Ухвала суду № 41876624, 10.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10528/14 Справа № 205/7270/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К. О. Доповідач - Петренко І.О. Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року про закриття провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги газопостачання,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач 19 серпня 2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

До суду від представник позивача надійшла письмова заява про відмову від позову у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості, в якій просив стягнути з відповідача судові витрати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року провадження поданій справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати в частині стягнення з нього , відповідача, на користь позивача суму судового збору 243,60 грн. та стягнути цю суму з ПАТ «Дніпрогаз» , а також стягнути на його , відповідача, користь з відповідача судовий збір в сумі 121,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З матеріалів справи убачається, що позивачем при зверненні в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№4154,429 (а.с.3,4)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.

Заява позивача про те, що він не підтримує позовні вимоги мотивована тим, що відповідачем було погашено заборгованість.(а.с.36)

Оскільки заборгованість ОСОБА_2 була погашена після пред'явлення ПАТ «Дніпрогаз» позову до суду, і представник позивача не підтримав своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 понесені позивачем витрати у вигляду сплати судового збору у розмірі 243,60 грн.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Так , твердження про те , що всі платежі в межах строків позовної давності відповідачем сплачувались вчасно , а тому підстав для звернення до суду у позивача не було , а тому і відмова від позову до відповідальності відповідача відношення не має , визнати обґрунтованими не можна. Так , дві виписки з особового рахунку відповідача надані при подачі позову і з заявою про відмову від позову відрізняються ( ар. сп. 11 , 22) , де в останньому вбачається проведена оплата 427 грн.86 коп. у вересні 2014 року .Окрім того , 24 вересня відповідачем було проведена оплата в сумі 450 грн. , яка також була зарахована на погашення заборгованості. А всього у вересні 2014 року відповідачем було сплачено 927 грн. 86 коп. , що знайшло відображення в особовому рахунку відповідача ( ар. сп. 37).

Твердження відповідача про те , що сума 450 грн. сплачена ним у вересні мала призначення авансового платежу на 2015 рік , про що зазначено на заповненій ним квитанції ( ар. сп. 49) , а наявність заборгованості , за стягненням якої позивач звернувся до суду , він не визнавав і не визнає , визнати обґрунтованими не можна , оскільки в договорі , укладеному сторонами про надання послуг газопостачання зазначено на те , що платежі споживачем за отриманий газ проводяться помісячно у відповідності до вартості наданих послуг , про стороні - споживачу надається рахунок. Авансова форма оплати за отримання послуг по газопостачанню договором не передбачена і для такої форми оплати , сторонам слід укладати додаткову угоді , якої у сторін по справі не було укладено.

Таким чином , з урахуванням наявності заборгованості у відповідача на момент укладання договору між сторонами - 10 травня 2013 року , проти якої відповідач не заперечував , суми проплачені відповідачем не могли бути по суті своїй авансовою проплатою і , обґрунтовано були зараховані на погашення вище вказаної заборгованості.

В іншій частини ухвала суду не оскаржується.

Виходячи з вище наведеного , постановлена судом ухвала , що оскаржується, відповідає вимогам процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку , з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

судді - С.П.Котушенко

- М.М. Романюк