Ухвала суду № 41870946, 12.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.12.14р. Справа № 904/9762/14

Суддя господарського суду Крижний О.М., розглянувши матеріали

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі територіального відокремленого безбалансового відділення I типу № 10003/0603 філії-Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення грошових коштів у сумі 66 169,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення I типу № 10003/0603 філії-Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" переплату пенсії у розмірі 66 169,74 грн. разом з нарахованими на них відсотками шляхом здійснення їх переказу з особового рахунку відкритого на ім'я пенсіонера Гальперіна Олега Леонідовича 01.11.1956 року народження на р/р 25602303403174, відкритий у філії - Дніпропетровському обласному управлінні ПАТ "Державний банк України", ИФО 305482, ОКПО 21910427.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

1) Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заявиі доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.12.2014 року, місцезнаходження відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г.

Позивачем в якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів додано до позову опис вкладення у цінний лист із зазначенням наступного місцезнаходження відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12.

Доданий до позову опис вкладення не містить вірного місцезнаходження отримувача, відповідно у співробітників поштового зв'язку відсутні правові підстави для видачі поштового відправлення саме відповідачу.

Окрім того, у наданому до суду описі вкладення у цінний лист не вказано про направлення на адресу відповідача "додатку № 4 до наказу в ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 51 від 18.03.2014 року", тоді як до поданої до суду позовної заяви такий додаток наданий.

З цього приводу суд зазначає, що позивач користується ст.56 ГПК України у редакції, що не є чинною.

Так, дійсно, ст.56 Господарського процесуального кодексу України мала наступну редакцію: "Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає".

Однак Законом України № 3382-VI від 19 травня 2011 року "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" встановлено обов'язок позивача надсилати копії всіх доданих до позовної заяви документів.

З урахуванням змін згідно із Законом України №5288-VI від 18 вересня 2012 року ч.1ст.56 ГПК України викладена у наступній редакції: "Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення".

Пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Отже, за змістом наведених положень законодавства позивач при подачі позову зобов'язаний надіслати відповідачу додані до позову документи в незалежності від того, чи має їх відповідач.

2) Також відповідно до пункту 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, у тому числі, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до п.1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ. Тобто, у випадку, коли інтереси юридичної особи представляє відокремлений підрозділ, відповідачем є юридична особа і зазначається, що в її інтересах діє відокремлений підрозділ.

Суд зазначає, що у випадку, коли інтереси юридичної особи представляє відокремлений підрозділ, відповідачем є юридична особа і зазначається, що в її інтересах діє відокремлений підрозділ.

Так як позовні вимоги по суті стосуються діяльності філії відповідача, що знаходиться у м. Дніпропетровськ, позовна заява повинна містити ідентифікаційний код філії відповідача.

У позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційні коди відповідача - як юридичної особи (Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"), так і відокремленого підрозділу (територіального відокремленого безбалансового відділення I типу № 10003/0603 філії-Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк").

Відповідно до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Керуючись п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток:

- позовна заява з додатками на 25 аркушах.

Суддя О.М. Крижний