Вирок № 41878069, 11.12.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4580/14-к

Номер провадження 1-кп/629/412/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380001985 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Орілька, Лозівського району, Харківської області, який має середню спеціальну освіту, розлучений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 05.02.2002 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 1 П «Б» ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 року звільнений від відбування покарання;

- 21.12.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 16.05.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 297 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 15.12.2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 04 дні;

- 05.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Науменко В.В.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, а також раніше вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, судимість за яке не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову вчинив кримінальні злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_1 06 вересня 2014 року, знаходячись на мікрорайоні 1 в м. Лозова, Харківської області, маючи умисел на придбання та зберігання прекурсору, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного придбання та зберігання прекурсору, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом направленим на незаконне придбання та зберігання прекурсору з метою його подальшого використання для виготовлення наркотичних засобів, придбав у невстановленої особи 2 пігулки білого кольору, масою 0,7776 грам, які згідно з висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 1916 від 24.09.2014 року є прекурсором - псевдоефедріном, маса якого у перерахунку на загальну масу таблеток склала 0,0601 грам та зберігав їх у кишені свого одягу, до моменту вилучення працівниками міліції біля буд. 13 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області.

Крім того, ОСОБА_1 в період часу з 2011 року по 13 жовтня 2014 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, і бажаючи настання таких наслідків, з метою надання приміщення для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів за місцем свого мешкання, за адресою: с. Хижняківка, Лозівського району, Харківської області, вул. Жовтнева,

б. 113, надавав, приблизно 10 разів на місяць, приміщення даного будинку для виготовлення та вживання наркотичних засобів раніше знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Так, 13 жовтня 2014 року приблизно 18-00 години до ОСОБА_1, за місцем його мешкання прийшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які принесли з собою 3 таблетки «Цірус» та медичні шприци. Потім ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4, за допомогою 3 таблеток «Цірус», спирту, йоду та фосфору із сірникових коробок, які знаходилися у нього вдома виготовили наркотичний засіб «первентин», який ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вжили ін'єкційним шляхом.

Крім того, ОСОБА_1 на початку липня 2014 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом направленим на незаконне придбання наркотичного засобу, зібрав, тобто придбав, на пустирі в с. Хижняківка, Лозівського району, Харківської області три рослини маку, потім переніс їх до місця свого проживання, а саме до будинку АДРЕСА_2, де подрібнив їх, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб та зберігав його за вищевказаною адресою, без мети збуту. 13 жовтня 2014 року у будинку № АДРЕСА_2 було проведено обшук, в ході якого було вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 2090 від 16.10.2014 року є наркотичним засобом - маковою соломою, вагою у перерахунку на суху речовину 59,9235 грамів.

Обвинувачений винним себе в скоєнні злочинів визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєних ним злочинах.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацію своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд знаходить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 311 КК України, як незаконне зберігання прекурсору з метою його подальшого використання для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин. Також, суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів. Крім цього, суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючи кваліфікації за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту вчиненого повторно, особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на військовому обліку не перебуває, з 2005 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з синдромом залежності від наркотиків, не одружений, має середню технічну освіту, не працює, утриманців не має, зі слів має захворювання - гепатит С, за місцем проживання характеризується формально позитивно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 та ч. 1 ст. 317 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2014 року засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України та йому призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України 1 рік іспитового строку, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування судом не обирався.

Застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в СІЗО-27 м. Харкова, взявши його під варту в залі суду.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 1 ст. 311 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2014 року та остаточно визначає до відбування обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в СІЗО-27 м. Харкова, взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 11 грудня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-хімічної експертизи № 1916 від 24.09.2014 року в розмірі 739 гривень 30 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300;

- судово-хімічної експертизи № 2090 від 16.10.2014 року в розмірі 614 гривень 90 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300.

Речові докази по справі:

- таблетки, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області відповідно до квитанції № 1382 від 10.10.2014 року, знищити, як такі, що не представляють цінності, знищити, як такі, що не представляють цінності;

- 3 пакети, горловина яких зав'язана однією ниткою та опечатана біркою з відтиском печатки «ЭКО НДЭКЦ ГУМВД України в Харківській області» « 2090», в яких містяться предмети та речовини, вилучені 13.10.2014 року під час обшуку у будинку № АДРЕСА_2, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області відповідно до квитанції № 1431 від 21.10.2014 року, знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова