Ухвала суду № 41869386, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2931/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представника відповідача Смуригіної К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АПТК" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

09.09.2014р. Приватне підприємство «АПТК» (далі ПП «АПТК») звернулося до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі Прилуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області) про визнання протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки № 433/22- 38615098 від 27.06.2014р. про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань за лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 399374,13 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Комплекс Агромарс»; визнання протиправними дії Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області щодо висновків, викладених в акті перевірки № 433/22- 38615098 від 27.06.2014р. про завищення ПП «АПТК» податкового кредиту за лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 396737,33 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс», ТОВ «Артсвіт»; зобов'язання Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області відновити у базі «Податковий блок»/системі автоматизованого співставлення податкових-зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП«АПТК» висновків, викладених в акті перевірки № 433/22-38615098 від 27.06.2014 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при проведенні зустрічної звірки позивача було порушено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, тому висновки зазначені в акті перевірки № 433/22- 38615098 від 27.06.2014р. є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Прилуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області відновити у базі "Податковий блок"/системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року, який існував до проведення по особовому рахунку Приватного підприємства "АПТК" висновків, викладених в акті перевірки № 433/22-38615098 від 27.06.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки ним встановлено реальність господарських операцій між ПП «АПТК» та ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс», тобто встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з врахуванням сум ПДВ, сплачених в ціні отриманого товару, встановлено також правомірність формування доходів підприємства та бази оподаткування податком на додану вартість за результатами продажу товару ТОВ «Комплекс Агромарс», тому Прилуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області необґрунтовано з порушенням вимог податкового законодавства зроблено висновки про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року про завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2014 року та незаконно внесено відомості про зазначені порушення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок"/системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Прилуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Комунар», СФГ «Прогрес», ТОВ «Артсвіт», СТОВ «Щорссільгоспсервіс», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.

Перевірка проводилася на підставі наказу від 27.06.2014 року за № 530.

За результатами перевірки складено акт № 433/22-38615098 від 27.06.2014 року, яким встановлено порушення: п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 399374,13 грн., в результаті взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс»; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 396737,33 грн. по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс».

Висновки акту перевірки були внесені до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок"/системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, чинним законодавством встановлено, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам законодавчих актів була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що Прилуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області зробила висновки про відсутність здійснення реальних поставок товару та послуг між позивачем та його контрагентами ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» на підставі висновків:

довідки ДПІ у Києво-Святошинськму районі ГУ Міндоходів у Київській області від 28.05.2014 року № 231/22-06/38930551 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Астера Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "АПТК" їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року»;

довідки ДПІ у Святощинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.06.2014 № 493/26-57-22-03-10/37845172 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спекторсервіс» з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «АПТК», за період з 01.02.2014 по 28.02.2014»;

акту ДПІ у Дарницькому p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов № /2204/37063396 від 05.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Артсвіт", що перебував у фінансово-господарських відносинах з ПП„АПТК" за період - лютий 2014р.».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що Прилуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області зробила висновок про нікчемність вчинених правочинів ПП «АПТК» та ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» на підставі вищезазначених документів протиправно, оскільки довідкою ДПІ у Києво-Святошинськму районі ГУ Міндоходів у Київській області від 28.05.2014 року № 231/22-06/38930551 підтверджено реальність здійснених операцій між позивачем та ТОВ «Астера Торг».

Крім того, не є підставами для встановлення порушення з боку позивача довідки та акт перевірки стосовно ТОВ «Артсвіт» та ТОВ «Спекторсервіс», оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, контролюючими органами під час проведення перевірки не було досліджено бухгалтерських документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з цими контрагентами, не давалась оцінка реальності господарських операцій між цими суб'єктами.

Навпаки, позивачем було доведено реальність здійснених ТОВ «Артсвіт» та ТОВ «Спекторсервіс» поставок сільськогосподарської продукції, а саме надано договір поставки № 01/01-2014 від 01.01.2014 року між ПП «АПТК» та ТОВ "Артсвіт" (олія соняшникова), договір поставки від 14.01.2014 року № 01/01-14 (макуха соєва, масла рослинного походження) між ПП «АПТК» та ТОВ "Спекторсервіс" (а.с. 64) та, на підтвердження поставки товару на ПП «АПТК», надано видаткові накладні та податкові накладні.(а.с. 69-108), (а.с. 127-158)

Отримання товару від ТОВ "Спекторсервіс" та від ТОВ "Артсвіт" відображено в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2014 року та картка рахунку 281 за лютий 2014 року (а.с. 65,66), (а.с. 123-126)

Між тим, 05.02.2014 року між ПП «АПТК» та ТОВ "Астера Торг" було укладено договір про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/02-14 (а.с. 109).

На підтвердження виконання зобов'язань за договором перевезення між сторонами було складено акти надання послуг № 55 від 10.02.2014 року, № 62 від 15.02.2014 року, №71 від 21.02.2014 року, 72 від 24.02.2014 року, №78 від 27.02.2014 року. На суму податкових зобов'язань ТОВ «Астера Торг» було виписано позивачу податкові накладні № 15 від 10.02.2014 року, № 22 від 15.02.2014 року, № 31 від 21.02.2014 року, № 32 від 24.02.2014 року, № 38 від 27.02.2014 року (а.с.111-122).

Виконання позивачем умов договору з перевезення вантажу підтверджує оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2014 року (а.с. 110).

Також позивачем надано:

договір поставки № 13-885/БКЗ-Ю від 25.06.2013 року між ПП «АПТК», як постачальником та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату;

договір поставки № 13-918/БКЗ-Ю від 08.07.2013 року між ПП «АПТК», як постачальником та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем (а.с. 39-42), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (соєву макуху), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату;

договір поставки № 13-935/КК-Ю від 11.07.2013 року між ПП «АПТК», як постачальником та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем (а.с. 43-45), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату;

договір поставки № 13-886/БКЗ-Ю від 25.06.2013 року між ПП «АПТК», як постачальником та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Дані операції також були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується картками рахунків 361 за лютий 2014 року (а.с. 46, 47).

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування ПП «АПТК» податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» за наслідками господарських операцій з поставки товару та послуг з перевезення вантажів.

Прилуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області в ході проведеної перевірки ПП «АПТК» зроблено висновки про безпідставність формування позивачем податкових зобов'язань за лютий 2014 року на загальну суму 399374,13 грн., чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст.. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що поставка товару в лютому 2014 року здійснювалась відповідно до видаткових накладних, та на суму податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Комплекс Агромарс» виписувались податкові накладні (а.с. 48-63).

Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст. 185 розділу V «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ» ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Враховуючи, що реальність закупівлі ПП «АПТК» продукції та послуг у ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» вже встановлено судом першої інстанції та не спростовано судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було здійснено господарську операцію з поставки ТОВ «Комплекс Агромарс» сільськогосподарської продукції, в результаті чого позивачем отримано дохід, відтак ПП «АПТК» правомірно сформовано базу оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Комплекс Агромарс».

Таким чином, висновки Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про завищення ПП «АПТК» податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року є протиправними.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Встановлено, що відповідач результати вищезазначеного акту вніс до інформаційної бази даних «Податковий блок». Апелянтом вказане не спростовано.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів також погоджується з наступним: оскільки реальність господарських операцій між ПП «АПТК» та ТОВ «Артсвіт», ТОВ «Астера Торг», ТОВ «Спекторсервіс» доведена, тобто встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з врахуванням сум ПДВ, сплачених в ціні отриманого товару, встановлено також правомірність формування доходів підприємства та бази оподаткування податком на додану вартість за результатами продажу товару ТОВ «Комплекс Агромарс», то Прилуцька ОДПІ необґрунтовано з порушенням вимог податкового законодавства зробила висновки про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року про завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2014 року та незаконно внесла відомості про зазначені порушення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок"/системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити у базі «Податковий блок»/системі автоматизованого співставлення податкових-зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України стан податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року, який існував до проведення по особовому рахунку ПП«АПТК» висновків, викладених в акті перевірки № 433/22-38615098 від 27.06.2014 року.

В силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в даних документах. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текс ухвали виготовлено 08.12.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АПТК" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В.Епель

М.І.Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.