Рішення № 41889193, 10.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 902/1465/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представників позивача:

ОСОБА_2 - за довіреністю;

ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: фізичної особи ОСОБА_1

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіка-Люкс" (в подальшому - ТОВ "Оптіка-Люкс")

про стягнення 92 836,23 грн. інфляційних втрат та 43 426,63грн. - 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 16.10.2014р. звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Оптіка-Люкс" про стягнення 92 836,23грн. інфляційних втрат та 43 426,63грн. - 3 % річних.

Позов обґрунтовано наступним. Господарським судом Вінницької області була розглянута справа №8/141/2011/5003 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Оптіка-Люкс" про стягнення вартості частки майна підприємства. 11.01.2012р. було винесено рішення, яким позов частково задоволено та стягнуто з ТОВ "Оптіка-Люкс" на користь позивача вартість частки майна в сумі 694 826,00грн. та судові витрати. Рішення суду першої інстанції було залишено в силі на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18.07.12р.. На виконання даного рішення, судом першої інстанції 02.08.12р. було видано наказ, який стягувачем було пред'явлено до виконання до органів виконавчої служби. На даний час наказ господарського суду перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Вінницькій області, проте до даного часу не виконаний, борг ТОВ "Оптіка-Люкс" не погашений. Оскільки рішення суду від 11.01.2012р. набуло законної сили 18.07.2012р. та до даного часу не виконано, наявні підстави для нарахування та стягнення інфляційних втрат в сумі 92 836,23грн. та 3% річних в сумі 43426,63грн. за період з 01.08.2012р. по 01.09.2014р.. Зазначені обставини й стали підставою звернення з позовом до суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.10.2014р. позовну заяву вх.№1520/14 передано на розгляд судді Грабику В.В..

Ухвалою суду від 20.10.2014р. порушено провадження у справі №902/1465/14 та призначено до розгляду в засіданні на 11.11.2014р..

07.11.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких окрім іншого, зазначено, що в тексті позовної заяви позивачем було допущено описку в назві юридичної особи відповідача, а саме зазначено ТОВ "Оптика-Люкс" замість ТОВ "Оптіка-Люкс" . З урахуванням вище викладеного вірно вважати позов поданим до ТОВ "Оптіка-Люкс" (а.с.26).

Ухвалою суду від 11.11.2014р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014р..

09.12.2014р. від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про припинення провадження у справі, оскільки даний спір не є корпоративним спором та непідвідомчий господарським судам (а. с. 38-46).

За клопотанням позивача (а.с.47) фіксування процесу здійснювалося з допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 10.12.2014р. позивач та його представники заперечили проти задоволення клопотання про припинення провадження у справі у зв»язку з його безпідставністю та підтримали позовні вимоги в повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме - 15.11.14р., що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№8015 від 18.11.2014р. (а. с. 34).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист. З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача та за наявними у ній матеріалами, відповідно до змісту ст.75 ГПК України.

Крім того, відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до переконання в тому, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних правовідносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником який вибув.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №8/141/2011/5003 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оптіка-Люкс» про стягнення вартості частки майна встановлено наступне. ОСОБА_1 була учасником товариства з часткою в статутному фонді в розмірі 22%. 25.12.2008р. ОСОБА_1 звернулася до загальних зборів товариства із заявою про вихід з числа учасників товариства та виплату вартості частини майна. Вказані факти відповідно до ст.35 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

Отже у справі №8/141/2011/5003 розглядався спір між ОСОБА_1 та ТОВ «Оптіка-Люкс» , який виник з корпоративних правовідносин .

В продовження цих правовідносин та саме у зв»язку з невиконанням ТОВ «Оптіка-Люкс» рішення суду про сплату вартості частки в майні товариства в сумі 694 826 грн., ОСОБА_1 , як учасник товариства, який вибув, звернулася з позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 12.12.2011р. у справі №14/214(10) (а.с.21-23), зміст роз»ясень Вищого господарського суду України, викладених у п.2 постанови пленуму №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" , суд прийшов до переконання в тому, що вказаний спір підлягає вирішенню саме в порядку господарського судочинства. З підстав, зазначених вище суд не примає до уваги зміст ухвали суду від 07.10.2014р. про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у справі №902/1342/14.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.01.2012 р. у справі № 8/141/2011/5003 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Оптіка-Люкс" вартість частки майна в сумі 694 826 грн.. Рішення набуло законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2012 р.. 02.08.2012 р. на виконання постанови видано відповідний наказ.

10.08.2012р. головним державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління Джигою О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 02.08.2012р. №8/141/2011/5003 (а.с.27).

Як вбачається з акту державного виконавця від 06.11.2014р. наказ господарського суду Вінницької області від 02.08.2012р. №8/141/2011/5003 про стягнення з ТОВ "Оптіка-Люкс" на користь ОСОБА_1 702 009,53грн. станом на 06.11.2014р. не виконаний (а.с.28)

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку з відповідача належить стягнути за період з 01.08.2012р. по 01.09.2014р. з суми боргу 694 826,00грн. - 92 836,23грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 43 426,63грн. (а.с.6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Роз»яснючи питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань Вищий господарський суд України у п.7.1. постанови пленуму №14 від 17.12.2013р. акцентував увагу господарських судів на тому, що коли судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням (п.7.1.).

Заслухавши пояснення позивача та його представників , оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.01.2012 року у справі № 8/141/2011/5003 позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ТОВ „Оптіка-Люкс" вартість частки майна в сумі 694 826 грн..

Рішення набрало законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2012р., якою задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2012р. та залишено в силі рішення господарського суду Вінницької області від 11.01.2012р. .

На виконання рішення державним виконавцем відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою від 10.08.2012р..

Невиконання боржником рішення суду від 11.01.2012р. у справі 8/141/2011/5003 підтверджується актом державного виконавця від 06.11.2014р., не спростовано відповідачем та є підставою для стягнення з відповідача на підставі ст.625ч.2 ЦК 3% річних в сумі 43 426,63грн. та інфляційних втрат.

Разом з тим вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 92 836,23грн. підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97) розмір інфляційних втрат становить 92 796,15 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК

України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіка-Люкс" (вул. Пирогова, 106, м. Вінниця, 21037, код ЄДРЮОФОП 30054736) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 92 796,15грн. інфляційних втрат, 43426,63 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2724,45грн..

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 40,08грн..

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Оптіка-Люкс"(вул. Пирогова, 106, м. Вінниця, 21037).