Ухвала суду № 41880851, 04.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/4616/14 Головуючий у 1-й інстанції Мусієнко Н.М.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кочеткової І.В.

суддів Воробйової І.А.,

Маловічко С.В.

при секретарі Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Візард» про визнання договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ТОВ «Компанія Візард» про визнання договору іпотеки недійсним.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 30 березня 2012 року між позивачем та ПАТ Універсал банк» було укладено іпотечний договір «MG-01/184/08, відповідно до умов якого ОСОБА_3 з метою забезпечення зобов'язань позичальника по кредитному договору передав відповідачу в іпотеку житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що договір іпотеки є недійсним у зв'язку з тим, що в даному договорі відсутній зміст, розмір основного зобов'язання за кредитним договором, через порушення діючого законодавства при його укладанні, зокрема вираження та виконання зобов'язань в іноземній валюті, суперечать вимогам ст. 99 Конституції України, ст.ст. 524, 533 ЦК України, ЗУ «Про національний банк України», ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Також, позивач посилається на ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», посилаючись на відсутність у банку повноважень для надання позивачу валютного кредиту в доларах за відсутності індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, посилаючись на недостатність генеральної ліцензії банку.

На підставі викладеного, позивач просив суд, визнати іпотечний договір «MG-01/184/08 від 30 березня 2012 року недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю передбачених законом підстав для визнання оспорюваного договору іпотеки недійсним.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення договору), іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном.

Згідно ст.3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст.18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.09.2008 року між Банком та ТОВ «Компанія Візард» укладено Кредитний договір №184/08, відповідно до якого Банк зобов»язався надати Позичальнику кредит у формі кредитної лінії в межах встановленого ліміту в розмірі 1 150 000,00 доларів США. А Позичальник зобов»язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути на умовах, передбачених Кредитним договором, сплатити проценти та інші платежі.

Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що Банк в межах ліміту Кредитного договору надає Позичальнику окремі транші ( у гривні або у доларах США) на підставі укладених між Банком та Позичальником додаткових угод до Кредитного договору.

В період з 22.09.2008 року по 30.03.2012 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компанія «Візард» укладено 31 Додаткову угоду до Кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов»язань Позичальника по Кредитному договору, 31 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір №МG-01/184/08.

Договір посвідчено в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №930 із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в іпотеку житловий будинок, загальною площею 311,6 кв.м, що складається з житлового будинку площею 173,4 кв.м, сараю, навісу, гаражу, паркану, воріт, паркану, замощень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 та є власністю іпотекодавця на підставі Договру купвлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, 21.03.2005 року за реєстровим №351 і зареєстрований в державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом за №508524 від 21.03.2005 року, Витягом №33586251 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ТОВ ЗМБТІ 23.03.2012 року, реєстраційний номер майна 9968781.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, загальною площею 539 кв.м, кадастровий номер 2310100000:04:023:0206 з цільовим використанням обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, не приватизована, що підтверджується довідкою про правовий статус земельної ділянки, виданої управлінням Держкомзему у м.Запоріжжя 30.03.2012 року за №644/01-01.

07.12.2007 року ПАТ «Універсал банк» було видано Банківську ліцензію №92 на здійснення операцій, визначених частиною 1 та п.5-11 ч.2 ст.47 ЗУ Про банки і банківську діяльність» та Дозвіл НБУ №92-1 на право здійснювати операції, визначені п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

При укладенні вказаного договору іпотеки сторонами дотримані передбачені законом вимоги щодо форми та змісту договору іпотеки, який нотаріально посвідчений, а його зміст відповідає вимогам діючого законодавства, в тому числі вимогам Закону України "Про іпотеку", отже підстави для визнання його недійсним відсутні. Крім того, даний договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором, який не визнаний недійсним.

За таких обставин, з урахуванням того, що оспорюваний позивачем договір іпотеки є способом забезпечення виконання кредитного договору, який є дійсним, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договір іпотеки не може бути визнано недійсним з вказаних підстав позивачем і обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що в оспорюваному договорі відсутні зміст та розмір основного зобов»зання за Кредитним договором не знайшли підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не відносяться до тих підстав, з яких процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення про скасування або зміну оскаржуваного судового рішення.

При розгляді справи судом першої інстанції дотримані вимоги цивільного процесуального закону, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана належна оцінка.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими і правильність висновків суду не спростовують, а відтак підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: