Вирок № 41874025, 04.12.2014, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1688/14-к

Провадження №1-кп/548/161/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря - Калініченко А.В.,

прокурора - Кінаш І.П.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шеки Лубенського району Полтавської області, українцю, громадянина України, освіта середньо - технічна, тимчасово не працюючого, не депутата, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично мешкає АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 вчинив напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_1, яка зазнала нападу (розбій), та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб при таких обставинах.

Так, 16 серпня 2014 року близько 21 години 30 години ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 приїхали у будинок ОСОБА_1 в с. Грушине Хорольського району Полтавської області, де розпивши пляшку шампанського разом з ОСОБА_4 та власницею будинку ОСОБА_1, заволоділи цінними речами, які знаходилися в будинку ОСОБА_1

В подальшому ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_1, і застосовуючи до неї насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилося у нанесенні їй не менше чотирьох ударів руками в область обличчя та голови, замотавши їй рот, руки та ноги скотчем, який попередньо привезли з собою, зваливши її на підлогу, а також погрожуючи застосуванням ножа, якого ОСОБА_2 привіз із собою, наставивши його до тіла потерпілої, заволоділи разом з ОСОБА_4 мобільним телефоном марки "Нокіа 1616-2" ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 150,40 гривень з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 10 гривень, мобільним телефоном марки "Sony Ericsson W-300i" ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 300 гривень з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку Київстар вартістю 15 гривень, ноутбуком марки "Lenovo О400" (серійний номер СВ 22845658) вартістю 3500 гривень, LCD телевізором марки "Toshiba HV10G", вартістю 3300 гривень, парою золотих сережок вагою 2,8572 грами вартістю 2000 гривень.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, а майном розпорядилися на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, діючи разом із ОСОБА_4, завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 9275,4 грн.

Матеріали провадження стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, виділені в окреме кримінальне провадження № 12014170330000552 від 13.10.2014 року в зв"язку з його розшуком.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України, суд керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винногоОСОБА_2. та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне повне відшкодування завданої злочином шкоди. Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України обставинами, які пом"якшують покарання, суд також визнає: наявність на утриманні обвинуваченого ОСОБА_2 малолітньої дитини та співмешканки, яка не працює, перебуваючи у відпустці по догляду дитиною; його молодий вік; те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності; відсутність притягнення його до адміністративної відповідальності; позицію потерпілої ОСОБА_1 щодо непризначення йому суворої міри покарання, яка просила суд не карати суворо обвинуваченого ОСОБА_2 і показала суду, що немає до нього ні матеріальних, ні моральних претензій, оскільки він повністю відшкодував завдану їй шкоду.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, сукупність обставин, які пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи винного ОСОБА_2, який виключно позитивно характеризується як за місцем роботи, за місцем проживання, так і за час служби в армії в збройних силах України; - суд вважає за можливе і доцільне відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки таке покарання, на переконання суду, буде законним, справедливим і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2

Враховуючи наявність на утриманні у обвинуваченого ОСОБА_2 малолітньої дитини, суд визнає за можливе і доцільне застосувати додаткову міру покарання - конфіскацію лише 1/2 частини його майна, а не всього його майна.

Враховуючи вищенаведене, суд не знаходить підстав до застосування ст. 75 КК України відносно ОСОБА_2, оскільки злочин скоєно групою осіб, перебуваючих в стані алкогольного сп"яніння, відносно одинокої беззахистної потерпілої ОСОБА_1, в її будинку, через півроку після того, як вона похоронила батьків, про що було відомо обвинуваченому, що потерпіла проживала одна у будинку у сільській місцевості, немаючи змоги нікого вчасно покликати на допомогу, перебуваючи близько години без свідомості після нанесених їй ОСОБА_2 ударів по голові. Суд враховує також, що саме обвинувачений ОСОБА_2 наніс в область виска голови ОСОБА_1 не менше чотирьох ударів рукою, що він разом з ОСОБА_4 зв"язували скотчем потерпілу, та саме він погрожував ножем зв"язаній, лежачій на підлозі потерпілій, приставивши ножа до неї. А тому ОСОБА_2 повинен реально відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_2 призначається покарання пов"язане з позбавленям волі, суд приходить до висновку про доцільність обрання відносно нього запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню за проведення експертизи становлять 393,12 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та за цією статтею, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 5 (п"яти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини його майна.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 01 жовтня 2014 року згідно протоколу затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 на прибуток держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 393,12 грн.

Речові докази: мобільний телефон марки "Нокіа 1616-2" ІМЕІ НОМЕР_2 з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 10 гривень, мобільний телефон марки "Sony Ericsson W-300i" ІМЕІ НОМЕР_1 з SIM-карткою оператора мобільного зв'язку Київстар вартістю 15 гривень, ноутбук марки "Lenovo О400" (серійний номер СВ 22845658), LCD телевізор марки "Toshiba HV10G"», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1, - залишити їх власнику ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий Н. С. Миркушіна