Рішення № 41870895, 02.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.14р. Справа № 904/7986/14За позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (м. Київ)

до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Дорошевська М.І.

Представники:

від позивача: Качур С.А., дов. №ЦХП-15/66 від 11.06.14

від відповідача: Матусевич Ю.Я., дов. №54 від 01.01.14

Суть спору:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - ДП «Укрзалізничпостач») звернулось з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення заборгованості за договором від 30.12.2009 № ЦХП-20210 у розмірі 10956,10грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ЦХП-20210 від 30.12.2009 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. Позивачем був поставлений товар на суму 8962149,96грн з яких відповідач сплатив 8951193,53грн, а тому сума боргу складає 10956,10грн.

Відповідач вказує, що розрахунки проведені за фактично одержану кількість палива. Позивачем була здійснена поставка товару в кількості меншій, ніж зазначено в накладних, що підтверджується комерційними актами.

В судовому засіданні 02.12.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

30.12.2009 між ДП «Укрзалізничпостач» (постачальник) та ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) укладено договір № ЦХП-20210.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, що надаються додатково та є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 3.3 договору, покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено постачальником.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що дата поставки товару визначається згідно умов її поставки, що відображено в специфікаціях до договору, і відповідає вимогам Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Згідно з п. 3.5 договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом п'яти робочих днів після його отримання.

Кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, вказується в специфікаціях до цього договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п 4.2 договору, прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній або автоцистерні здійснюється покупцем у порядку, передбаченому інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008р. №281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством юстиції України №805/15496 від 2 вересня 2008 року із складанням «Акту приймання нафтопродуктів за кількістю» за формою №5-НП.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору № ЦХП-20210 від 30.12.2009 для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення «авізо» на товар, який було поставлено покупцю. Покупець протягом двох днів з дати отримання зазначених вище документів здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення. При письмовій домовленості сторін можливі інші форми розрахунків за товар. Розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004 «Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи».

На виконання вимог договору позивачем поставлено відповідачу товар та виставлено рахунки ТОП13-1575 від 13.12.13, ТОП13-1196 від 20.10.13 на загальну суму 8962149,96грн.

Відповідачем було не оплачено товар на суму 10956,10грн.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та не спростовано твердження відповідача про те, що ДП «Укрзалізничпостач» була здійснена поставка товару в меншій кількості, ніж зазначено в накладних, а розрахунки проведені ДП «Придніпровська залізниця» за фактично одержані обсяги палива.

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено випадки, коли залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона виявила зазначені вище обставини або про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

При прибутті цистерн та напіввагонів на станції призначення ДП «Придніпровська залізниця» складені, відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002 №334, комерційні акти АА №009077/162 від 19.12.2013 (накладна №34404541, цистерна №72324304, нестача - 406кг), АА №063467/42 від 16.12.2013 (накладна №34404640, цистерна №74956335, нестача - 402кг), АА №044434/180/21 і АА №044435/181/22 від 22.10.2013 (накладні №№48672216, 48672257, напіввагон №67666701 - нестача 1750кг, напіввагон №65299307 - нестача 1900кг).

До справи додані акти приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП №012 від 20.12.2013, №32 від 17.12.2013, №032К від 16.12.2013.

Як вбачається з комерційних актів та актів про технічний стан вагонів (наданих до матеріалів справи) вагони прибули у справному стані, без слідів доступу до вантажу сторонніх осіб, тобто перевезення було належним і недостача виникла не з вини перевізника.

Для участі у складанні вказаних актів представники постачальника та відправника викликались телеграмами №405 від 19.12.13, №45 від 20.12.13, №928 від 17.12.13, №3/301 від 17.12.13, №1253 від 25.10.13, №111 від 25.10.13.

Вищевказані акти приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП складені без представників позивача.

На підставі комерційних актів та актів приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП відповідач направив позивачу претензії №4703-156 від 30.12.13, №4703-152 від 30.12.13 щодо понаднормової недостачі дизельного палива на суму 9693,67грн, №4703-123 від 31.10.13 про понаднормову нестачу вугілля на суму 1262,43грн.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач не оскаржував комерційні акти про приймання продукції та акти приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП.

Відповідачем надано належні докази, що підтверджують отримання вантажу з недостачею, а тому ДП «Придніпровська залізниця» правомірно здійснено оплату виходячи із фактичної кількості отриманих нафтопродуктів.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 08.12.2014.

Суддя В.О. Татарчук