Ухвала суду № 41883877, 12.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6119/14-к 12.12.2014 12.12.2014 12.12.2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Ржепецького О.П. Чебанової - Губарєвої Н.В. Пісного І.М.

за участю секретаря: Ястреби С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150040004293 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.10.2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Учасники судового провадження.

прокурор: Брек Г.С.

обвинувачений: ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, просить звільнити його від кримінальної відповідальності згідно ч. 4 ст. 309 КК України.

___________

Провадження № 11-кп/784/737/14 Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України Семерей М.Ф.

Доповідач апеляційного суду:

Ржепецький О.П.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та йому призначено покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов'язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, вчасно повідомляти її про зміну свого місця проживання, роботи, а також періодично реєструватися у кримінально - виконавчій інспекції.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення експертизи в сумі 245,70 грн.

Узагальнені доводи апелянта.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказує, що не був в стані алкогольного сп'яніння, одразу після скоєння злочину пройшов повний курс лікування в обласному наркологічному диспансері та в теперішній час не приймає наркотичні засоби.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

8 серпня 2014 року, близько 17-00 години, ОСОБА_4, знаходячись на перетині вул.. 1 Лінія та вул. 7 Поздовжня у м. Миколаєві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно придбав у невстановленої у ході досудового розслідування особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,013 г, без мети збуту, для особистого вживання, після чого поклав вказаний наркотичний засіб в передню кишеню своєї чоловічої сумочки і став незаконно зберігати його при собі. Того ж дня, близько о 18-15 годині, біля будинку № 15 по вул.. 1 лінія у м. Миколаєві був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, в ході чого вказаний наркотичний засіб вилучено.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Суд заслухав пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 на підтримку доводів апеляційної скарги, який просив звільнити його від кримінальної відповідальності, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим та просив залишити його без зміни, вивчив матеріали кримінального провадження та обговорив доводи апеляційної скарги і прийшов до таких висновків.

Під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження, ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309КК України, за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України не заявляв, а лише надав довідку про його знаходження на лікуванні з синдромом залежності від опіоїдів з 22.08.2014 р. по 03.10.2014 р. (а.с.42).

Згідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України, звільненню від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, підлягає особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

Відповідно до вимог п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26.04.2002 року вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Виходячи з викладеного, звільнення від кримінальної відповідальності можливо лише особи, яка захворіла на наркоманію та звернулася добровільно до лікувального закладу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»), особою, хворою на наркоманію визнається така особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного у визначеному законом порядку, встановлено діагноз «наркоманія».

У відповідності з ч. 3 ст. 12 вказаного Закону та п. 7 «Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією наркологічного закладу, де проводиться медичне обстеження.

В матеріалах кримінального провадження є лише довідки наркологічного диспансеру (а.с. 14, 41, 42), з яких вбачається, що ОСОБА_4 встановлений діагноз «синдром залежності від опіоїдів», у зв'язку з чим він і проходив лікування.

Проте, будь-які дані на підтвердження в обвинуваченого ОСОБА_4 захворювання на наркоманію в матеріалах провадження відсутні.

Не надано таких даних обвинуваченим ОСОБА_4 і під час апеляційного розгляду.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 раніше тричі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів (а.с.35-36).

Через незначний час, після спливу іспитового строку, ОСОБА_4 знову, 8 серпня 2014 року вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_4, будучи особою залежною від опіоїдів та проходячи лікування від наркотичної залежності, продовжує вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, колегія суддів вважає, що він ставить за мету не вилікуватися від наркоманії, а ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а тому підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ч.4 ст. 309 КК України, немає.

Що стосується покарання, то воно призначено обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, обставин скоєння

злочину, даних про його особу, позитивної характеристики, перебування на обліку як наркозалежної особи, проходження курсу лікування від наркотичної залежності в період розгляду справи.

В якості обставини, що пом'якшує покарання, суд врахував - щире каяття, обтяжуючої - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння , що підтверджується випискою з амбулаторної карти № 223 від 08.08.2014 р.

За наявності вказаних обставин та з урахуванням особи винного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 може бути досягнуте в умовах звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. 75 КК України.

Підстав для подальшого пом'якшення покарання не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Ржепецький О.П. Чебанова - Губарєва Н.В. Пісной І.М.