Рішення № 41871143, 02.12.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.12.2014р. Справа № 917/307/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул.Карантинний острів, 1, м. Херсон,73021

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", вул.Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення 104332,67 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: представник не з"явився

від відповідача: представник не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 104332,67 грн., за договором підряду № 32 від 04.10.2013 року, із яких основний борг - 102169,00 грн., пеня - 1752,20 грн., 3% річних - 411,47 грн.

Відповідач представництво у судові засідання не забезпечив, вимог суду не виконав. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп.. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення (в матеріалах справи).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекотек» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава-сад» 04 жовтня 2013р. був укладений договір підряду № 32 (далі - договір).

За умовами договору, Підрядник (ТОВ "Укрекотек") взяв на себе зобов'язання за дорученням Замовника (ТОВ «Полтава-сад») виконувати роботи з теплоізоляції ангару розташованого на території ТОВ «Полтава-сад», за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розшосенці, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані підрядником роботи.

Згідно п. 2.1. вартість робіт по договору становить 500 000,00 грн., які замовник зобов'язався сплатити.

18.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекотек» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава-сад» укладено додаткову угоду до договору підряду № 32 від 04.10.2013 року.

Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 2.1. договору виклавши його в наступній редакції. Вартість робіт по договору становить 312 169,00 грн., які замовник зобов'язався сплатити наступним чином:

- аванс в розмірі 209153,00 замовник зобов'язався сплатити на протязі трьох робочих днів після підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника,

- остаточний розрахунок в сумі 103 016,00 грн. замовник мав здійснити не пізніше трьох днів після приймання будівельних робіт комісією замовника та підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до наданих ТОВ «Укрекотек» актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. позивач зобов'язання за договором підряду виконав належним чином, здійснивши роботи в листопаді 2013р. на загальну суму 312 169,00 грн., що підтверджується договірною ціною від 18.11.2013 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2013р.

Зазначені документи підписані директорами підрядника і замовника без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач, всупереч договірним зобов'язанням за проведені роботи не розрахувався в повному обсязі лише частково сплативши кошти за виконані роботи в розмірі 210 000,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.11.13 р., банківськими виписками від 07.10.2013 р. від 15.10.2013 р., 08.11.2013 р. Решту ж суми заборгованості в розмір 102 169 гривень Замовник не сплатив.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми, договір підряду - це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Стаття 879, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за виконані підрядні роботи згідно договору, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 102 169,00 грн. грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 102 169,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору при простроченні сплати авансу і прострочені остаточного розрахунку за виконанні роботи за договором Замовник сплачує Підрядникові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за весь час прострочення.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Отже, договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений угодою сторін розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс11)

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1752,20 грн. пені за період з 22.11.2013 р. по 10.01.2014р., суд прийшов до висновку, що останній є правомірними (з урахуванням приписів п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), а тому підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 411,47 грн. 3% річних трьох процентів річних за період з 22.11.2013р. по 10.01.2014 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава -сад» (вул.Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, ЄДРПОУ 31034773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекотек» (вул.Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73021, ЄДРПОУ 36838117) заборгованість за Договором підряду №32 від 04.10.2013р. в розмірі 104 332,67 грн., з яких 102169,00 грн. - основної заборгованості, 1752,20 грн. - пені, 411,47 грн. 3% річних

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 09.12.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.