Ухвала суду № 41874448, 02.12.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

02 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Демянчук С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року зупинено провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Вважаючи дану ухвалу незаконною, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» подав на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування скарги вказує, що зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Однак відповідачами не надано жодних доказів саме про те, що розгляд справи про звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим у зв'язку з розглядом справи про солідарне стягнення заборгованості і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору в іншій справі.

Зазначає, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Вважає, що одночасний розгляд позову банку про солідарне стягнення заборгованості по кредиту до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позову про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є можливим, оскільки позови пред'явлено до різного складу відповідачів, різного предмету спору та характеру та розгляд кожної з таких судових справ не перешкоджає розгляду іншої справи.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно роз'яснень, які містяться у п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» слідує, що визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п.4 ч.1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредиту.

Із врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи про солідарне стягнення заборгованості по кредиту, оскільки від наслідків її вирішення залежатиме чи виникнуть підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що одночасний розгляд позову банку про солідарне стягнення заборгованості по кредиту до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позову про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є можливим, оскільки позови пред'явлено до різного складу відповідачів, різного предмету спору не заслуговують на увагу.

Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

З кредитного договору №68 та договору іпотеки реєстровий №3077 від 26.10.2012 року вбачається, що позичальником і іпотекодавцем є одна і та ж особа ОСОБА_1, а тому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків цього суду, тому колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали місцевого суду без зміни.

На підставі наведеного, керуючись п.4 ст.1 ст. 201, ст.ст. 303, 307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Демянчук

А.М. Шеремет