Ухвала суду № 41870765, 03.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3067/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 року №0000311704 про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 21317,62 грн..

В обгрунтування позову зазначено, що застосування до ГВСП ВАТ «ХСЗ» «Заводський комплекс громадського харчування», як до податкового агенту, штрафних санкцій в результаті несвоєчасної сплати ПДФО відповідно до ст. 127 ПК України є безпідставним, оскільки за змістом вказаної норми підставою для застосування санкцій є встановлення факту не перерахування платником податків ПДФО, проте за результатами перевірки ДПІ було встановлено несвоєчасне перерахування вказаного податку до бюджету, що свідчить про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 року №0000311704 про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 21317,62 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ГВСП ВАТ «ХСЗ» «Заводський комплекс громадського харчування» відмовити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ГВСП ВАТ «ХСЗ» «Заводський комплекс громадського харчування» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 08.07.2014 року №242/21-03-22-01/24748714, у якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог пп. 168.1.5 п. 168.1, ст. 168 ПК України від 02.12.2010 року №2755, у результаті чого несвоєчасно сплачено (перераховано) до бюджету податковим агентом податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 37465,64 грн., у т.ч. по звітних періодах:, а саме: за грудень 2012 року у сумі 6455,62; за січень 2013 року у сумі 2807,63 грн.; за лютий 2013 року у сумі 4475,53 грн.; за березень 2013 року у сумі 6472,21 грн.; за квітень 2013 року у сумі 3461,80 грн.; за травень 2013 року у сумі 6640,75 грн.; за червень 2013 року у сумі 2078,11 грн.; за липень 2013 року у сумі 2901,38 грн.; за серпень 2013 року у сумі 2452,82 грн.; за вересень 2013 року у сумі 1211,19 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 2701,45 грн.; за листопад 2013 року у сумі 976,75 грн.; за грудень 2013 року у сумі 1286,02 грн. (поточна заборгованість).

Вказаний висновок вмотивований тим, що при перевірці питань щодо повноти сплати та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.13 по 31.12.13 встановлено неповне та несвоєчасне перерахування податку за січень - грудень 2013 року, зокрема, станом на 01.01.2013 року рахувалась кредиторська заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7970,08 грн., нараховано податку за 2013 р. в сумі 37465,64 грн., перераховано податку за 2013 року в сумі 33883,81 грн., залишок кредиторської заборгованості по податку станом на 31.12.2013 року склав 11551,91 грн., несвоєчасно перераховано податку в сумі 42635,24 грн., що є порушенням вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України (стор. 14 акту перевірки).

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що зі змісту акту перевірки вбачається, що вказане порушення ДПІ пов'язує з тим, що підприємством не перераховано до бюджету податок у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений працівникам, тобто податок не був своєчасно перерахований до бюджету.

На підставі вказаного висновку ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 року №0000311704 про збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 21317,62 грн.

Як вбачається з вказаного податкового повідомлення-рішення, правовою підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21317,62 грн. є абз. «б» п. 127.1. ст. 127 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового ВСПВАТ «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, вказаною нормою права визначено обов'язок податкового агенту нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету, у визначені строки, податок з доходів фізичних осіб на оподатковуваний дохід, який нараховується але не виплачується.

Відповідно до пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового Кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що вказаною нормою права визначено відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тобто вказаний склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Проведеною перевіркою ДПІ не було встановлено обставини, як ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має строк сплати, встановлений для місячного податкового періоду, то в даному випадку норми п. 127.1 ст. 127 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строків сплати податку, встановленого пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Водночас, відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України, згідно з яким, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового ВСПВАТ «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.07.2014 року №0000311704.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов