Постанова № 41870066, 02.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа№ 910/19402/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Бабак В.С. - дов. від 28.02.2014 року № 28/02/14-2

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року

у справі № 910/19402/14 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Саламандра-Україна" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" (м. Київ)

про стягнення 5 217 грн. 49 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Саламандра-Україна" з позовом до Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 5 217 грн. 49 коп.

Рішенням від 29.09.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з АТ „СГ „ТАС" (приватне) на користь ПрАТ „Страхова компанія „Саламандра-Україна" шкоду в розмірі 4 012 грн. та судовий збір у розмірі 1 404 грн. 88 коп. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду АТ „СГ „ТАС" (приватне) звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року по справі № 910/19402/14 в частині стягнення 4 012 грн. шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року апеляційна скарга АТ „СГ „ТАС" (приватне) була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/19402/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 02.12.2014 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 02.12.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва має бути змінено, виходячи з наступного.

22.02.2013 року Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Саламандра-Україна" (страховик) та Приватне акціонерне товариство „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 7625, предметом якого є страхування транспортного засобу Toyota Camry, державний номер ВВ 6076 СЕ.

10.07.2013 року ПрАТ „Страхова компанія „Саламандра-Україна" та ПрАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" уклали додаткову угоду № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту, якою доповнили перелік застрахованих автомобілів транспортним засобом Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК.

18.11.2013 року в м. Сєвєродонецьку по вул. Пивоварова, 5 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК під керуванням Мельнікова С.О. та KIA Carens державний номер ВВ 2165 АЕ під керуванням Майовського Г.К.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

18.11.2013 року між водіями транспортних засобів Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК Мельніковим С.О. та KIA Carens державний номер ВВ 2165 АЕ Майовським Г.К. було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якої, водій автомобіля KIA Carens державний номер ВВ 2165 АЕ, Майовський Г.К. визнав свою вину у ДТП.

До ПрАТ „СК „Саламанда-Україна" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору від 22.02.2013 року № 7625 є страховим випадком.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу типу - легковий автомобіль марки Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК від 09.12.2013 року № 187/940/13 вартість відновлювального ремонту КТЗ Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 13 183 грн. 07 коп.

На підставі заяви про страховий випадок, страхового акту від 12.12.2013 pоку № 7767.11.13, рахунку від 29.11.2013 pоку № СФ-2013-005559 ПрАТ „СК „Саламандра-Україна" 12.12.2013 року здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 14 388 грн. 56 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 12.12.2013 року № 3022.

Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Цивільно-правова відповідальність винної особи - власника транспортного KIA Carens державний номер ВВ 2165 АЕ, на момент скоєння ДТП була застрахована АТ „СГ „ТАС" (приватне) згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 0983088.

Ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

АТ „СГ „ТАС" (приватне) сплатило на рахунок ПрАТ „СК „Саламандра-Україна" частину страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 221 грн. 07 коп.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 217 грн. 49 коп. (14 388 грн. 56 коп. виплаченого страхового відшкодування - 950 грн. франшизи - 8 221 грн. 07 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на відшкодування понесених ним витрат лише з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого в ДТП автомобіля Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК у розмірі 13 183 грн. 07 коп. з тих мотивів, що між позивачем та ПрАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорт (крім залізничного) від 22.02.2013 року № 7625, яким передбачено виплату страхового відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу (п. 6.3 договору, п. 2.1 додаткової угоди від 10.07.2013 року № 1, якою доповнено п. 5 договору), правом на отримання якого і скористалось Toyota Avensis, державний номер ВВ 9964 СК, а згідно ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188, ч. 1 ст. 1191 ЦК України до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи саме у розмірі виплаченого відшкодування.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-112цс13 та Вищий господарський суд України у постановах від 15.01.2013 року по справі № 5011-45/7316-2012, від 19.08.2013 року по справі № 910/5734/13 та від 28.10.2013 року по справі № 5011-37/5212-2012.

Крім того, ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на положення якої посилається відповідач, не поширюється на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування транспортних засобів, а Закон України „Про страхування" відповідних застережень не містить. (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2013 року у справі № 910/9).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при фактичному пошкодженні правої передньої двері ТОВ „Автовінд" вставило рахунок, який враховує фарбування переднього правого крила та задньої правої двері, які не були пошкоджені.

В листі від 27.06.2014 року № 171 ТОВ „Автовінд" зазначило, що дана технологія застосовується для отримання максимально можливого співпадіння кольору заводського лако-фарбового покриття з ремонтним при неможливості фарбування „в стик" і рекомендується постачальником лако-фарбових матеріалів.

Оскільки п. 6.6.2 договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 22.02.2013 року № 7625 та п. 2.1 додаткової угоди від 10.07.2013 року № 1, якою доповнено п. 5 основного договору, передбачено ремонт на гарантійному СТО, то здійснення ремонту слід проводити саме за технологіями гарантійного СТО - ТОВ „Автовінд", а не за рекомендаціями АТ „СГ „ТАС" (приватне).

Оскільки місцевим господарським судом неправильно було обраховано розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача за регресом (4 012 грн. замість 5 217 грн. 49 коп.) та місцевим господарським судом було неправильно застосовано ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до правовідносин на які цей закон не поширюється, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягуваного з відповідача розміру шкоди. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі № 910/19402/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі № 910/19402/14 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Саламандра-Україна" (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, будинок 47, ідентифікаційний код 13934129) шкоду в розмірі 5 217 (п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.".

3. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/19402/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__05.12.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім