Ухвала суду № 41884930, 10.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8545/14

Справа № 522/17536/14-ц

УХВАЛА

про забезпечення позову

10 грудня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про вселення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.09.2014 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_4 про вселення.

В судове засідання 10.12.2014 року зявився позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 01.12.2014р.), які підтримали заяву від 14.11.2014 року про забезпечення позову та просили накласти арешт на 215/1000 частин квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування представник позивача вказав, що 215/1000 частин квартирі належать позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. На даний час позивач ще не зареєстрував своє право власності в реєстраційній службі, та побоюється що відповідачка ОСОБА_5 може переоформити цю частину квартири.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 (який діє на підставі довіреностей від 17.11.2014р.), заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення сторін, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, предметом спору якого є вселення позивача в квартиру АДРЕСА_2, а саме у жилу кімнату площею 24,3 кв.м. (під № 6 згідно з технічним паспортом від 15.10.2002р.), що входить до складу 215/1000 частин цієї квартири.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу належить 215/1000 частин квартири АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.11.2002 року. (а.с. 7)

Твердження позивача про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду вважаються судом обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, а самі види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В судовому засіданні позивач зазначив, що відповідачі своїми діями створюють йому перешкоди у користуванні його частиною квартири.

Враховуючи, що предметом позову позивача є вселення в спірну частину квратири, суд приходить до висновку щодо співмірності позовних вимог та видами забезпечення позову, які позивач просить вжити.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про обєкти та субєкти цих прав. Державна реєстрація речових прав є обовязковою, держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Згідно п.4 Постанови Пленума Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, враховуючи те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, що вимоги є співмірними із заявленими вимогами, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача стосовно застосування способу забезпечення позовних вимог до розгляду справи по суті.

Через це суд вважає, що до вирішення спору між Сторонами по суті, необхідно накласти арешт на: 215/1000 частини квартири АДРЕСА_3.

Керуючись ст.ст..11, 57, 151-153, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 215/1000 частини квартири АДРЕСА_4, які належать ОСОБА_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копії ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Старицького, 10-А) і заяву відповідного зразка про накладання арешту.

Дана ухвала суду набирає чинності із дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.