Рішення № 41871151, 11.12.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 917/2134/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", площа Павленківська, 24, м. Полтава, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мека-Інвест-Україна", вул. Свердлова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 11 214,16 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Анкуца В.В.

від відповідача: відсутні

Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 11214,16 грн. заборгованості по причині недопоставки товару по договору поставки №25 від 25.07.2013 р.

Позивач на позовних вимогах наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 25 від 25.07.2013 р. в частині поставки товару.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 20.10.2014 р. та від 25.11.2014 р. не виконав, причин цього суду не повідомив. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал суду (в матеріалах справи). Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив:

25.07.2012 р. між сторонами було укладено договір поставки № 25(арк. справи 12-13, оригінал оглянуто у засіданні), згідно якого відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача), а позивач зобов'язується прийняти і оплатити бетонні суміші, далі за текстом «Товар», який повинен бути доставлений автотранспортом продавця на об'єкт «Переобладнання лінії зберігання зерна Вікторівської дільниці ТОВ «Кононівський елеватор» в с. Вікторівка, Маньківського району, Черкаської області» за вказівками місця розвантаження покупця (п. 1.1 Договору).

Загальний обсяг поставки бетону складає 293,68 м.куб., що становить 238341,15 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 39723,53 грн. Загальний обсяг товару і вартість доставки складається з суми вартості відвантаженого товару згідно накладних в рамках даного Договору (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що згідно наданого відповідачем рахунку-фактури позивач на протязі 5 банківських днів сплачує відповідачу аванс у розмірі 103814,06 грн. Продавець гарантує наявність товару, вказаного в рахунку-фактурі, на складі і готовність до його відвантаження у відповідності з графіком поставки.

Згідно п. 4.6 договору, повернення грошових коштів здійснюється за письмовою вимогою позивача з обов'язковим зазначенням банківських реквізитів, на які необхідно здійснити повернення, а також з посиланням на даний договір, рахунок-фактуру або специфікацію протягом 7 календарних днів з моменту отримання такої вимоги.

В пункті 4.7 договору зазначено, що протягом 10 банківських днів після завершення постачання товару сторони підписують бухгалтерський Акт звірки. На підставі Акту звірки відповідач протягом 5 банківських днів з дати його підписання сторонами, повертає частину авансових платежів, яка перевищує загальну суму накладних по договору на рахунок позивача.

Підписавши умови даного договору сторони погодили, що відповідач забезпечує виробництво та передачу покупцеві товару згідно заявок і графіків покупця протягом дії договору. Також п. 6.5 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати поставку товару у відповідності до заявки позивача, протягом 1 доби з моменту отримання заявки.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується до повного виконання зобов'язань по Договору.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору перераховано на рахунок відповідача 217314,16 грн. наступними платіжними дорученнями: № 3089 від 26.07.2013 р. на суму 34800,00 грн., №3088 від 26.07.2013 р. на суму 69014,16 грн., №3181 від 02.08.2013 р. на суму 93000,00 грн., №3258 від 07.08.2013 р. на суму 20500,00 грн. (копії платіжних доручень в мат. спр. а.с. - 16 )

Відповідачем, відповідно до наданих позивачем видаткових накладних №М 00000409 від 26.07.2013 р. на суму 87000,00 грн.; № М-00000410 від 27.07.2013 р. на суму 8700,00 грн.; № М-00000419 від 30.07.2013 р. 17400,00 грн.; № М- 00000431 від 05.08.2013 р. на суму 72500,00 грн.; № М-00000437 від 07.08.2013 р. на суму 20500,00 грн. (копії документів - арк. справи 18-22) було передано позивачу товар на загальну суму 206100,00 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, по причині недопоставки товару відповідач заборгував позивачу 11214,16 грн., які всупереч п. 4.7 договору не були повернуті відповідачем на рахунок позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2014 р. позивач на адресу відповідача направлено вимогу про повернення суми заборгованості (копія вимоги та докази направлення в матер. спр., а.с. -23-24 ) з бухгалтерським актом звірки, але вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

За даних обставин, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 11214,16 грн. авансу по договору поставки № 25 від 25.07.2013 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, за яким в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.4 Договору передбачено обов'язок позивача здійснити попередню оплату товару, а пунктом 4.6,4.7 договору передбачений обов'язок відповідача повернути частину авансових платежів, яка перевищує загальну суму накладних по договору.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено в сумі 217314,16 грн., а товар поставлено на суму 206100,00 грн., то відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

На підставі матеріалів справи, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 11214,16 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (договір поставки, видаткові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", платіжні доручення) та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Відповідач наданими йому правами не скористався, доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладається на відповідача

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мека-Інвест-Україна" (вул. Свердлова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 37600494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (площа Павленківська, 24, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 32284263) кошти у сумі 11214,16 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2014 р.

Суддя Н.Г. Гетя