Постанова № 41870230, 04.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/1525/14

Категорія: 8.1

Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Приватне підприємство «ТАВРІЯ-АГРО-Н» (надалі – позивач, ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва), в якому просило:

- визнати протиправними дії, що полягають у встановленні в процесі податкової перевірки порушень норм Податкового кодексу України (надалі – ПК України), а також у встановленні завищення податкового кредиту і завищення загальної суми податкових зобов’язань на суму 254 935,00 грн.;

- зобов’язати вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту № 1778/14-02-22-01/35217928;

- зобов’язати відновити інформацію в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту № 1778/14-02-22-01/35217928.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, які зроблені ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в процесі перевірки передчасні та не відповідають чинному законодавству, а тому, внесення останнім інформації в електронну базу даних податкового органу за Актом перевірки № 1778/14-02-22-01/35217928. може негативно вплинути на господарську діяльність позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд зобов’язав ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту № 1778/12-02-01/35217928.

Крім того, зобов’язано ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва відновити інформацію щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту № 1778/12-02-01/35217928.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції порушив положення ПК України, який регламентує, що податкова інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв’язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

Також, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про розгляд справи за його відсутності.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам із ТОВ «АМОРАДА-14» за січень 2014 року, ФГ «ЛОЛІТА» за лютий 2014 року та правомірності формування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та доходів.

13 травня 2014 року за результатами вказаної документальної невиїзної перевірки податковим органом складений акт, яким встановлено порушення позивачем норм ПК України, що привело до завищення підприємством суми податкових зобов’язань у розмірі - 254 935,00 грн. та до завищення суми податкового кредиту в розмірі - 254 935,00 грн. (т.1а.с.7-34).

Поряд з цим, відповідачем не приймалося рішення про нарахування позивачу податкових зобов’язань, але результати податкової перевірки стали підставою для внесення до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н».

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що наявність інформації про результати податкової перевірки в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», яка отримана в результаті проведення податкової перевірки без узгодження скоригованих показників грошових зобов’язань може негативно вплинути на права платника податків, що відобразиться у взаємовідносинах з його контрагентами.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання неправомірними дії щодо встановлення відповідачем в акті перевірки порушень підприємством норм податкового законодавства, суд першої інстанції зазначив, що акт контролюючого органу не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні вимог адміністративного судочинства та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для платника податків.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог сформована з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ст. 74 ПК України).

Так, податкова інформація, яка зібрана під час проведення перевірки, в силу приписів п.86.1 ст.86 ПК України, оформлюється у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» акт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 ПК України).

Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1 ст.71 ПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає, що внесення до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Між іншим, на думку колегії суддів, процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого, податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань (винесення податкових повідомлень-рішень) та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, внесення до електронної бази даних коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н») до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що не приймаючи податкового повідомлення-рішення, податковий орган протиправно вніс до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» є правильним та відповідає нормам ПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що такі дії мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку, а оскільки в даній справі податкові повідомлення-рішення взагалі не приймались, то і відповідно не можна вносити інформацію до електронної бази даних.

У зв’язку з тим, що позивач не заявляв таких вимог, як визнання протиправними дій контролюючого органу, які пов’язані з внесенням до автоматизованої системи результатів податкової перевірки, тому, відповідно це і не знайшло свого вирішення у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга з цього приводу ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» не подавалася.

Також не оскаржено підприємством відмова у задоволенні його позову щодо визнання дій податкового органу неправомірними у встановленні порушень норм ПК України, які викладені в акті перевірки.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

В даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н» порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Що стосується задоволених позовних вимог ПП «ТАВРІЯ-АГРО-Н», суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва має повноваження та технічну можливість вилучити та відновити інформацію з інформаційної бази даних, однак з таким висновком погодитись не можна, у зв’язку з наступним.

Державна фіскальна служба України (раніше Міністерство доходів і зборів) наділена повноваженнями виключати з бази раніше внесені до неї дані, місцеві контролюючи органи таких повноважень не мають, оскільки у них відсутні технічні можливості у виключенні такої інформації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов’язання ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва вилучити та відновити інформацію з інформаційної бази даних не може бути задоволена, так як пред’явлена до неналежного відповідача. Відповідачами по даній справі мають бути як територіальний податковий орган, якщо вимоги стосуються щодо неправомірності дій по внесенню інформації до бази даних, так і Державна фіскальна служба України щодо вимог, які стосуються вилучення інформації з бази даних.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначаючи про часткове задоволення апеляції, виходить із того, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є інші обставини, ніж ті, які зазначив апелянт.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, на підставі ст.202 КАС України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області – задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року – скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТАВРІЯ-АГРО-Н» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова