Ухвала суду № 41867324, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 грудня 2014 року м. Київ В/800/5124/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Шведа Е.Ю.,

Горбатюка С.А.,

Леонтович К.Г.,

Мороз Л.Л.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Південної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Південна митниця Міндоходів звернулась до суду із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південної митниці № 33 від 03 квітня 2013 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на надання правової допомоги в сумі 10000,00 грн. - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 69, 252, 262 Митного кодексу України та п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України щодо визначення митної вартості товару після проведення операцій митного контролю на підставі здійснення документальної планової виїзної перевірки.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2013 року № К/9991/57089/12, ухвалу від 19 травня 2014 року № К/800/49372/13.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними. Зокрема, варто зазначити, що в ухвалі, про перегляд якої ставиться питання, суд, вирішуючи спір, посилався на рішення інших судів, зокрема, на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2013 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 березня 2013 року, якими встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи. З наведеного слідує, що різні за змістом судові рішення у зазначених справах стали можливими не через неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а через різні фактичні обставини у справах.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, чого в даному випадку не було, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Південної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Е.Ю. Швед

С.А. Горбатюка

К.Г. Леонтович

Л.Л. Мороз

Л.Т. Черпіцької