Постанова № 41868587, 08.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року справа № 823/3491/14

м. Черкаси

16 год. 07 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1.(за довіреністю);

представника позивача - ОСОБА_3.(за довіреністю);

представника відповідача - Зубенка С.М.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі-позивач) в якому просить, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах (далі - відповідач) № 0002441701 від 21.10.2014 в сумі 488693,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, правильності нарахування, обчислення, виконання вимог валютного та іншого законодавства за періоди з 01.01.2011 по 31.12.2013. За наслідками якої відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій. Підставою для винесення такого рішення послужило порушення п.198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість. Вказані порушення виникли в зв'язку з тим, що контролюючим органом не підтверджено господарські взаємовідносини позивача щодо придбання товарів (робіт, послуг) у його контрагентів ПП "Черкаситрейдсервіс" та ПП "Сантехгруп".

Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки обставини, на які посилається ревізор в акті перевірки не є доведеними, ФОП ОСОБА_4 чинного законодавства не порушував, належним чином задекларував податковий кредит, у відповідності до чинного законодавства визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, про що є всі відповідні первинні бухгалтерські документи.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП "Черкаситрейдсервіс", ПП "Сантехгруп" не підтверджено. Перевіркою встановлено, що фактично, згідно з документами, наданими для перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_4 займався діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого ассортименту (автозапчастини) та роботами по завершенню будівництва (ремонт нежитлових приміщень).

При проведенні перевірки були використані акти про неможливість проведення зустрічних звірок: акт зустрічної звірки з ПП "Черкаситрейдсервіс" та акт про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Сантехгруп" якими не підтверджено задекларовані за вказаний період показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість, якими неможливо документально підтвердити реальність здійснення господарських операцій в зв'язку з ненаданням первинних бухгалтерських документів для проведення позапланової перевірки за вказаний період, а також не були надані договори на транспортування, зберігання отриманого товару.

З врахуванням вказаних обставин представник відповідача вважав, що податкове повідомлення-рішення № 0002441701 від 21.10.2014 є правомірним та винесеним у відповідності до положень чинного законодавства, у позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.01.2006 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_3.

Згідно свідоцтва ДПА України від 10.02.2006 № 84668132 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

На підставі наказу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 29.08.2014 № 1470, направлення від 15.09.2014 № 421/23-01-17-0 та план - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2014 року, головним державним ревізором - інспектором проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 229/23-01-17-01/НОМЕР_2 від 10.10.2014, в якому встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4:

- п. 177.4, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177. Розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755 - IV в наслідок чого додатково донараховано податку з доходів фізичних осіб - СГ за 2012 рік в сумі 1425 грн;

- 198.1 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755 - IV в наслідок чого додатково донараховано податку на додану вартість за 2011 - 2013 року на загальну суму 390955 грн;

- пп. 2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.10.2010 № 2464 - VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 3296 грн 50 коп. за 2012 рік.

21 жовтня 2014 року на підставі зазначеного акту ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0002441701 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 488693грн 75 коп, в тому числі за основним платежем - 390955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 97738 грн 75 коп.

Cуд вважає висновок відповідача викладений в акті перевірки безпідставним, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи господарські відносини позивача з ПП "Черкаситрейдсервіс" підтверджені договором поставки № 14 від 17 червня 2011 року згідно якого постаночальник ПП "Черкаситрейдсервіс" зобов'язується відпустити для ФОП ОСОБА_4 продукцію. Згідно договору поставка продукції від постачальника до покупця відбувається самовивозом.

На виконання умов договору ПП "Черкаситрейдсервіс" покупцю ФОП ОСОБА_4 надало наступні документи на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік щодо податкового кредиту з податку на додану вартість: видаткові та податкові накладні.

Щодо господарських відносин з ПП "Сантехгруп" суд зазначає наступне. 02 січня 2013 року укладено договір поставки № 2 згідно якого постачальник ПП "Сантехгруп" зобов'язується відпустити для ФОП ОСОБА_4 продукцію. На виконання умов договору поставивши товар ПП "Сантехгруп" покупцю ФОП ОСОБА_4 надано наступні документи на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік щодо податкового кредиту з податку на додану вартість: видаткові та податкові накладні. За поставлені товарно-матеріальні цінності фізична особа-підприємець ОСОБА_4 розрахувався з ПП "Сантехгруп" повністю, цей факт підтверджується банківськими виписками.

Крім того, суд наголошує, що оскільки на підставі договорів постачання товару позивачем здійснювалося самовивозом, до матеріалів справи додано товаро-транспортні накладні. Дослідивши дані ТТН судом встановлено, що транспортування товара від контрагентів - продавців позивач здійснював на автомобілі - Фольцваген н.з. НОМЕР_4. В даних ТТН пунктом розвантаження безпосередньо зазначена адреса контрагентів - покупців.

За поставлені товарно - матеріальні цінності фізична особа-підприємець ОСОБА_4 розрахувався з ПП "Черкаситрейдсервіс" повністю, про що свідчать банківські виписки надані позивачем.

Окрім того, подальше використання придбаних в ПП "Черкаситрейдсервіс", ПП "Сантехгруп" товаро - матеріальні цінностей підтверджується видатковими, податковими накладними а також довіреностями на отримання товарів для ПАТ "Темп", ТОВ "Петрус - Кондитер", ПП "Ковбаси Камо", ПП "АРД Мастер Плюс" та іншим підприємствам.

У відповідності до отриманих податкових накладних, видаткових накладних та встановлених фактів списання коштів з рахунку, суд вважає, що в повній мірі підтверджено податковий кредит з ПДВ ФОП ОСОБА_4 в сумі 390955 грн. Згідно з податковим кодексом України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином господарські операції мали місце в діяльності позивача (п. 198.2 ст. 198 цього кодексу).

Підставами ж для донарахування податкових зобов'язань стали матеріали зустрічних звірок контрагентів, а саме: акти ДПІ у м. Черкасах № 14/22-14 від 20.06.2013 та № 193/22-11/34503569 від 10.09.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП "Черкаситрейдсервіс" за періоди: листопад, грудень 2011 року та 01.09.2010 по 30.10.2012 року. Проте дані акти не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вони є лише заходом інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності органів податкової служби.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 прибдавши у ПП "Черкаситрейдсервіс", ПП "Сантехгруп" товари, від постачальників отримав відповідні первинні бухгалтерські документи та здійснив розрахунки за їх придбання. Вказані господарські операції були відображені щомісячно в податковій звітності з ПДВ та додатку 5 в розділі "Податковий кредит". Контрагенти ПП "Сантехгруп", ПП "Черкаситрейдсервіс" ці господарські операції відобразили у своїй податковій звітності з ПДВ та додатку 5 в розділі "Податкові зобов'язання". Розбіжностей по податку 5 згідно автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України не було.

З вказаних господарських операцій щодо продажу для ФОП ОСОБА_4 товарів ПП "Сантехгруп", ПП "Черкаситрейдсервіс" до бюджету сплатили податкові зобов'язння. Податковий орган же не підтвердивши господарські операції позивача з його контрагентами та відповідно до нарахувавши податкові зобов'язання здійснив вдруге оподаткування одних і тих же господарських операцій, що є незаконно.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

З приводу чого, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно абзацу другого вказаного пункту у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З викладеного необхідно зробити висновок, що порушення чи помилки, допущені одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К/9991/38114/12.

Крім того, матеріалами справи підтверджуються факти, які не заперечуються відповідачем, щодо проведення позивачем розрахунків із своїми контрагентами, що свідчить про реальність зазначених господарських відносин.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, складені контрагентами позивача за наслідками здійснених з ним господарських операцій, оформлені у відповідності з вимогами порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071, та містять всі обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем належними засобами доказування не доведено, які саме податкові накладні оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України та в чому полягають такі порушення.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому податковий орган безпідставно покладає відповідальність на особу, яка жодних порушень не вчинила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати повністю.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0002441701 від 21.10.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (18002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати із сплати судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2014р.