Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/440/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2014 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Стратович О.В.
за участю:
секретаря судового
засідання Єпифанович Г.В.
розглянувши у відкритому судовому , в залі суду , цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " , м. Київ вул. Лескова , 9 , в особі Житомирської обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " м. Житомир , пл. Перемоги , 10-А , до ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явився , хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи , звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог .
Відповідач в судове засідання не з'явився , хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи , звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутність та зменшення стягнення заборгованості за кредитним договором у зв? язку з тяжким матеріальним становищем додавши до заяви довідку про тяжке матеріальне становище .
У зв? язку з викладеним суд вважає за необхідне розглянути справу у заочному порядку .
Судом встановлено , що 23.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/4708/73/122284 відповідно до якого відповідач отримав від позивача кредит в розмірі 113400,00 гривень , строком до 23.10.2014 року із сплатою 13,500 % річних за користування кредитними коштами . Позивач свої зобов'язання по кредиту виконав повністю , а відповідач свої зобов'язання не виконав .
В позовній заяві зазначено , що позивач просить суд стягнути з відповідача (боржника ) на свою користь :
- заборгованість за кредитом в сумі 28 444,17 гривень ;
- заборгованість за відсотками в сумі 20 562,88 гривень ;
- нараховану пеню в сумі 127 261,62 гривні ;
Крім того позивач просить суд стягнути на його користь 1 762,69 судового збору , який був сплачений позивачем при поданні заяви до суду .
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані наступними нормативно-правовими актами , а саме :
Так , відповідно до ст. 526 ЦК України убачається , що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК ; відповідно до ст.530 ЦК зазначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Стаття 610 ЦК передбачає , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
В ст. 509 ЦК зазначено , що зобов'язання є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання ; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності , розумності та справедливості .
В ст.549 ЦК зазначено , що неустойкою ( штрафом , пенею ) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .
Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові в розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК наслідками порушення відповідачем зобов'язання , щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту .
В п. 27 Постанови Пленуму ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин » зазначено , що положення ч.3 ст.551 ЦК про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків які нараховуються як неустойка , і не може бути застосовано до сум , які нараховуються згідно із ч.2 ст. 625 ЦК , які мають іншу правову природу . При цьому проценти , які підлягають сплаті згідно з положенням ст.ст. 1054 , 1056-1 , у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу , оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема ступінь виконання зобов'язання боржником ; майновий стан сторін , які беруть участь у зобов'язанні ; не лише майнові , але й інші інтереси сторін , що заслуговують на увагу ( наприклад , відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання ) .
Положення ст.616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки , які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором , що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може .
В ч.1 ст. 60 ЦПК зазначено , що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору , що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи , а відповідач в свою чергу не спростували доводи позивача стосовно відшкодування основного боргу .
Суд , розглянувши матеріали справи , дослідивши письмові докази , приходить до висновку , що відповідач (боржник ) не виконав свого зобов'язання за кредитним договором , чим спричинив позивачу збиток , який повинен бути відшкодований за рахунок відповідача в примусовому порядку .
Виходячи з обставин справи та відповідних цивільних правовідносин суд приходить до висновку , що позов підлягає до часткового задоволення .
Такий висновок суд обґрунтовує наступними обставинами , а саме :
Відповідно до п.1.1 Договору , кошти за кредитним договором були надані відповідачу на споживчі цілі . тобто даний кредит є споживчим .
Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів » роз'яснено , що до відносин , які регулюються Законом України « Про захист прав споживачів » відносяться і ті , що виникають із догворів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян , у тому числі про надання кредитів , відкриття й ведення рахунків , проведення розрахункових операцій .
Крім того суд бере до уваги висновки викладені в рішенні Конституційного суду України № 15-р/п2011 від 10.11.2011 року у справі № 1-26/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22,23 статті 1 , статті 11 , частини восьмої статті 18 , частини третьої статті 22 Закону України « Про захист прав споживачів » у взаємозв'язку з положенням частини четвертої статті 42 Конституції України ( справа про захист прав споживачів кредитних послуг ) про поширення правовідносин між кредитодавцем та позичальником ( споживачем ) за договором про надання споживчого кредиту , що що виникають як під час укладення , так і під час виконання такого договору положень п.п. 22,23 , ст.1 , ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів » .
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » несправедливим є , зокрема , умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації ( понад п'ятдесят відсотків вартості продукції ) у разі невиконання ним зобов'язань за договором .
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість застосування положень п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » при визначенні розміру пені . оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту .
Виходячи з розрахунку наданого позивачем у матеріалах справи , прострочена сума боргу по тілу кредиту та відсоткам станом на 29.08.2014 року становить 49007,05 гривень . Таким чином , розмір пені , що підлягає стягненню з відповідача становить 24 503,5 гривень ( 49 007,05 : 2 ) , як п'ятдесят відсотків від розміру заборгованості по кредиту та відсотках .
Керуючись вимогами: Рішенням Конституційного суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року ; Постановою Пленуму ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин » ; п.5 ч.3 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів » ; ч.1, 3 ст. 509 , ст. 526 , 549 , ст.ст. 536,625 , ч.1 ст.554 , ч.3 ст.551 , ч.1 ст. 1054 ЦК України ; ст.ст. 10,11,60,88,212-215, 218 , 224-228 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " , м. Київ вул. Лескова , 9 , в особі Житомирської обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " м. Житомир , пл. Перемоги , 10-А , до ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , ( ІПН НОМЕР_1 ) , на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " , м. Київ вул. Лескова , 9 , в особі Житомирської обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " м.Житомир , пл.Перемоги , 10-А , на рахунок № 29099160 МФО 311528 код по ЄДРПОУ 20404691 :
- 28 444,17 гривень заборгованості за кредитом ;
- 20 562,88 заборгованості за відсотками ;
- 24 503, 5 пені ;
а всього на загальну суму 73 510,55 гривень .
Стягнути з ОСОБА_4, ( ІПН НОМЕР_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " , м. Київ вул. Лескова , 9 , в особі Житомирської обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " м.Житомир , пл. Перемоги , 10-А , на рахунок № 29099160 МФО 311528 код 20404691 - 1762,69 гривень судового збору .
В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня його проголошення .
Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О. В. Стратович
Судове рішення № 41872335, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/440/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: