Рішення № 41871474, 09.12.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2971/14-ц

Провадження № 2/163/410/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

при секретарі - Горпинко К.О.,

з участю представника позивача - Павлюка І.І.,

прокурора - Оксентюк Б.А.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом Любомльської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

12 листопада 2014 року Любомльська районна державна адміністрація Волинської області звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_7, у якому просила позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування заявленої вимоги, позивач вказує, що відповідачі мають троє неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. З 08.10.2012 року сім'я ОСОБА_2 перебувала на обліку в районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а з 17.12.2012 року родину було взято під соціальний супровід з метою привернення уваги батьків до виховання дітей. Однак в сім'ї продовжувались конфлікти, батьки не займались вихованням дітей, зловживали спиртними напоями та 18.06.2013 року сім'ю було знято з супроводу без досягнення бажаного результату, а неповнолітню ОСОБА_4 було поставлено на облік в службі у справах дітей Любомльської районної державної адміністрації, як дитину, що опинилась в складних життєвих обставинах. З липня 2013 року, після конфлікту з батьками, неповнолітня ОСОБА_4 проживає в сім'ї своєї тітки ОСОБА_7 Відповідач ОСОБА_3 проживає в м.Любомль в орендованій квартирі з двома іншими дітьми, до лютого 2014 року проживала у с.Запілля, де зарекомендувала себе з посередньої сторони, зловживала спиртними напоями, вихованням дітей не переймалась. Батько - відповідач ОСОБА_2 проживає сам в с.Запілля, підсобного господарства не веде, лише обробляє город, за місцем проживання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, у нетверезому стані неврівноважений, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, вихованням дітей не переймається. Контакт батьків із донькою ОСОБА_4 не налагоджений, а її вихованням з липня 2013 року займається ОСОБА_7, сім'я якої здійснює постійний догляд за ОСОБА_4 та за час її проживання у цій сім'ї покращилось її навчання у школі. Відповідачі фактично ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, не проявляють відносно неї належної турботи, у зв'язку із чим комісія з питань захисту прав дитини при Любомльській райдержадміністрації прийшла до висновку про доцільність звернутись до суду з зазначеним позовом.

03 грудня 2014 року Любомльська районна державна адміністрація Волинської області подала заяву про збільшення позовних вимог та просила позбавити відповідачів батьківських прав відносно усіх трьох дітей: дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та дітей передати райдержадміністрації для подальшого влаштування. Збільшення позовних вимог позивач мотивував тим, що усі троє дітей відповідачів перебувають в службі у справах дітей Любомльської райдержадміністрації на обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах. Станом на 02.12.2014 року ситуація в сім'ї ОСОБА_2 погіршилась, мати дітей ніде не працює, а батько перебуває за межами району на тимчасових заробітках. Зі слів родичів, у будинку, де проживають діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з матір'ю, холодно, продуктів харчування недостатньо, діти часто хворіють. Кошти на лікування дітей та продукти харчування дітям дають родичі. Неповнолітній ОСОБА_5 упродовж 2014 року двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що свідчить про недостатній за ним нагляд зі сторони батьків та неналежне утримання дитини. Під час бесіди неповнолітній ОСОБА_5 не заперечив проти позбавлення його батьків батьківських прав відносно нього та надання йому статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. У зв'язку з погіршенням погодніх умов було прийнято рішення обстежити житлові умови неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 01.12.2014 року, однак члену комісії служби у справах дітей не відкрили двері, тому було встановлено лише відсутність на подвір'ї паливного матеріалу. Фактично відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню усіх трьох дітей, не проявляють відносно них належної турботи, тому на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 02.12.2014 року було ініційовано збільшити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, однак висловив позицію про надання відповідачам можливості змінити своє ставлення до виховання та піклування малолітнього сина ОСОБА_6, відносно якого на даний час не позбавляти їх батьківських прав.

Прокурор в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та позбавити відповідачів батьківських прав відносно усіх трьох дітей.

Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог доводи та факти визнав та пояснив, що їх сім'я опинилась в складних життєвих обставинах через відсутність у них за місцем проживання роботи, у зв'язку із чим він вимушений був періодично виїжджати на заробітки у м.Луцьк, а ОСОБА_3 влаштувалась на роботу у м.Любомль. Приділяти увагу дітям вони не мали можливості, так як він в основному перебував у м.Луцьку, а ОСОБА_3 зранку до пізньої ночі працювала на роботі в м.Любомль. Не заперечив того, що не піклувався дітьми, не займався їх вихованням, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, однак не погодився з тим, що гроші на лікування та продукти харчування дітям давали родичі, оскільки ці кошти він у кожному випадку повертав після приїзду із заробітків або ж віддавав їх через свою матір. Вказав, що донька ОСОБА_4 проживає по сусідству з ним в сім'ї своєї тітки ОСОБА_7, а тому бачить він її часто. Наймолодший син ОСОБА_6 на даний час уже більше тижня проживає разом з ним в с.Запілля, а син ОСОБА_5 - в м.Любомль разом із ОСОБА_3 Діти при зустрічах між собою спілкуються, не конфліктують. Синам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за отримані на заробітках кошти, орієнтовно місяць назад придбав деякий одяг. З приводу вчинених ОСОБА_5 злочинів він проводив з останнім бесіду та вважає, що ОСОБА_5 потрапив у негативне оточення. Надану на засіданні координаційної ради з питань соціального захисту дітей та сімей при Запільській сільській раді обіцянку він виконав частково, а саме, після засідання почав більше забезпечувати дітей матеріально. Не заперечив проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, враховуючи, що вони є фактично уже дорослими та самі цього бажають. Щодо наймолодшого сина ОСОБА_6 просив суд не позбавляти його батьківських прав та надати йому останню можливість виправитись, оскільки усвідомив свою поведінку, як батька, спиртних напоїв не вживає уже більше трьох місяців та пообіцяв належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, дбати та піклуватися про сина, задля чого влаштується на роботу в с.Запілля, матір дітей - відповідача ОСОБА_3 планує забрати проживати до себе в село, де створені кращі умови для проживання, зокрема, в його будинку тепло, є паливний матеріал для опалення будинку, продуктів харчування достатньо, так як ним обробляється город. Крім цього, вказав, що по можливості буде матеріально підтримувати інших двох дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, підтвердила доводи та факти, що наведені позивачем в обґрунтування заявлених вимог. Пояснила, що донька ОСОБА_4, починаючи з 13.07.2013 року проживає в сім'ї її рідної сестри та з цього часу вихованням дочки та її матеріальним забезпеченням займається саме вона. Син ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали разом з нею у м.Любомль, де вона винаймала квартиру та працювала у ресторані «Княжий» прибиральницею. Оскільки графік її роботи був з 06 години ранку до 02 години ночі, з одним вихідним днем на тиждень, тому належної уваги, турботи дітям, їх вихованню вона приділити не мала можливості. На даний час за останнім місцем роботи уже не працює через незручність графіку роботи та низький розмір заробітної плати, яку вона отримувала (1300 грн. в місяць). З приводу вчинення сином ОСОБА_5 злочинів пояснила, що з ним вона неодноразово проводила бесіду та роз'яснювала про наслідки. Вказала, що у квартирі, яку вона винаймає в м.Любомль немає належних умов для проживання. На даний час найменший син ОСОБА_6 проживає в с.Запілля разом зі своїм батьком та вона також планує переїхати жити до колишнього чоловіка - ОСОБА_2 Просила суд не позбавляти її батьківських прав відносно найменшого сина ОСОБА_6, пообіцявши, що належним чином буде виконувати свої батьківські обов'язки.

Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши представника позивача, прокурора, відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

У відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі народилось троє дітей: донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5, 34, 35).

З повідомлення директора Любомльського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 05.11.2014 року №376/02-10 вбачається, що сім'я ОСОБА_2 з 08.10.2012 року перебуває на обліку в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за кодом 03 (алкогольна залежність). З метою привернення уваги батьків до виховання дітей 17.12.2012 року сім'ю ОСОБА_2 було взято під соціальний супровід. З батьками та дітьми проводились бесіди, надавались індивідуальні консультації. Ситуація в сім'ї періодично налагоджувалась, але згодом знову розпочинались конфлікти, батьки не займались вихованням дітей, пиячили. 18.06.2013 року сім'ю ОСОБА_2 знято із супроводу без досягнення бажаного результату (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_2 проживає в с.Запілля Любомльського району Волинської області сам, ніде не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, у нетверезому стані неврівноважений, вихованням дітей не переймається (а.с.13).

06.12.2012 року ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї) (а.с.17).

Відповідач ОСОБА_3 за попереднім місцем проживання в с.Запілля Любомльського району Волинської області також зарекомендувала себе посередньо, зловживала спиртними напоями, вихованням дітей не переймалася (а.с.14).

Актом обстеження умов проживання від 19.11.2012 року, що проводилось у період проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з батьками в с.Запілля, стверджено, що в будинку порушені санітарно-гігієнічні умови, батько в стані алкогольного сп'яніння, поводиться неадекватно, вчиняє в сім'ї насилля відносно дружини та дітей, діти змушені проживати у сусідів з матір'ю, також відсутні належні умови для виховання та розвитку дітей (а.с.10).

Неповнолітня донька ОСОБА_4 з червня 2013 року проживає в сім'ї своєї тітки ОСОБА_7, де перебуває на її повному утриманні, а її батьки - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участі у вихованні, утриманні дитини взагалі не беруть та сама ОСОБА_4 не бажає з ними спілкуватись (а.с.7, 21). Зазначену обставину в судовому засіданні також підтвердили відповідачі.

З листів бесіди працівників служби у справах дітей із неповнолітньою від 10.09.2013 року та 03.11.2014 року встановлено, що вона з липня 2013 року проживає у своєї тітки, оскільки її батьки вдома часто зловживали спиртними напоями, сварилися, вчиняли бійки. Ні мати, ні батько її матеріально не забезпечують, не цікавляться навчанням та життям. Стосунки з батьками напружені, вона сама не бажає з ними спілкуватися. Усім необхідним її забезпечує тітка, яка також займається її вихованням. Наміру повертатись до батьків на проживання вона не має і не бажає та згідна з позбавленням батьківських прав відносно неї обох батьків.

З актів обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_4 в сім'ї ОСОБА_7 від 10.09.2013 року та 03.11.2014 року, встановлено, що умови проживання даної сім'ї задовільні, неповнолітня має власну кімнату, одяг та взуття по сезону, забезпечена усім приладдям для навчання (а.с.9, 18).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке проводилось 20 серпня 2014 року з участю відповідачів, встановлено, що станом на зазначену дату неповнолітні сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували на утриманні матері - відповідачки ОСОБА_3, з якою разом проживали в орендованій квартирі в м.Любомль (а.с.7).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 особисто ствердила, що в орендованій нею квартирі в м.Любомль належних умов для проживання немає, на даний час вона ніде не працює.

Неповнолітній ОСОБА_5 під час бесіди 02.12.2014 року з начальником служби у справах дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повідомив, що вдома за місцем їх проживання в АДРЕСА_1, часто буває холодно, продуктів харчування недостатньо, батьки неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки по утриманню дітей та погодився із наданням йому статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, що відповідатиме його інтересам (а.с.38).

Та обставина, що неповнолітній ОСОБА_5 двічі упродовж 2014 року притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих суспільно-небезпечних діянь - крадіжок, стверджується копіями вироків Любомльського районного суду Волинської області від 04.08.2014 року та 02.10.2014 року. При цьому, за останнім вироком суду від 02.10.2014 року неповнолітнього ОСОБА_6 засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців із застосуванням іспитового строку - 1 рік (а.с.39-42).

Неповнолітній ОСОБА_5 у 2014 році перебував на амбулаторному лікуванні у комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Любомльського і Шацького районів (а.с.44).

Щодо стану здоров'я малолітнього ОСОБА_6, то відповідачі в судовому засіданні самі ствердили, що останній часто хворіє на простудні захворювання.

Довідкою дошкільного навчального закладу №2 м.Любомля Любомльської міської ради Волинської області від 02.12.2014 року за №23 стверджено, що малолітній ОСОБА_6 відвідує дошкільний заклад, куди приводить його інколи мати, а у більшості випадків - брат ОСОБА_5. З цієї ж довідки вбачається, що малолітній ОСОБА_6 несистематично відвідує зазначений дошкільний заклад, зокрема, у поточному році був: у травні - 8 разів, у червні - 5, у серпні взагалі не відвідував, у вересні - 9 разів, у жовтні - 3, в листопаді - 6 (а.с.37).

Питання неналежного виконання відповідачами своїх батьківських обов'язків неодноразово розглядалось, як на засіданні координаційної ради з питань соціального захисту сімей та дітей Запільської сільської ради Любомльського району Волинської області, так і на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Любомльській райдержадміністрації Волинської області (а.с.6-8, 46).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Любомльській райдержадміністрації Волинської області 20.08.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 погодились з позбавленням їх батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, а на засіданні 02.12.2014 року, у зв'язку з погіршенням ситуації в сім'ї ОСОБА_2, викликаної безробіттям матері дітей, перебуванням батька за межами району на заробітках, відсутністю належних умов для проживання, недостатністю продуктів харчування, неналежним доглядом за дітьми та їх утриманням зі сторони батьків, комісією було ініційовано питання про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав також відносно інших двох дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.7, 46).

З висновку Любомльської райдержадміністрації Волинської області від 03.12.2014 року №1951/42/2-14 вбачається, що орган опіки і піклування, виходячи з інтересів дітей, вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45).

Згідно вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей..., зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частини 4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 164 СК України передбачає підстави для позбавлення батьківських прав. Так, згідно з пунктом 2 частини 1 цієї статті, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності вказують на те, що на момент підготовки матеріалів позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог відповідачі ухилялися від виконання обов'язків по вихованню та навчанню їх неповнолітніх дітей, не проявляли турботи, не дбали про матеріальне забезпечення, не вживали ніяких заходів для задоволення їх життєво важливих потреб, а також про фізичний, духовний та моральний розвиток дітей.

Однак, як засвідчує поведінка відповідачів в судовому засіданні, вони усвідомили та зрозуміли наслідки невиконання ними батьківських обов'язків, у зв'язку із чим просили не позбавляти їх батьківських прав відносно найменшого сина ОСОБА_6, надавши їм останню можливість виправити свою поведінку, як батьків, пообіцявши на належному рівні виконувати свої батьківські обов'язки. При цьому, не заперечили проти позбавлення їх батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, які також висловили аналогічну позицію.

Згідно п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що висловлене в судовому засіданні відповідачів бажання належним чином утримувати і виховувати свого малолітнього сина ОСОБА_6 свідчить про усвідомлення ними невідповідності своєї попередньої поведінки вимогам моралі та закону, а передбачені чинним законодавством заходи громадського та державного контролю за ставленням до дитини не вичерпані.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовити, попередивши їх про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини з покладенням на органи опіки та піклування контролю за виконанням ними батьківських обов'язків.

Щодо заявленої вимоги про передачу дітей Любомльській райдержадміністрації для подальшого влаштування, то вирішення питання щодо влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, входить до переліку прямих обов'язків органу опіки і піклування, що чітко визначено у статті 11 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон України №2342-ІV) та додаткового вирішення судовим рішенням не потребує.

Відповідно до положень статті 214 СК України, частини першої статті 11 Закону України N2342-IV, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Судові витрати у справі, згідно ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів в дохід держави.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, ч.4 ст.174, ст.ст.212-215, 218 ЦПК України, ст.150, п.2 ч.1 ст.164, ст.165 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Попередити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, про необхідність змінити ставлення до виховання і утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Покласти на службу в справах дітей Любомльської районної державної адміністрації Волинської області контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках з кожного в користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2014 року.

Головуюча: суддя А.Л.Гайдук