Ухвала суду № 41870990, 02.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/17031/14 02.12.14

За заявою Фізичної особи-підприємця Карпухіної Лідії Олександрівни

Про відстрочку виконання рішення

у справі №910/17031/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Фізичної особи-підприємця Куценко Лідії Олександрівни

про стягнення 14 895,73 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Діденко І.В. (дов. № 2326-К-О від 11.07.2014)

Від відповідача (заявника) Меленко А.В. (дов. б/н від 27.11.2013); Школьна Н.О. (дов. б/н

від 27.11.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 23.07.2014 до Фізичної особи-підприємця Куценко Лідії Олександрівни (далі за текстом - відповідач) про стягнення 14 895, 73 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 05.04.2013 та просить покласти судові витрати на відповідача.

25.09.2014 Господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі №910/17031/14, яким позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Куценко Лідії Олександрівни (01010, м. Київ, вул. Аістова, буд. 3, кв.7; в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження") на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) 10 674 (десять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 2 590 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. 36 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 953 (дев'ятсот п'ятдесят три) 55 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 26 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення 14.10.2014 був виданий відповідний наказ.

06.11.2014 Господарський суд м. Києва отримав від представника відповідача - фізичної особи-підприємця Куценко Лідії Олександрівни (Карпухіна), (копія свідоцтва про зміну імені від 05.07.2013) заяву про відстрочку виконання рішення на 2 роки.

Враховуючи подані заявником (боржником) докази у справі суд здійснює зміну прізвища відповідача (боржника) у справі на Фізичну особи-підприємця Карпухіну Лідію Олександрівну.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 відповідно до ст.121 ГПК України розгляд заяви про відстрочку виконання рішення призначено на 02.12.2014.

В судове засідання 02.12.2014 року представники сторін по справі з'явилися та надали усні пояснення по справі. Представник заявника (відповідача) підтримав вимоги викладені в заяві повністю та посилався на те, що він не відмовляється від сплати заборгованості, а просить відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва на 2 роки.

Заява про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, що представник відповідача на сьогоднішній день не може виконати рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2014, у зв'язку з негативною економічною ситуацією в державі, яка значно погіршила фінансове становище відповідача; відповідач тимчасово припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець з народженням дитини; відповідач не має додаткових фінансових джерел та джерел відповідно до яких можна виконати рішення суду; а також у відповідача відсутнє рухоме/нерухоме майно за рахунок якого можливо було б звернути стягнення. Таким чином, фізична особа-підприємець Куценко Лідія Олександрівна (Карпухіна) не ухиляється від сплати грошових коштів та просить відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2014 на 2 роки.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Згідно п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши подану заяву про відстрочку виконання рішення, а також дослідивши подані заявником докази, суд прийшов до висновку, що, заявником не надано суду жодних доказів наявності конкретних (виняткових) обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зокрема, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільняють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, суд зазначає, що складні економічні процеси у економіці держави стосуються обох сторін у справі, а також те, що боржник, оформлюючі правовідносини з позивачем у справі 05.04.2013 року та отримуючі кредитні кошти, достеменно знав про народження у боржника дитини у серпні 2013 року, а отже користуючись кредитними коштами повинен був усвідомлювати наслідки неможливості виконання своїх зобов'язань через припинення підприємницької діяльності, яка згідно поданих заяв була припинена боржником тільки у грудні 2013 року. Отже, суд приходить до висновку, що зазначені боржником обставини, не є винятковими, а є такими, про які боржник знав, оформлюючі кредитні відносини та повинен був розраховувати на настання таких обставин та зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання по поверненню кредитних коштів.

Підсумовуючи наведене, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги заявника (боржника) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/17031/13 з 02.12.2014 року, у зв'язку з її необґрунтованістю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Карпухіної (в минулому Куценко) Лідії Олександрівни про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва б/н від 05.11.2014 року на два роки.

2.Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

3. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя Г.П.Бондаренко