Рішення № 41889057, 08.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24640/14 08.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"про відшкодування шкоди в розмірі 2978,83 грн. Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:від позивача не з'явилися;від відповідача не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2813,27 грн. та 3% річних в розмірі 165,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №756\11-Тз\К від 08.08.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі. Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 165,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2014 порушено провадження у справі №910/24640/14 та призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання 08.12.2014 не з'явився, втім 21.11.2014 подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання 08.12.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 між позивачем, як страховиком та Крайньою Іриною Ернестівною, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №756\11-Тз\К, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, перелік яких наведений в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, а саме автомобіля «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер AA6975ОМ.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк.

Строк дії договору встановлено з 08.08.2011 по 07.08.2012.

18.04.2012 о 17 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Боженка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ та автомобіля "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА, а саме: Усов В.Ю., керуючи автомобілем "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА, при зміні напрямку руху, повороті праворуч, не витримав безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, під керуванням Крайнього С.О., та пошкодження обох транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Усовим В.Ю. вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві №8992899.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2012 встановлено порушення Усовим В.Ю. вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, Усова В.Ю. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

19.04.2012 власник застрахованого автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №756\11-Тз\К від 08.08.2011 та про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ «Ніколь-Моторс».

Відповідно до рахунку №НМРФ-15264 від 27.04.2012 виставленого власнику транспортного засобу ТОВ «Ніколь-Моторс», вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ складає 3490,77 грн.

07.05.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт №756\11-Тз\К-1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2813,27 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Ніколь-Моторс».

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», державний реєстраційний номер АА6975ОМ, визначена на підставі акту огляду транспортного засобу від 19.04.2012, складеного Дмитрович Р.М., та ремонтної калькуляції "Audatex" від 27.04.2012 та становить 3878,63 грн. з ПДВ.

При цьому слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На підставі складеного страхового акту №756\11-Тз\К-1 від 07.05.12 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 2813,27 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Ніколь-Моторс», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2767 від 08.05.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, належить громадянину Усову В.Ю. та знаходився під його керуванням.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Усова В.Ю. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА відшкодовується Усовим В.Ю. як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Усова В.Ю., як власника автомобіля "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» згідно із полісом АА №6188590 строк дії якого з 07.07.2011 до 07.07.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до полісу серії АА №6188590 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Усов Володимир Юрійович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Renault Duster", державний реєстраційний номер АА0431КА була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АА №6188590) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АА6975ОМ, складає 3878,63 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №752/К від 05.07.2012 з проханням відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 2813,27 грн.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АА №6188590 розміри лімітів відповідальності та франшизи (0 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 2813,27 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 165,56 грн. 3% річних за період з 10.10.2012 по 26.09.2014 у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Отже, оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин. При цьому, зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі щодо сплати коштів є позадоговірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, позивач направив відповідачу претензію №752/К від 05.07.2012, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування. Однак, відповідач, отримавши заяву 10.07.2012, коштів не перерахував, в результаті чого з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).

За таких обставин, оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовні вимоги про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних є обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція міститься і у постановах Вищого господарського суду України №5011-16/11067-2012 від 23.01.2013, №5017/2321/2012 від 25.02.2013, №5011-16/11067-2012 від 29.01.2013 та інших.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 165,51 грн. згідно наведеного нижче розрахунку, оскільки позивачем не враховано, що у 2012 році 366 днів, а не 365, як враховував позивач у розрахунку (2813,27*3/100/366*83 (з 10.10.2012 по 31.12.2012) = 19,14 грн.) (2813,27*3/100/365*633 (з 01.01.2013 по 26.09.2014) = 146,37 грн.) (19,14 грн. + 146,37 грн. = 165,51 грн.).

Таким чином загальна сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 165,51 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних в сумі 0,05 грн. позивачу належить відмовити.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування в розмірі 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 27 коп., 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 51 коп. 3% річних та 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2014.

Суддя Т.В.Васильченко