Ухвала суду № 41868281, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5416/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Переяслав-Хмельницької об»єднаної податкової інспекції Міндоходів у Київській області та Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до Переяслав-Хмельницької об»єднаної податкової інспекції Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» звернулось до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об»єднаної податкової інспекції Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зарахування коштів, що сплачені підприємством в рахунок погашення зобов»язань з ПДВ за червень 2014 року в сумі 73 953 грн в погашення неіснуючого податкового боргу з ПДВ за квітень і травень 2013 року; про визнання протиправними дій відповідача якими розподілені сплачені платіжними дорученнями від 24.07.2014 року №731 кошти в сумі 73 953 грн на суму 3 216 грн, що спрямовані на погашення неіснуючої пені на суму 70 736,70 грн, що спрямовані на погашення неіснуючого податкового боргу з ПДВ за квітень і травень 2013 року; скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.08.2014 року №0011721501 про нарахування штрафу на суму 14 147,34 грн, зобов»язання відповідача облікувати кошти, що сплачені підприємством до бюджету платіжними дорученнями від 24.07.2014 року №731 в сумі 73 953 грн за призначенням, вказаним у платіжному дорученні як ПДВ за червень 2014 року.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» та відповідач Переяслав-Хмельницька об»єднана податкова інспекція Міндоходів у Київській області подали апеляційні скарги в яких просять: КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняття рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; Переяслав-Хмельницька ОДПІ Київської області скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2014 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року з податковим зобов»язанням з ПДВ в сумі 73 953 грн, а 24.07.2014 року платіжним дорученням №731 сплатило вказану суму до бюджету, зазначивши в графі призначення платежу - оплата ПДВ за червень 2014 року.

07.08.2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати зобов»язань позивачем за результатами якої складено акт №1425/10-17\15-01 у якому податковим органом зазначено виявлені порушення, зокрема встановлено порушення термінів сплати, визначених у п.57.1 ст. 57 ПК України з ПДВ за квітень 2013 року на 420 днів у сумі 198 062 грн та на 389 днів у сумі 31 634 грн.

За результатами перевірки стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення за платежем ПДВ та зобов»язано сплатити 20% штрафу за порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов»язань в сумі 14 147,34 грн.

Як визначено пунктом 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, податковий орган має право змінювати призначення платежу та здійснити зарахування суми які сплатив платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку спрлати, визначеного законом.

20.05.2013 року позивач подав декларацію з ПДВ за квітень 2013 року з визначеним грошовим зобов»язанням з ПДВ 198062 грн. Платіжним дорученням від 21.05.2013 року №590 сплатив суму 198062 грн з призначенням платежу - сплата ПДВ за квітень 2013 року.

20.06.2013 року позивачем подано декларацію з ПДВ за травень 2013 року з визначеним грошовим зобов»язанням з ПДВ 31 634 грн. платіжним дорученням від 20.06.2013 року №727 сплатив суму 31 634 грн з призначенням платежу - оплата ПДВ за травень 2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що у позивача відсутній борг з ПДВ за квітень та травень 2013 року.

Зазначаючи в акті про наявність порушень відповідач не зазначив за які податкові періоди підприємством було допущено порушення термінів сплати податкових зобов»язань та не вказано на підставі якого документа підприємство зобов»язано сплатити суму, яку вказано в акті, проте не сплатило її.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо помилковості доводів відповідача про порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов»язання сплати ПДВ за квітень та червень 2013 року, відповідає дійсним обставинам справи та приймається судом апеляційної інстанції до уваги.

Змінивши призначення платежу з ПДВ за квітень і травень 2013 року відповідач порушив права позивача, створивши фактично податковий борг з ПДВ за даний період, що у подальшому вплинуло на донарахування позивачу штрафних санкцій у зв»язку з порушенням граничних термінів сплати податкових зобов»язань.

Крім того, судом встановлено, що починаючи з 2008 року відповідач змінював призначення платежу, зазначеного позивачем.

Відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 року у справі А20/271-08, залишеного без змін ухвалою ВАСУ, відмовлено податковому органу у задоволенні вимог до позивача про стягнення боргу з ПДВ за весь період діяльності.

Також рішеннями судів у справах № 2а-2322/10/1-70, 2а-4521/10/1070, 2а-9734/10/1070 встановлено протиправність відповідача по зміні призначень платежів з ПДВ за різні періоди.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у позивача борг за квітень, травень 2013 року відсутній, а отже останній не порушував граничні строки сплати узгодженого податкового зобов»язання з ПДВ за зазначені місяці. З цих підстав суд правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення.

Щодо інших заявлених позивачем позовних вимог, то суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні з чим погоджується судова колегія.

Позовні вимоги про зарахування та розподілення коштів фактично стосуються вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а отже належним способом захисту у даному випадку є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо вимог позивача про зобов»язання відповідача облікувати кошти, що сплачені підприємством до бюджету за призначенням, вказаним у платіжному дорученні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку ведення органами Міндоходу України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів від 05.12.2013 року №765 встановлено механізм ведення територіальними органами Міндоходів оперативного обліку податків та інших платежів.

Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску органами Міндоходів платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнах з двома десятковими знаками.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів на які покладено функції з ведення відповідної інформації.

Суд першої інстанції вірно зазначив у оскаржуваному рішенні, що облік платежів у картках платника податків не є тими діями суб»єкта владних повноважень, які породжують для підприємства правові наслідки та не породжують для платника податків настання юридичних наслідків і не впливають0 на його права та обов»язки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційних скаргах апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 10 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.