Рішення № 41870020, 09.12.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2014 р.Справа № 921/1240/14-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", проспект Возз"єднання, 21, к. 8, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 5 242 грн. 75 коп..

За участю представників сторін

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", проспект Возз"єднання, 21, к. 8, м. Київ звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5 242 грн. 75 коп., з яких: 4 740 грн. 00 коп. - сума боргу, 434 грн. 96 коп. - інфляційні нарахування та 67 грн. 79 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплати за отриманий товар згідно видаткової накладної № БР-0416001 від 16 квітня 2014 року, в наслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 4 740 грн. 00 коп., на яку нараховані 434 грн. 96 коп. - інфляційні нарахування та 67 грн. 79 коп. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07 листопада 2014 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 25 листопада 2014 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09 грудня 2014 року; зобов'язано відповідача подати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, документально обґрунтований відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання 09 грудня 2014 року не з"явився, однак 09 грудня 2014 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшли уточнення до позовної заяви № 0412/1 від 04 грудня 2014 року, в яких останній просить суд в порядку ст. 22 ГПК України зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача 434 грн. 96 коп. інфляційні нарахування, 67 грн. 79 коп. - 3 % річних та 1 872 грн. 00 коп. витрати на сплату судового збору. Заява мотивована тим, що відповідачем сплачена заборгованість в сума 4 740 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки за 30.10.2014 р.. Разом з тим, позивач надав клопотання № 0412/2 від 04.12.2014 р. про розгляд справи без участі представника останнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи наведене, суд розцінює уточнення до позовної заяви як зменшення суми позовних вимог та приймає дані уточнення в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 502 грн. 75 коп..

Представник відповідача в судове засідання 09 грудня 2014 року не з"явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи). Письмового відзиву на позов не подав, заперечень чи спростувань щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзив на позов.

Однак, зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України/

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються (відповідають) і приписи ст. 174 ГК України.

16 квітня 2014 року позивачем ТзОВ "ФАРА-І" відвантажено автомобільні товари, а відповідачем ФОП ОСОБА_1 прийнято товар на загальну суму 4 740 грн. 00 коп. згідно видаткової накладної № БР-0416001 від 16 квітня 2014 року та рахунку-фактури № БР-0416001 від 16 квітня 2014 року. Строк оплати товару встановлений до 16 квітня 2014 року.

Вище зазначена накладна відповідає вимогам, які встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних документів та є підставою для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем проведено оплату за поставлений товар в сумі 4 740 грн. 00 коп. 31 жовтня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач у позовній заяві, із врахуванням зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов"язання 67 грн. 79 коп. - 3 % річних та 434 грн. 96 коп. інфляційні нарахування, які нараховані на суму заборгованості 4 740 грн. 00 коп. за період з 16.04.2014 р. по 10.10.2014 р..

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 502 грн. 75 коп., з яких: 67 грн. 79 коп. - 3 % річних та 434 грн. 96 коп. - інфляційні нарахування.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", проспект Возз"єднання, 21, к. 8, м. Київ, ідентифікаційний код 33299396 - 67 грн. 79 коп. - 3 % річних, 434 грн. 96 коп. - інфляційні нарахування та 1 827 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 12.12.2014 р./ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук