Ухвала суду № 41884096, 10.09.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-806/11

Провадження № 4-с/520/103/14

УХВАЛА

10.09.2014 року суддя Київського районного суду міста Одеси Літвінова І.А., ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця з вимогами:

Скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження № 43700352 за виконавчим листом № 2-806/11, виданим 23.12.2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» заборгованості у розмірі 1585547,1 грн.;

Скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.06.2014 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 43700352;

Зобовязати Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-806/11, виданим 23.12.2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» заборгованості у розмірі 1585547,1 грн.

З метою встановлення повноважень Київського районного суду міста Одеси щодо розгляду скарги та перевірки відповідності наданої скарги встановленим процесуальним вимогам, при підготовчому проваджені, ухвалою судді від 28.08.2014 року з канцелярії Київського районного суду міста Одеси витребувана до огляду цивільна справа № 2-806/11 за позовом ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК», третя особа ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними.

10 вересня 2014 року при ознайомлені з матеріалами цивільної справи № 2-806/11 встановлено, що вона дійсно розглядалась Київським районним судом міста Одеси (головуючий Куриленко О.М.). Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 12.10.2009 р.

Розгляд справи завершився 16 лютого 2010 року ухваленням рішення, яким первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.10.2011 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2011 року скасовано та ухвалено нове, яким вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» грошові кошти у розмірі 1 585 547 (один мільйон пятсот вісімдесят пять тисяч сорок сім) гривень 10 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що на примусове виконання вказаного рішення були видані виконавчі листи.

За правилами ч. 2 ст. 384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Встановлені обставини підтверджують підсудність скарги ОСОБА_4 ОСОБА_5 районному суду міста Одеси на підставі ч. 2 ст. 384 ЦПК України.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 386 ЦПК України розгляд скарги проводиться у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.

Враховуючи вказану норму закону та з метою в наступному дотримання положень ст. 74 ЦПК України, судом витребувано відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1

10 серпня 2014 року, ознайомившись з інформацією Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області встановлено, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що співпадає з даними, вказаними у скарзі.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

При вирішені питання відкриття провадження № 4-с/520/103/14, враховуються розяснення Пленуму ВССУ, викладені в п. 13 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 р. № 6 (далі Постанова Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6), відповідно до яких - скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Порядок подання та оформлення позовних заяв встановлений статтями 119, 120 ЦПК України, якими визначенні вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядок подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

При ознайомлені зі скаргою ОСОБА_1 та додатками до скарги, встановлені підстави для залишення її без руху, у звязку з невідповідністю вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України при оформлені скарги.

Так, положеннями пункту 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

За своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження обєкту, яка застосовується з метою поштового звязку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Поштова індексація України розроблена на основі п'ятицифрових кодів, і використовується для пришвидшення сортування та доставки поштових відправлень. Четверта та п'ята цифри індексу вказують номери підпорядкованих їм відділень зв'язку або населених пунктів.

В адресі ОСОБА_1 поштовий індекс відсутній. Також заявником не зазначені номери засобів звязку ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» та субєкта оскарження, незважаючи на те, що такі відомості є загальнодоступними.

Дані обставини мають істотне значення для здійснення в наступному судових викликів за правилами ст. 74 ЦПК України.

Заявнику також слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника (п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6).

Отже зазначення заявника ОСОБА_1 в скарзі як боржника, не відповідає чинному процесуальному законодавству, розясненням Пленуму ВССУ та процесуальному статусу цієї особи.

Крім того, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач зобовязується зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Заявник дані зобовязання не виконав, в скарзі не зазначив докази в підтвердження обставин, на які особисто посилається та до яких відносяться:

- реалізація заставного майна;

- розподіл грошових коштів від реалізації майна.

Як розяснено в п. 7 Постанови № 2 від 12 червня 2009 року Пленуму Верховного суду України, позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Поняття доказів наводиться у ст. 60 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Крім цього, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Заявник посилається на те, що про відкриття виконавчого провадження дізнався випадково 26 серпня 2014 року. Разом з цим, ОСОБА_1 не зазначає і не додає жодного доказу в підтвердження дати, коли йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження, що унеможливлює перевірити дотримання заявником процесуальних строків та виключити підстави для залишення скарги без розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні має містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено.

Заявником в свою чергу норму закону, яку було порушено державним виконавцем, в скарзі не зазначено.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За положеннями ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119-120, 383-385 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом пяти днів з дня отримання ним ухвали.

Розяснити заявнику, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України скарга буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявникові, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цією скаргою у встановленому порядку.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.