Постанова № 41870791, 18.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р. Справа № 804/16476/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Мазуркевич А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 22 квітня 2014 року був звільнений в запас з органів МВС України у Дніпропетровській області відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію». В порушення діючого законодавства, при його звільненні відповідачем не було проведено повного розрахунку всіх належних до виплати сум, а саме: не було виплачено компенсацію втрат від сплати податку на доходи фізичних осіб та не в повному обсязі виплачена компенсація за невикористану відпустку. За таких обставин, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд: визнати дії відповідача щодо невиплати компенсації втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення та невиплату всіх належних сум при звільненні протиправними; стягнути з відповідача невиплачені при звільненні: компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення на загальну суму 37 510,56 грн. та невиплачену компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4 522,19 грн., а всього на суму 42 032,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначив, що дійсно загальна сума грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що отримують особи рядового і начальницького складу, яка нарахована та виплачена згідно постанови КМУ від 15.01.2004 р. №44 ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 по 22.04.2014 складає 37 510 грн. 56 коп. Але, відповідно до вимог ст.168.5. ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Крім цього, також безпідставні вимоги позивача з приводу недоплаченої компенсації за невикористану відпустку. Так, ОСОБА_3 не використав чергову відпустку за 2014 рік у розмірі 13 днів, згідно з якою був проведений розрахунок грошової компенсації за невикористану відпустку з урахуванням наступних видів оплат на суму 2 677,06 грн., та зазначена сума була перерахована позивачу на заробітну картку в травні 2014 року. Також, згідно з копією заяви позивача до профспілкової організації атестованих працівників Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (АВ №104670) від 29.05.1995 року про зарахування до членів профспілкової організації з останнього по день звільнення з ОВС утримувалися профспілкові членські внески. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 22.04.2014 року № 92 о/с підполковника міліції ОСОБА_3, першого заступника начальника Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління - начальника слідчого відділу, звільнено у запас за п.64 «ж» за власним бажанням з 22 квітня 2014 року. Вислуга років на день звільнення складає: 21 рік 06 місяців 24 дні.

Відповідно до п.12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.1991 року, позивач був особою старшого начальницького складу ОВС, за рахунок держави отримував грошове забезпечення за нормами, встановленими законодавством, тобто на підставі п.24 вищезазначеного Положення.

ОСОБА_3 пов'язує порушення своїх прав з діями відповідача відносно того, що при його звільненні останнім не було виплачено компенсацію втрат від сплати податку на доходи фізичних осіб та не в повному обсязі, на погляд позивача, була виплачена компенсація за невикористану відпустку.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.22 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції гарантується соціальний захист, згідно чинного законодавства України.

Згідно п.10 постанови КМУ №114 від 29.07.1991 року (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистим правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, і їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Так, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI загальний оподаткований дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального оподаткованого доходу платника податку включаються нараховані суми у вигляді заробітної плати, грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС, суми винагород та інших виплат.

Відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 р. № 44 «Про затвердження порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу» суми податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку), що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу ОВС у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, компенсуються у повному обсязі. Грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, яку утримують особи рядового і начальницького складу, є джерелом доходу цих осіб.

Таким чином, у довідку про доходи включаються усі нараховані суми в тому числі компенсація податку з доходу фізичних осіб (прибуткового податку). Різниця між нарахованою сумою та перерахованою на пластикову картку складає: прибутковий податок (15%) та єдиний соціальний внесок (2,6%); аліменти утримані згідно виконавчих листів; профвнески і членські внески до «Оберіг», які утримуються за заявами працівників.

Судом встановлено, що відповідно до довідки СФЗБО від 21.10.2014 року №2953 загальна сума грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що отримують особи рядового і начальницького складу, згідно постанови КМУ від 15.01.2004 №44 «Про затвердження порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримують з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцям, особами рядового і начальницького складу» по ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 22.04.2014 року складає 37 510,56 грн., про що не заперечувала представник відповідача.

Згідно пункту 5 постанови КМУ № 44 від 15.01.2004 року грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену при звільненні компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення на загальну суму 37 510,56 грн., оскільки позивачу такі виплати щомісяця здійснені не були. Компенсація втрат доходів від сплати податку на доходи фізичної особи позивачу спочатку нараховувалась відповідачем, а потім ж зразу і утримувалась в якості податку на доходи фізичної особи, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої компенсації за невикористану відпустку у сумі 4 522,19 грн., суд зауважує на наступному.

Питання надання відпустки та виплату її компенсації регулюється «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженим Постановою КМУ №114 від 29.07.1991 року (зі змінами та доповненнями) та іншими нормативними актами (п.56 Положення).

Відповідно до ст.53 постанови КМУ від 29.07.1991 року №114 тривалість чергової відпустки в році вступу на службу обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби, з огляду на вищенаведене абзац 4 вказівки ДФЗБО МВС України від 12.11.2013 р. №15/2- 6455 «Про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку» було викладено в наступній редакції «під робочим роком розуміється період служби протягом 12 місяців, відлік якого починається з 1 січня до кінця року».

Так, оскільки розмір недоплаченої компенсації за невикористану відпустку в році звільнення позивача за період з 01.09.2013 р. по 22.04.2014 р. виходив з розрахунку в 26 діб сектором кадрового забезпечення Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області була надана довідка до СФЗБО ДМУ про те, що ОСОБА_3 не використав чергову відпустку за 2014 рік у розмірі 13 днів. Згідно з даною довідкою був проведений розрахунок грошової компенсації за невикористану відпустку з урахуванням наступних видів оплат на суму 2 677 грн. 06 коп., зазначена сума була перерахована позивачу на заробітну картку в травні 2014 року, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд також вважає, що у задоволенні позову в частині визнання дії відповідача щодо невиплати компенсації втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення та невиплату всіх належних сум при звільненні протиправними слід відмовити, оскільки рішенням суду вже стягнуто з відповідача на користь позивача невиплачену при звільненні компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення на загальну суму 37 510,56 грн., а тому в цій частині є достатніми заходи щодо поновлення прав ті інтересів позивача.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, даний адміністративний позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 72, 94, 122, 158 - 163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 невиплачену при звільненні компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням податку на доходи фізичних осіб з нарахованих сум грошового забезпечення на загальну суму 37 510,56 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 21 листопада 2014 року.

Суддя Кучма К.С.