Рішення № 41884789, 21.10.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8333/14

Справа № 522/16758/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до Першого Приморського відділу ДВС про зняття арешту на 2/3 частини квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 08.09.2014 року звернулася до суду з позовною заявою до Першого Приморського відділу ДВС про зняття арешту на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, який накладений Першим Приморським відділом ДВС на підставі постанови державного виконавця від 30.11.2011 року ВП №30566934, в обґрунтування вказує, що при реєстрації права власності на спадщину з'ясувалося, що на 2/3 частину квартири, яка належала померлій ОСОБА_4 постановою державного виконавця накладено арешт. При ознайомленні з постановою державного виконавця було з'ясовано, що виконавцем було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_5, яка ніколи не було власником кватири АДРЕСА_1 та ніякого відношення до неї немає. Згідно довідки з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на ОСОБА_5 відкрито особовий рахунок на АДРЕСА_1 Таким чином державним виконавцем було пропущено в адресі будинку боржника корпус «б» та помилково накладено арешт на інше майно, чим обмежив законні права недієздатного інваліда 1 групи.

В судове засідання 21.10.2014 року з'явилася позивачка ОСОБА_1, просила позов задовольнити та зняти арешт з 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. При цьому пояснила, що вона є опікуном свого брата по батьку ОСОБА_2, який є інвалідом 1 групи. Після смерті його матері ОСОБА_4 вони звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини квартири, які належали померлої, однак з'ясувалося що на ці 2/3 частини державним виконавцем помилково накладено арешт.

В судове засідання не з'явився представник відповідача Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника відділу та винести рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, додані до неї документи, оцінивши надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 28.08.2007 року (справа № 2-6661/07) визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_7. (а.с. 22-23), що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.12.2007 року. (а.с. 21).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.10.2013 року (а.с. 24)

Згідно заповіту від 25.12.2004 року ОСОБА_4 належне їй майно вона заповіла сину ОСОБА_2.

ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи - інвалід з дитинства, потребує стороннього догляду та нагляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 098855 від 03.11.2011 року. (а.с. 10)

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22.01.2014 року ОСОБА_1 призначена опікуном над недієздатним ОСОБА_2 та над його майном, що підтверджується посвідченням № 387 виданого Приморської районною адміністрацією Одеської міської ради 20.06.2014 року. (а.с. 9)

Згідно листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 15.10.2014 року вбачається, що відкрито спадкова справа за № 26/2013 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, однак видати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/З частку вищезазначеного спадкового майна як спадкоємцю за заповітом неможливо, у зв'язку з тим, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на зазначене майно накладено арешт, де адреса співпадає, а боржником вказана «Копа Світлана Анатоліївна» на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.12.2011 року Першого Приморського ДВС ОМУЮ, тому видача свідоцтва про право на спадщину можливо тільки після зняття вищезазначеного арешту.

Постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.12.2011 року, на 2/3 частину квартири № 51 в будинку 1 «а» по вул.Маразліївська в м.Одесі, яка належить боржнику ОСОБА_5 накладено арешт у межах суми звернення стягнення. (а.с. 15).

Як вбачається з вказаної постанови, за боржником ОСОБА_5, згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН», на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

З пояснень позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що вона зверталася до державного виконавця з метою зняття арешту з майна, однак їй повідомили, що їй необхідно звернутися до суду для вирішення вказаного питання, що підтверджується листом Першого Приморського ВДВС ОМУЮ від 26.08.2014 р. (а.с. 11).

Згідно відповіді КП «БТІ» Одеської міської ради від 29.04.2014 року, згідно матеріалам інвентаризаційної і реєстраційної справи за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28.08.2007 року, право власності на останню 1/3 частину кватири зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 19).

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що в квартирі АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ніякі інші особи не були зареєстровані в цій квартирі.

Згідно з довідки КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 12.06.2014 року в квартирі АДРЕСА_1, основним наймачем була ОСОБА_4, син ОСОБА_2 зареєстрований з 04.03.1985 року. (а.с. 25).

Згідно довідки КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 12.06.2014 року ОСОБА_5 є основним наймачем квартири АДРЕСА_1. (а.с. 26).

Згідно до ч. 2.ст.114 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Вимоги особи, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Як вбачається з матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 21

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майно.

Відповідно до ч. 2 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

У зв'язку з зазначеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до відповідача про звільнення з-під арешту 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, який був накладений постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.1-8, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 114 ч.2, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України; ст.ст. 1, 2, 15, 16, 20, 319, 391 ЦК України;ст. 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до Першого Приморського відділу ДВС про зняття арешту на 2/3 частини квартири - задовольнити.

Зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_4, а саме: квартири АДРЕСА_1 який був накладений Першим відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, згідно постанови державного виконавця Притуляка В.М. від 30.11.2011 року ВП №30566934 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

21.10.2014