Ухвала суду № 41869740, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4099/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Кіпчук А.С. Нагайченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в якому просила стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом податковий борг в сумі 61 972,56 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області суму 61 972,56 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 грудня 1994 року відповідач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9).

08 грудня 2011 року позивачем було проведено фактичну перевірку відповідача, за результатом якої позивачем складено акт перевірки, який 16 грудня 2011 року було зареєстровано за № 2815/10/16/23/20596420 (а.с.30).

У вказаному акті перевірки зазначено, що відповідачем порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

21 грудня 2011 року на підставі акту перевірки № 2815/10/16/23/20596420 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001622305, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 43 559 грн. 25 коп. та яке було отримано відповідачем 23 грудня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.32).

В період з 02 по 05 квітня 2013 року позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за весь період взаємовідносин, за результатами якої, 25 квітня 2013 року було складено акт перевірки № 492/22/20596420 (а.с.15-27).

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 138.2, ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139.1 Податкового Кодексу України, що призвело заниження податку на прибуток на загальну суму 34 493 грн. 00 грн., в т.ч. за 2012 р., а саме: півріччя - 24 205 грн. 00 коп.; три квартали - 34 493 грн. 00 коп.; 2012 р. - 34 493 грн. 00 коп.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 32 850 грн. 00 коп., в т.ч. за 2012 р.: червень 23 052 грн. 00 коп.; липень - 9 798 грн. 00 коп.

24 квітня 2013 року на підставі акту перевірки № 492/22/20596420 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602201/504, яким відповідачу нараховано зобов'язання в сумі 43 116 грн. 25 коп. та яке було отримано відповідачем 26 квітня 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням вручення (а.с.28).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно п. 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2013 року позивачем було направлено податкову вимогу № 191-19 на загальну суму 84 507 грн. 34 коп. (а.с.35).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Як вірно вказано судом першої інстанції, наявна у відповідача заборгованість підтверджується копіями: податкового повідомлення-рішення № 0001622305, яким нараховано грошове зобов'язання в сумі 43 559 грн. 25 коп. (а.с.31); зворотного боку облікової картки платника податків по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм законодавства, які регулюють обіг готівки та застосування РРО, згідно з якою заборгованість відповідача становить 22 644 грн. 70 коп. (а.с.33-34); податкового повідомлення-рішення № 0000602201/504, яким нараховано грошове зобов'язання в сумі 43 116 грн. 25 коп. (а.с.28); зворотного боку облікової картки платника податків з податку на прибуток, згідно з якою заборгованість відповідача становить 39 327 грн. 86 коп.; корінця вимоги № 191-19 на загальну суму 84 507 грн. 34 коп. (а.с.35); довідки про наявний борг з податків з зборів (платежів) згідно з яким заборгованість відповідача становить у сумі 61 972 грн. 56 коп. (а.с.10).

Доказів сплати наявної заборгованості відповідачем не надано.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі № 2а-1151/12/1070 було відмовлено у задоволенні позову Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001622305 (а.с.42-45).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року залишено без змін (а.с.46-47).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2013 року (справа № К/800/18693/13) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в справі № 810/2102/13-а було відмовлено в задоволенні позову Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602201/504 (а.с.36-38).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишено без змін (а.с.39-41).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року (справа № К/800/10132/14) залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 001622305 та № 0000602201/504 є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог законодавства України.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та від 06 лютого 2014 року набрали законної сили, а, отже, підлягають виконанню.

Оскільки, на момент розгляду даної справи доказів на підтвердження погашення податкового боргу відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 61 972,56 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства «Ріка» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 12.12.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.