.4.1.3. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання "Клієнта" з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні "Клієнтом" будь-якого з грошового зобов'язання "Клієнт" сплачує "Банку" відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення "Клієнтом" будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права "Банку" на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, "Клієнт" сплачує "Банку" пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У відповідності до п.п. 3.18.4.1.4 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Як визначається в п.п. 3.18.4.3 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.18.1.1, 3.18.2.1.4., 3.18.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п.3.18.2.3.4), Сплата відсотків може бути проведена "Клієнтом" також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно п.п. 3.18.4.4 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" "Клієнт" сплачує "Банку" винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6., 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. "Клієнт" доручає "Банку" здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

В п.п. 3.18.4.9 п. 3.18.4 "Умов і правил надання банківських послуг" розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

У відповідності до п.п. 3.18.6.1 п. 3.18.6. Обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку "Клієнта" здійснюється з моменту подачі "Клієнтом" до "Банку" заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання "Клієнтом" розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У п. 3.2.1.1.12 "Умов і правил надання банківських послуг" передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка.

У відповідності до довідки № 08.7.0.0.0/140814145817 від 14.08.2014 року про розмір встановлених кредитних лімітів, наданих клієнту Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт:

- 03.03.2011 р. - 28000 грн.;

- 23.03.2011 р. - 27200 грн;

- 24.05.2011 р. - 1000 грн.;

- 27.02.2012 р. - 23000 грн.

Також доказом встановлення позивачем відповідачу кредитних лімітів є банківська виписка з 03.03.2011 р. по 28.02.2012 року.

До матеріалів справи 20.10.2014 р. від позивача поступив лист № без номера від 17.10.2014 року, в якому позивач надав додаткові пояснення по справі, зокрема зазначив наступне:

- 3 березня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського обслуговування без номеру, згідно якого позивач відкрив відповідачу наступні поточні рахунки: № НОМЕР_2 відповідно до умов якого Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та клієнта;

- порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифів Банку, розміщених у мережі Інтернет на сайті, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування;

- як вбачається з Заяви про відкриття поточного рахунку, клієнт підписавши цю заяву погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на даному сайті Банку чи інший інтернет SMS- ресурс, зазначений Банком);

- згідно розділу 1 Правил, розміщених на www.privatbank.ua ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам, таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку;

- позивач на виконання вимог договору, Умов та правил надання банківських послуг встановивши відповідачу кредитний ліміт 03.03.2012 р. на поточний рахунок в сумі 28000 грн. (який пізніше зменшувався до 27200 грн. з 23.03.2011 р., з 24.05.2011 р. до суми 1000 грн. , а з 27.02.2012 р. збільшився до суми 23000 грн., що підтверджується банківськими виписками;

- зазначеним кредитним лімітом відповідач користувався з березня 2011 року, повністю погасив ліміт і знов користався збільшеним лімітом, де вже належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, кредит в порядку та сумах зазначених вище, не погашав, у зв'язку з чим з 27 червня 2012 року кредит вважається простроченим в сумі 23000 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Заборгованість по кредиту в сумі 10616 грн. 29 коп. підтверджується банківською випискою по рахунку №20677055107834 за період з 01.01.2014 р. по 18.11.2014 р. розрахунком заборгованості по кредиту станом на 21.10.2014 р. та іншими матеріалами справи.

20.10.2014 року позивачем було подано лист № без номера від 17.10.2014 року, в якому надано додаткові пояснення щодо нарахування відсотків за користування кредитом, де зазначено, зокрема, що:

- оскільки тіло кредиту вважається простроченим з 27 червня 2012 року, а грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушеними, згідно п. 3.18.4.1.3 договору клієнт сплачує Банку проценти у розмірі 48% річних від залишку непогашеної заборгованості;

- щодо нарахування відсотків по кредиту для прикладу:

10616,29 х 48% / 360 х 14 днів прострочки = 198,17 грн. (з 19.01. по 01.02.2013 року);

10616,29 х 48% / 360 днів х 28 днів прострочки = 395,35 грн. (2.02.13 по 01.03.13 року);

10616,29 х 48% / 360 днів х 305 днів прострочки = 4317,30 грн. (2.03.13 - 31.12.13), тобто станом на 31 грудня 2013 року заборгованість по відсоткам складала: 5334,88 грн. (4317,30 +1017,59 = 5334,88 грн.)

10616,29 х 48% / 360 днів х 178 днів прострочки = 2519,60 грн.(з 01.01. по 16.07.14 року);

- отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по процентам у розмірі 5334,88 + 2519,60 = 7854,48 грн.

Судом здійснено перерахування суми відсотків за користування кредитними коштами, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 7854 грн. 48 коп. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

У листі № без номера від 17.10.2014 року позивач надав також письмові пояснення щодо нарахування комісії та зазначив, зокрема, наступне: заборгованість по комісії у сумі 1719 грн. 90 коп. ( у відповідності п. 18.4.4 поданих умов, клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 першого числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту; в даному випадку сума становить 10616,29 х 0,9% = 95,55 грн., стягуємо за 18 місяців з лютого 2013 року по липень 2014 р., тобто 95,55 грн. за місяць х 18 місяців = 1719 грн. 90 коп. На підтвердження нарахованих сум комісії позивач надав банківську виписку з рахунку відповідача №2069305511440 за період з 03.03.2011 по 24.09.2014 р.

Судом здійснено перерахунок суми комісії. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 1624 грн. 35 коп. заборгованості по комісії підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 95 грн. 55 коп. заборгованості по комісії слід відмовити, як необґрунтовано заявлені (позивач нарахував комісію 02.12.2013 року в сумі 95 грн 55 коп, також 31.12.2013 року в сумі 95 грн 55 коп, тобто 2 рази).

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано жодних письмових заперечень щодо нарахування сум заборгованості по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитом, а судом не здобуто доказів, які б свідчили про погашення сум такої заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача:

- 10616 грн. 29 коп. заборгованості по кредиту, 7854 грн. 48 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1624 грн. 35 коп. заборгованості по комісії підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначається в п.п. 3.18.5.1 п. 3.18.5 "Умов і правил надання банківських послуг" при порушенні "Клієнтом" будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 "Клієнт" сплачує "Банку" за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. "Клієнт" сплачує "Банку" пеню у розмірі, визначеному в п. 3.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. А в разі реалізації "Банком" права на встановлення іншого строку повернення кредиту, "Клієнт" сплачує "Банку" пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Позивач нарахував відповідачу 3435 грн. 60 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Нараховану суму пені позивач деталізував у листі № без номера від 26.11.2014 р., а саме:

- нарахування пені у відповідності до умов договору починалось з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (90 днів), тобто з врахуванням погашення пені (останнє 18 січня 2014 року) , банк стягує саме з 19 січня 2014 року по липень 2014 року на прострочену заборгованість;

- у відповідності до п. 3.18.5.4 Умов обслуговування кредитних лімітів - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано;

- 18 січня 2014 року на погашення пені надійшло 245 грн. 11 коп. - залишилось до погашення 34 грн. 20 коп. пені, яка була нарахована на тіло кредиту;

- нараховано пеню на кредит з 19.01.2013 року по 16.07.2014 року в сумі + 34,20 = 2313 грн. 80 коп.;

- нараховано пеню на комісію з 19.01.2013 року по 16.07.2014 року в сумі 194 грн. 76 коп.;

- нараховано пеню на відсотки з 19.01.2013 року по 16.07.2014 року в сумі 927 грн. 04 коп.;

- тобто, загальна сума пені до стягнення становить; 2313 грн. 80 коп. + 194 грн. 76 коп. + 927 грн. 04 коп. = 3435 грн. 60 коп.

Судом здійснено перерахунок суми пені, нарахованої на тіло кредиту. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 2313 грн. 80 коп. пені на заборгованість по кредиту підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

Також судом здійснено перерахунок сум пені, що нараховані на відсотки за користування кредитними коштами. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 927 грн. 04 коп. пені на заборгованість по відсотках підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

Також судом здійснено перерахунок сум пені, що нараховані на комісію. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 192 грн. 86 коп. пені на заборгованість по комісії підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 грн. 90 коп. пені на заборгованість по комісії слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50,м. Дніпропетровськ, (адреса для листування: м.Дніпропетровськ, а/с 1800), ідентифікаційний код 14360570:

- 10616 грн. 29 коп. - заборгованості по кредиту,

- 7854 грн 48 коп - заборгованості по відсоткам,

- 1624 грн. 35 коп. - заборгованості по комісії,

- 2313 грн 80 коп - пені на заборгованість по кредиту;

- 927 грн 04 коп - пені на заборгованість по відсотках;

- 192 грн 86 коп - пені на заборгованість по комісії;

- 1819 грн 46 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 01 грудня 2014 року

Суддя С.О. Хома