Постанова № 41870757, 09.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 грудня 2014 року 13:55 №826/10821/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Шведі В.С., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 №97026552206,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітаті» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 №97026552206.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю порушень з боку позивача приписів статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо несвоєчасного надходження товарів у зв’язку з нерозповсюдженням названої норми Закону на правовідносини по контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 та протиправністю податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 №97026552206, яким позивачеві визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.06.2014 №580/26-55-22-06/33102834 та, відповідно, податкового повідомлення - рішення від 14.07.2014 № 97026552206.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 з компанією открытое акционерное общество «Силовые машины – ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (Російська Федерація).

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ітаті» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження товару на загальну суму 473 148,00 рос. руб. (еквів.163 160,36 грн.) за договором від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 з компанією открытое акционерное общество «Силовые машины – ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (Російська Федерація).

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві складено акт від 27.06.2014 №580/26-55-22-06/33102834 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 №97026552206, яким позивачеві визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 18 186,04 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітаті» не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 №338/3631, імпорт – це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно пункту 3 постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 №475, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2012 за №1921/22233, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

При цьому, пунктом 12 названої постанови визначено, що вона набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ітаті» (покупець) та компанією открытое акционерное общество «Силовые машины – ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (Російська Федерація) (постачальник) укладений імпортний договір від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736, відповідно до якого постачальник зобов’язується виготовити та поставити товар, а покупець зобов’язується прийняти і сплатити запасні частини до генератору типу TBB-320-2 по номенклатурі і по цінам згідно специфікації №1 у відповідності з умовами даного договору.

Так, згідно пунктів 2.2 і 3.2 договору від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 загальна вартість контракту становить 946 296 рус. руб., умови оплати – 50% попередньої оплати товару, остаточні розрахунки проводяться на протязі 10 календарних днів з дня отримання товару, умови поставки – FCA (згідно умов Інкотермс-2010).

На виконання умов контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 позивачем було здійснено оплату за товар на загальну суму 946 296 рос.руб. (еквів. 272 817,14грн.) на користь компанії открытое акционерное общество «Силовые машины – ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (Російська Федерація).

З акту державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 27.06.2014 №580/26-55-22-06/33102834 вбачається, що в ході виконання імпортного контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736, позивачем було порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме - поставку товару здійснено з порушенням законодавчо встановлених термінів. Податковим органом визначено наступні граничні строки надходження товару:

відносно суми 473 148 рос. руб. (еквів. 113 224,32грн.) – 17.04.2014;

відносно суми 473 148 рос. руб. (еквів. 159 592,82грн.) – 12.08.2014.

На думку відповідача, позивачем порушені строки поставки товару за контрактом від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 на 41 день.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 04.04.2014 №14-04-018 звернувся до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України для отримання висновку на продовження термінів розрахунків по контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736.

Листом від 18.04.2014 №4122-09/316 Міністерство економічного розвитку та торгівлі України дало відповідь, що за наданим пакетом документів зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється відповідно до контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736, не відповідає критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 №1490.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку до операцій, що здійснюються резидентами, належать операції, зокрема: під час виконання договорів виробничої кооперації; під час виконання договорів консигнації; під час виконання договорів комплексного будівництва; під час виконання договорів тендерної поставки; під час виконання договорів гарантійного обслуговування; під час виконання договорів поставки складних технічних виробів; під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення.

Суд наголошує, що твердження позивача, що запасні частини до генератора ТВВ-320-2 є складним технічним виробом, оскільки термін виготовлення такого товару та його постачання перевищує 7 місяців, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Згідно підпункту 6 пункту 2 Порядку до операцій, що здійснюються резидентами, належать, зокрема, під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Враховуючи викладене, суд наголошує, що ані з договору від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736, ані з специфікації №1 до договору від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 не вбачається, що товар постачається частинами чи потребує установку, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації.

Окрім того, необхідно наголосити, що в листі-зверненні від 04.04.2014 №14-04-018 позивач не надав будь-яких пояснень щодо складності технічного обладнання, які дали б змогу Міністерству економічного розвитку та торгівлі України пересвідчитись у необхідності продовження товариству з обмеженою відповідальністю «Ітаті» строку для проведення розрахунків.

Крім того, ані до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ані до суду, позивачем не надано допустимих доказів про погодження між покупцем та постачальником фактичної дати поставки товару, як і не надано передбаченого пунктом 4.4 договору від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 письмового повідомлення постачальника про готовність товару за 15 днів до відвантаження.

Слід зазначити, що правомірність відмови Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у наданні позивачеві висновку на продовження термінів розрахунків по контракту від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736, була предметом судового дослідження в адміністративній справі № 826/8837/14.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 в адміністративній справі №826/8837/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправним рішення від 18.04.2014 щодо відмови у видачі висновку та зобов’язання прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення і надати висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією – контрактом від 15.01.2014 №05030856/1311214-0736 з 18.04.2014 по 01.08.2014.

Судовим рішенням встановлено, що операція позивача, яка здійснювалась відповідно до договору, не відповідає критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку, а рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 18.04.2014 №4122-09/316 про відмову у видачі висновку прийнято у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений законодавством.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 №826/8837/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 в адміністративній справі №826/8837/14 залишено без змін.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 в адміністративній справі №826/8837/14 набрала законної сили 06.11.2014, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов’язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 №97026552206 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., мінімальну ставку судового збору, яка підлягає стягненню до бюджету, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72 та 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» (01113, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, літера «А», код ЄДРПОУ 33102834) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1 644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 11.12.2014