Ухвала суду № 41869780, 04.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 р. Справа № 876/15536/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. по справі за позовом Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

05.09.2013 року позивач - Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося в суд з адміністративним позовом до відповідача -Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.06.2013 року № 0001281720.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі акту №204/22-00/26231369 від 06.06.2013 року «Про результати виїзної планової документальної перевірки Філії «Турківський райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року».

Позивач вважає, що податковим органом протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 5952,81 грн., оскільки вказана сума вже була попередньо нарахована та задекларована позивачем самостійно шляхом подання податкового розрахунку №1 ДФ. Позивач зазначає, що у податкового органу відсутні підстави для застосування до ДП «Львівський облавтодор» відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25% від суми несвоєчасно сплачених узгоджених податкових зобов'язань з ПДФО на підставі статті 127 Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не встановлено жодних порушень правильності нарахування та/або утримання ПДФО, а також не встановлено фактів сплати ПДФО після виплати заробітної плати працівникам. При цьому, зазначає, що відповідальність за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань визначена ст.126 ПК України. Позивач не був притягнутий до відповідальності згідно даної норми.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року №0001281720 - відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, з огляду на те, що станом на 31 грудня 2012 року за Філією «Турківський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» рахувалась заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, на підставі направлень від 15.04.2013 року №№220/141, 220/142, 220/143, 220/144 виданих Старосамбірською МДПІ, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, наказу Старосамбірської МДПІ від 05 квітня 2013 року №137 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - проведена планова виїзна перевірка Філії «Турківський райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 204/22-00/26231369 від 06 червня 2013 року (а.с.16-34).

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, податковим органом, зокрема встановлено порушення позивачем п.176.2, ст.176, п.п.168.1.2, п.п.168.1.6 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), а саме : не перераховано податок з доходів фізичних осіб в суму 5952,81 грн. (а.с.34).

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року Філією «Турківський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 216 020,39 грн. Наслідком перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб встановлено несвоєчасне перерахування сум з податку на доходи фізичних осіб в сумі 123 368,48 грн. (а.с.32).

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001281720 від 26 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 36 794,93 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 5 952,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 30 842,12 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п.п.168.1.6 п.168.1 ст.168 ПК України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «Граничний термін сплата до бюджету» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

В силу п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.176.2 а) п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

В силу п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як наслідок, норми Податкового кодексу України, ставлять до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) саме в межах місячного податкового періоду в якому нарахований такий дохід.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Беручи до уваги вищевикладені правові норми, судом першої інстанції вірно встановлено, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Відтак, факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, пунктом 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Тому, з огляду на те, що станом на 31 грудня 2012 року за Філією «Турківський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» рахувалась заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, прийшов до висновку, що податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року № 0001281720 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. по справі № 813/6776/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 09.12.2014 року.