Постанова № 41870640, 20.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 р. Справа № 804/17734/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Кравченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що вона 01.09.2014 року, керуючись статтями 40, 47 Конституції України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Наказом Міністра Оборони України № 1 від 03.01.1993 року, Наказом Міністра оборони України №215 від 21.04.2011 р., Наказом Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 р., Наказом Міністра Оборони України № 569 від 15.09.2011 р., звернулася із заявою вх.№ 2425 до КЕВ м.Дніпропетровська щодо приватизації квартири АДРЕСА_1, в якій проживає спільно із членами її родини на підставі ордеру № 944 від 03 серпня 1992 року.

17.10.2014 року позивачу надано відповідь вих.№ 3092, якою їй відмовлено в приватизації квартири на підставі ніби то «закритого військового містечка». Позивач дану бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою, що протирічить діючому законодавству, а тому вимушена була звернутися до суду з даним позовом. За таких обставин, позивач просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність начальника КЕВ м.Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, щодо неприйняття рішення за її заявою від 01.10.2014 р. вх.№2425 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, що він займає спільно з членами його родини на підставі ордеру №944 від 03 серпня 1992 року на території відкритого військового містечка, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.;

-зобов'язати начальника КЕВ м.Дніпропетровська, як керівника органу приватизації прийняти рішення по суті її заяви щодо приватизації квартири яка використовується нею та членами її сім'ї на умовах найму, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р., за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Також зазначила, що аналогічна справа № 804/10277/13-а вже була розглянута та набрала законної сили, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідь на заяву позивача про передачу в приватну власність квартири, яку вона займає на підставі ордеру № 944 від 03.08.1992 р. та прийняття рішення по суті заяви щодо приватизації цієї квартири згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом МЖКХ №396 від 16.12.2009 р., було надано КЕВ м.Дніпропетровська вих. №3092 від 17.10.2014 року. Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачено «розгляд заяв» фізичних осіб та не містяться положення щодо розгляду заяв, тим більше не міститься «обов'язку» в примусовому порядку розглядати які-небудь заяви. Розгляд заяв громадян, розглядається у відповідності до норм встановлених законодавством України, однак таких норм Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» не містить.

Отже, відповідач вважає, що заява позивача має розглядатися згідно Закону України «Про звернення громадян», який регулює відносини у сфері звернень громадян, в тому числі розгляд заяв громадян, терміни та порядок надання відповідей на заяви громадян. Тому, у випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання надати розпорядження на заяву позивача відповідь на яку вже було надано, будуть порушені норми ст.8 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 01 жовтня 2014 року надала заяву до КЕВ м.Дніпропетровська вх.№ 2425 про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1, яку вона займає спільно з членами її родини на підставі ордеру № 944 від 03 серпня 1992 року.

Так, відповідачем у своїй відповіді від 17 жовтня 2014 року вих.№ 3092 зазначено, що військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м.Дніпропетровська. Управління військовим майном, згідно з Законом, здійснює Міністерство оборони України. Згідно листа № 303/22/1/850 від 05.09.2013 року смт.Гвардійське включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м.Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом містечок не надходило. Тому питання про передачу в приватну власність вказаною позивачем квартири не розглядається з вищевказаних причин.

Позивач пов'язує порушення своїх прав фактично з бездіяльністю відповідача, яка виразилась в не розгляді її заяви від 01 жовтня 2014 року вх.№ 2425 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та просить зобов'язати відповідача розглянути дану заяву, та вжити заходів передбачених цим Законом, щодо приватизації квартири, яка зазначена в ордері № 944 від 03 серпня 1992 року.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правовий режим власності визначається виключно законами (п.7 ч.1 ст.92 Конституції України).

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В абзаці другому преамбули Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1 даного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Цим Законом передбачений порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним ч.2 ст.2 цього Закону.

В силу ч.2 ст.2 Закону не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень.

Частиною 5 ст.5 Закону передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності встановленні статтею 8 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Частиною 3 ст.8 зазначеного Закону встановлено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Так, відповідно до Наказу Міністра оборони України № 569 від 15.09.2011 р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад». Додатком № 1 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко № 4, № 1), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с.Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. Директивою Міністерства оборони України від 01.07.2013 року № Д322/1/02 Гвардійська КЕЧ району розформована 30.12.2013 року. Наказом Начальника Південно-Східного територіального КЕУ від 09.08.2013 року № 93 правонаступником Гвардійської КЕЧ району визначено КЕВ м.Дніпропетровська.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, суд вважає за можливе, визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась в не розгляді заяви позивача від 01 жовтня 2014 року вх.№ 2425 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом та зобов'язати відповідача розглянути дану заяву позивача в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом, щодо приватизації квартири, яка зазначена в ордері № 944 від 03 серпня 1992 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась в не розгляді заяви ОСОБА_3 від 01 жовтня 2014 року вх.№ 2425, в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом.

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_3 від 01 жовтня 2014 року вх.№ 2425, в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом, щодо приватизації квартири, яка зазначена в ордері № 944 від 03 серпня 1992 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 21 листопада 2014 року.

Суддя Кучма К.С.