Постанова № 4188567, 24.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3010/09/1270

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2009 р.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.,

при секретарі Попові М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.09 року №07-10-59)

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2008 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що відповідач, приватний підприємець ОСОБА_2, зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Алчевській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за НОМЕР_1 та згідно ст. 22 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно проведення перевірки відповідача з питань правильності нарахування, повноти сплати страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності так, в період протягом першого кварталу 2008 року за відповідачем утворилась заборгованість по страховим внескам до Фонду в сумі 1044,75 грн.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Вказав, що Алчевською міською виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Луганського обласного відділення було встановлено факт порушення сплати відповідачем страхових платежів за перший квартал 2008 року до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до ст.28 вищезазначеного Закону страхувальник, а ним є відповідач, зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена. Просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся.(а.с.34).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, приватний підприємець ОСОБА_2, зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Алчевській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за НОМЕР_1 та згідно ст. 22 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до с т.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є застрахована особа, страхувальник та страховик. Страхувальником відповідно до цього Закону є роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом (ст.19 Закону). А в відповідно до ст.27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ст.21 даного Закону розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців осіб у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

У ст.23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню (ст.30 Закону). Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до постанови Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду» N 16 від 26.06.2001 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Пунктом 3.1. Інструкції передбачено, що відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір страхових внесків складає для роботодавців 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.4.1 Інструкції страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів (п.5.1 Інструкції). Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387 , та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2008 року в розмірі 1044,75 грн., що підтверджується звітами про нараховані внески, перерахуваннями та витратами, пов'язаними із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2008 року (а.с.4) та розрахунками суми недоїмки по приватному підприємцю ОСОБА_2.

Відповідачем позов не оспорено, доказів перерахування заборгованості не надано.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_2), заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1044,75 грн. (одна тисяча сорок чотири грн. 75коп.) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ