Рішення № 41889134, 11.12.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2014 р.Справа № 924/1809/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Шляхіндустрія", м. Жовква, Львівська область

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава", с. Припутні, Ізяславського району Хмельницької області

про стягнення 10 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Колодій С.Б. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10 000 грн., отриманих ним без достатньої правової підстави. Обгрунтовуючи позов, позивач стверджує, що він здійснив перерахування коштів в сумі 10 000 грн. на користь відповідача відповідно до платіжного доручення № 168 від 8 липня 2013 року. Призначенням платежу відповідно вказаного платіжного доручення є надання поворотної фінансової допомоги на підставі договору № 7-13 від 08.07.2013 року. Однак, вищевказаний договір між сторонами не був підписаний, так як і не було досягнення згоди щодо його істотних умов. Відтак, в силу ст. ст. 207, 638, 639 ЦК України вищевказаний договір є неукладеним. Отримання ж оплати за неукладеним договором, згідно ст. 1212 ЦК України є безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надіслав письмовий відзив на позов, де проти останнього заперечує та, зокрема зазначає таке. Із матеріалів справи вбачається, що 8 липня 2013 року позивач здійснив перерахунок відповідачу коштів - 10 000 грн. за платіжним дорученням № 168 на підставі договору № 7 - 13 від 8 липня 2013 року. Проте, у матеріалах справи відсутній сам договір, оскільки його проект відповідач не отримував. Відповідно, відповідач не підписував вказаного договору, а отже йому не відомі умови отримання, використання та повернення оплаченої позивачем суми. Позивачем не надано також і доказів направлення відповідачу проекту договору. Позивачем також не подано доказів необґрунтованої відмови відповідача в укладені договору. На момент пред'явлення позову позивач не звертався до відповідача з будь - якими вимогами та претензіями відносно укладення договору та повернення отриманих коштів. За таких обставин, строк виконання зобов'язання (повернення 10 000 грн.) не настав.

Таким чином, договір про надання фінансової допомоги між сторонами не укладався, тому відсутні підстави вважати бездіяльність відповідача як невиконання зобов'язання, а відтак, відсутній предмет спору.

Також відповідач вказує, що надана позивачем виписка з ЄДРПОУ, датована 26 грудням 2011 року не відображає дійсної інформації про керівника товариства позивача, станом на час вирішення спору.

Також відповідачем подано клопотання від 11 грудня 2014 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

З поданих матеріалів вбачається.

Як видно із зробленого судом (згідно ст. ст. 17, 22 - 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач, станом на час розгляду справи є юридичною особою, керівником якої є Коренчук В.М., який і підписав позов. В зв'язку з цим, судом відхиляються доводи відповідача про відсутність повноважень у особи, що підписала позовну заяву.

Відповідно до витягу з ЄДР ЮОтФОП від 9 грудня 2014 року відповідач також є юридичною особою.

Згідно платіжного доручення від 8 липня 2013 року № 168 позивач перерахував відповідачу 10 000 грн. за призначенням платежу - „Поворотна фінансова допомога за договором від 8 липня 2013 року № 7 - 13". Про здійснення перерахунку свідчать: штамп банку про проведення операції, а також виписка банку з рахунку позивача, де також зазначено, що оплата здійснена на користь відповідача за призначенням платежу - „поворотна фінансова допомога за договором від 8 липня 2013 року № 7 - 13" . Перерахування грошей не заперечується і відповідачем.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує, що сплата ним суми 10 000 грн. на користь відповідача здійснена за призначенням платежу - поворотна фінансова допомога за договором № 7 - 13 від 8 липня 2013 року. Однак, вищевказаний договір між сторонами так і не був укладений. В зв'язку з цим, проведена оплата здійснена без достатньої правової підстави. Відповідно, користування даними грішми зі сторони відповідача є безпідставне.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 168 від 8 липня 2013 року та виписки банку від 8 липня 2013 року позивач перерахував на рахунок відповідача 10 000 грн. за призначенням платежу - поворотна фінансова допомога за договором № 7 - 13 від 8 липня 2013 року.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків регулюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Згідно п. 3.8. Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Відповідно до п. 3.1. Інструкції реквізит „Призначення платежу" є обов'язковим у платіжному дорученні.

Враховуючи, що реквізит „Призначення платежу" є обов'язковим, вказана у ньому інформація приймається судом як належні відомості наміру платника щодо спрямування платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів укладення між сторонами договору № 7 - 13 від 8 липня 2013 року. Відсутність такого договору підтверджується також змістом позовної заяви, поясненнями позивача, а також стверджується відповідачем у відзиві.

Також судом враховуються норми ст. ст. 207, 208, 639 ЦК України, в силу яких: у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонни; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (в даному випадку, враховуючи, що сторони є юридичними особами, договір має бути письмовим).

Вищевказані обставини свідчать про те, що договір № 7 - 13 від 8 липня 2013 року між сторонами не укладався. Таким чином, здійснення оплати на підставі неіснуючого договору, а так само і отримання таких грошей є безпідставним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевказані норми, а також доведений факт безпідставного перерахування грошей позивачем на рахунок відповідача, в останнього виник обов'язок невідкладного повернення таких грошей в силу прямого припису закону (ст. 1212 ЦК України).

При цьому, доводи відповідача щодо не направлення йому претензії про повернення грошей до уваги не приймається, оскільки норми ст. 1212 ЦК України не передбачають обов'язкової умови надіслання вимог для повернення безпідставно отриманих коштів (аналогічна позиція в Постанові ВГС України від 24 лютого 2014 року у справі № 908/2082/13).

Твердження відповідача щодо того, що оскільки договір між сторонами відсутній (відповідач не отримував проекту), відповідачу не відомі умови отримання, користування та повернення грошей, а від так неповернення грошей не є порушенням зобов'язань, судом також не приймаються, оскільки обов'язок повернення грошей, в даному випадку, виник не з договірних зобов'язань, а в силу закону.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджений доданими доказами, а тому підлягає задоволенню

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Слава" (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Припутні, вул. К. Маркса, 64, код 30626736) на користь товариства з додатковою відповідальністю „Шлях індустрія" (Львівська область, Жовківський район, м. Жовка, вул. Л. Українки, 77, код 03443790) 10 000 грн. безпідставно сплачених та 1 827 грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу 30353, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Припутні, вул. К. Маркса, 64).