Рішення № 41869946, 09.12.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 рокуСправа № 912/4237/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4237/14

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м.Олександрія, Кіровоградська область

про стягнення 22 851,27 грн.

Представники сторін:

від позивача - Станішевський І.С., довіреність № 14-125 від 13.05.14;

від відповідача - Лукашевська Ю.А., довіреність № 13 від 08.01.14, юрисконсульт.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") подано позовну заяву з вимогою стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (надалі - КП "Теплокомуненерго") 18 101,98 грн. 3% річних та 4 749,29 грн. інфляційних втрат за порушення строків оплати поставленого природного газу за договором про закупівлю природного газу №9-БО-2012 від 26.01.2012, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2014 позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4237/14.

Відповідачем, згідно відзиву № 934 від 09.12.2014, позовні вимоги в сумі 22 851,27 грн. визнано та вказано про неможливість своєчасного виконання грошового зобов'язання у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства (а.с. 54).

В судовому засіданні 09.12.2014 представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі; представником відповідача позов визнано.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами на підставі договору про закупівлю природного газу № 9-БО-2012 від 26.01.2012 (з наступними змінами та доповненнями) виникли правовідносини з поставки природного газу, згідно яких ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) зобов'язався поставити КП "Теплокомуненерго" (Покупець), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити імпортований природний газ в обсязі та на умовах згідно вказаного договору.

Як повідомляє позивач, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 у справі № 912/910/13 з КП "Теплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" внаслідок порушення строків оплати поставленого природного газу за договором про закупівлю природного газу № 9-БО-2012 від 26.01.2012 стягнуто 762 153,30 грн. основного боргу, 48 310,40 грн. пені, 56 425,40 грн. штрафу, 7 059,71 грн. інфляційних втрат, 32377,96 грн. 3% річних, а також 20221,25 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 вказане рішення залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 18.09.2013 та на його виконання господарським судом 26.09.2013 видано відповідний наказ.

В силу приписів частини третьої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено згаданим вище рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 у справі № 912/910/13, КП "Теплокомуненерго" порушено зобов'язання з оплати вартості природного газу, поставленого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня-квітня 2012 за договором про закупівлю природного газу № 9-БО-2012 від 26.01.2012, та здійснено розрахунок за поставлений природний газ частково і з порушенням договірних строків розрахунку. Згідно вказаного рішення господарського суду основна заборгованість КП "Теплокомуненерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" склала 762 153,30 грн., що є вартістю поставленого в березні-квітні 2012 газу та яка стягнута судом.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

При цьому, наявність судового рішення, яким вирішено питання про стягнення суми основного боргу, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, оскільки ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора законодавчо не визначено як правова підстава припинення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України у справах: № 3-116гс11 від 14.11.2011, № 3-142гс/11 від 23.01.2012 та ін.).

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Позивач згідно наданого до позову розрахунку (а.с. 23-25) нараховує:

- за зобов'язаннями березня 2012 на суму основного боргу в розмірі 293 268,00 грн. 3% річних за період з 20.04.2013 по 27.05.2013 включно, що складає 915,96 грн. та на суму основного боргу в розмірі 93 268,00 грн. 3% річних за період з 28.05.2013 по 23.01.2014 включно, що складає 1 847,47 грн.

- за зобов'язаннями квітня 2012 на суму основного боргу в розмірі 668 885,30 грн. 3% річних за період з 20.04.2013 по 23.01.2014 включно, що складає 15 338,55 грн.

- за зобов'язаннями березня 2012 інфляційні втрати за період травень 2013 - січень 2014 в розмірі 757,59 грн.

- за зобов'язаннями квітня 2012 інфляційні втрати за період травень 2013 - січень 2014 в розмірі 3 991,70 грн.

Разом з цим, позивачем при розрахунку 3% річних безпідставно включено в період нарахування днів зарахування коштів на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - 27.05.2013 та 23.01.2014, оскільки такі дати є днем фактичного виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, є правильним нарахування за зобов'язаннями березня 2012:

- 3% річних на суму основного боргу 293 268,00 грн. за період з 20.04.2013 по 26.05.2013 включно (37 к.дн. прострочки), що становить 891,86 грн. та 3% річних на суму основного боргу 93 268,00 грн. за період з 27.05.2013 по 22.01.2014 включно (241 к.дн. прострочки), що становить 1 847,47 грн.

за зобов'язаннями квітня 2012:

- 3% річних на суму основного боргу 668 885,30 грн. за період з 20.04.2013 по 22.01.2014 включно (278 к.дн. прострочки), що становить 15 283,57 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями березня 2012 за травень 2013, що становить 293,27 грн., є правильним.

Однак, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції за червень 2013 - січень 2014 в сумі 464,32 грн., господарський суд враховує, що позивачем безпідставно нараховано інфляційні втрати за вказаний період на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередні місяць травень 2013, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".

Господарський суд, приймаючи до уваги лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", дійшов висновку, що належною до стягнення з відповідача сумою інфляційних втрат за червень 2013 - січень 2014 за зобов'язаннями березня 2012 є сума - 462,86 грн., яка нараховується на суму заборгованості в розмірі 93 268,00 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями квітня 2012 за період з травня 2013 по січень 2014, що становить 3 991,70 грн., є правильним.

На підставі викладеного та враховуючи визнання відповідачем позову, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради 18 101,98 грн. 3% річних та 4 749,29 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 18 022,90 грн. 3% річних та 4 747,83 грн. інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з безпідставним включенням в період часу, за який здійснено нарахування 3% річних, днів фактичної сплати суми заборгованості та нарахування "інфляційних" на "інфляційні".

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому господарський суд враховує, що згідно пункту 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 78, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня,32-А, ідентифікаційний код 00185330) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 22 770,73 грн. заборгованості, з якої: 18 022,90 грн. 3% річних, 4 747,83 грн. інфляційних втрат, а також 1 820,56 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.12.2014.

Суддя В.В.Тимошевська