Ухвала суду № 41868645, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15186/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2014 року № 0005952203 та № 0005942203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.06.2014 року № 221/1-26-50-22-03-23540590, у якому встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141, п. 146.4 ст. 146 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на 474 183,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього на суму 95 738,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.06.2014 року № 0005942203, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 117 646,00 грн.(за основним платежем - 95 738,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 908,00 грн.); № 0005952203, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 558 592,00 грн. (за основним платежем - 474 183,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 409,00 грн.).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ "Белтімпорт" (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 06.12.2006 року, згідно якого покупець купив нежилі будівлі (літ. А, Г) загальною площею 873,10 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, згідно п. 2.1 договору встановлено, що продаж нежилих будівель вчинено за 6 060 000 грн., що згідно курсу НБУ на день укладення договору еквівалентно 1 200 000 доларів США, з яких 303 000 грн. сплачені, а решта - 5 757 000 грн. буде перераховано продавцю на р/р 26204054676100 в АКІБ «УкрСимбанк», МФО 351005.

У зв'язку з чим, між ТОВ "Белтімпорт" (позичальник) та АКІБ «УкрСимбанк» (банк) було укладено кредитний договір від 06.12.2006 року № 11090802000.

Згідно п. 1.4 договору, цільове призначення (мета) кредиту: придбання нежилого приміщення літ. «А» та приміщення прийому сировини літера «Г», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 871,3 кв.м., ринковою вартістю 6 298 820 грн.

До даного договору вносилися зміни щодо графіку погашення кредиту, валюти за кредитним договором та видача нових траншів в гривні суб'єкту господарської діяльності.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: виписки по кредитному договору, звіт про оцінку майна (внутрішній стан оздоблення - добрий, задовільний), справи по АДРЕСА_1, літ. Г та А, фотографії.

Крім цього, між ТОВ "Белтімпорт" та ТОВ "Авантіс-Дніпро" (виконавець), в особі директора Лавірко І.А. було укладено договір про надання агентських послуг № 98 від 02.08.2011 року.

Згідно умов договору про надання агентських послуг, замовник доручає, а виконавець дає згоду виконувати для замовника наступні послуги: сприяння застосуванню продукції/моторів-редукторів, приводних пасів, транспортерних стрічок, ланцюгів і ін./замовника в сегменті промислової індустрії; здійснювати пошук потенційних замовників на придбання продукції ТОВ "Белтімпорт". Погоджений вид продукції зазначений в специфікаціях - додатках до даного договору; надавати сприяння при укладенні договорів.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: специфікації (дод. № 2, № 3), акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові та видаткові накладні.

Також, 23.12.2013 року між ТОВ "Белтімпорт" та ПАТ "Дніпропетровськ-Авто" (виконавець), в особі директора Дьяченко О.В. було укладено договір на відновлювальний та поточний ремонт № БІ-132.

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати поточний ремонт автомобіля замовника. Здача автомобіля в ремонт здійснюється після узгодження з інженером по транспорту, механіком або іншим фахівцем замовника у кожному конкретному випадку по акту приймання-передання автомобілів, в якому відображається технічний стан, комплектність автомобілів, що здаються в ремонт та який підписується і завіряється печатками сторін.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акт виконаних робіт, податкову накладну та додаток № 5 до декларації ПАТ "Дніпропетровськ-Авто", квитанцію № 2 про направлення ПАТ "Дніпропетровськ-Авто" уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ.

08.01.2013 року між ТОВ "Белтімпорт" та ТОВ "Вестлінг Альянс" (виконавець), в особі директора Байдюк В.В. було укладено договір про надання послуг № 3.

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату клінінгові послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: специфікації послуг (дод. 1), акт здачі-прийняття виконаних робіт, податкову накладну.

Крім того, між ТОВ "Белтімпорт" та ТОВ "Білдальянс" (виконавець), в особі директора Кононенко О.Д. було укладено договір на розробку веб-сайту № 06/11 від 06.06.2011 року.

Згідно умов даного договору, виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: розробка та оновлення програмного забезпечення «Веб-сайт», згідно технічного завдання (дод. № 1).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: технічне завдання та розробку та оновлення сайта (дод. 1), акт здачі-прийняття виконаних робіт, податкову накладну, фотографії роздруківки веб-сайту.

Так, між ТОВ "Белтімпорт" та ТОВ "Іланд Груп" (виконавець), в особі директора Даніловського С.В. було укладено договір про надання агентських послуг № 216 від 12.09.2011 року.

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець дає згоду виконувати для замовника наступні послуги: сприяння застосуванню продукції/моторів-редукторів, приводних пасів, транспортерних стрічок, ланцюгів і ін./замовника в сегменті промислової індустрії; здійснювати пошук потенційних замовників на придбання продукції ТОВ "Белтімпорт". Погоджений вид продукції зазначений в специфікаціях - додатках до даного договору; надавати сприяння при укладенні договорів.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: специфікації (дод. № 5, № 6, № 8), акти прийому-передачі виконаних робіт та податкові накладні. На підтвердження використання наданих послуг у власній господарській діяльності, позивачем надано до суду: видаткові та податкові накладні.

Також, 04.07.2011 року між ТОВ "Белтімпорт" та ПП "Інтенція" (виконавець), в особі директора Гарматько О.В. було укладено договір про надання послуг № 155. Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо тиражування і прямої адресної доставки рекламно-інформаційних матеріалів замовника, згідно технічних завдань, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: технічне завдання (дод. 1), акт здачі-прийняття виконаних робіт, податкову накладну, рекламні буклети.

Крім цього, між ТОВ "Белтімпорт" та ПП "Пегас Буд" (підрядник), в особі директора Лукіна А.Ю. було укладено договір підряду № 17 від 01.07.2013 року.

Згідно умов даного договору, підрядник зобов'язується відповідно до умов договору, на власний ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, а саме: ремонт підлоги у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: кошторис (дод. 1), акт здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, фотографії.

Крім того, між ТОВ "Белтімпорт" та ТОВ "Ді-Рект Енерджі" (виконавець), в особі директора Висікан О.О. було укладено договір про надання послуг № 5 від 30.01.2012 року. Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки щодо тиражування і прямої адресної доставки рекламно-інформаційних матеріалів замовника, згідно технічних завдань, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: технічні завдання (дод. № 1, № 2), акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, звіт про відправку упакованої кореспонденції поштою, рекламні буклети.

Крім цього, позивачем на виконання вище перелічених договорів із спірними контрагентами, позивачем було надано до суду банківські виписки щодо оплати ТОВ "Белтімпорт" наданих робіт/послуг.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, інші доходи включають: інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Крім того, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 141.1 ст. 141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є підставою для формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник апелянта не зміг надати пояснення з приводу того, які саме первинні документи не подані позивачем по кожному із господарських документів.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 10 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.